Савостьянов Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Савостьянов (в деяких джерелах Севастьянов, 13 жовтня 1871, Одеса — 1947, Париж) — український біолог російського походження, дворянин, міський голова Вінниці під час німецької окупації (1941—1943).

Савостьянов Олександр Олександрович
Народився 13 жовтня 1871(1871-10-13)
Одеса, Російська імперія
Помер 1947
Париж, Франція
Діяльність біолог
Нагороди
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі

Життєпис

Народився у дворянській родині.

Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету Св. Володимира 1895 року. Наступні 3 роки навчався у Новоолександрійському інституті сільського господарства та лісівництва, де працював у 1898—1902 рр, водночас був у відрядженні до інших наукових установ Європи.

Був повітовим ватажком дворянства у Гайсині, а 1913—1917 р. земським головою Гайсина. Його дружиною була Алла Гоф, етнічна німкеня.

У роки незалежності України підтримав владу гетьмана Скоропадського, за часів якого працював старостою Гайсинського повіту, а також в інших державних органах.

За років радянської влади працював у наукових установах, вивчав рослини України та їхню екологію. Водночас з біологічними дослідженнями також працював головою кафедри медичної біології у Вінницькому медичному інституті, одним з співзасновників якого він був.

За часів німецької окупації очолив міську управу (його заступником був колега з медінституту Г. С. Ган[1], а обласну управу очолив інший колега-медик, Сидір Тадейович Бернард.

Ініціював рослідування Вінницьких розстрілів, але сам не входив у склад «міжнародної слідчої комісії». Намагався захищати людей, яких переслідували німці, і через безсилля протистояти їм мало не вчинив самогубство; втім, йому вдалося врятувати кількох єврейських дітей[2]. Завдяки його зусиллям Вінницький медичний інститут продовжив функціонування під час окупації, а сам Савостьянов викладав в ньому поряд зі своїми обов'язками міського голови.

У липні 1943 р. був нагороджений срібною Відзнакою для східних народів.

Наприкінці грудня 1943 р. (за 3 місяці до вступу радянських військ) залишив посаду міського голови та з дружиною емігрував на захід. Опинився у Франції. Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.