Сагайдачного, 22/1
Наріжний будинок № 22/1 — торговельно-житловий будинок, розташований на розі вулиць Борисоглібської і Петра Сагайдачного, що на Подолі у Києві.
| Сагайдачного, 22/1 | |
|---|---|
|
| |
| 50°27′45″ пн. ш. 30°31′11″ сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Тип | будівля |
| Стиль | неоренесанс |
| Адреса | Вулиця Петра Сагайдачного (Київ) |
|
| |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg.webp)
За визначенням дослідників, кам'яниця — характерний зразок будівлі торговельного призначення ХІХ сторіччя, який формує панораму історичної частини Подолу[1].
Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року внесено до переліку пам'яток місцевого значенням (охоронний номер 551-Кв і 2600184)[2].
Історія садиби і будинку
.jpg.webp)
Садиба відома з кінця XVII сторіччя. Вона зафіксована на карті 1695 року. На початку XVIII сторіччя ділянка, яка займала квартал, належала грекові Астаматію Стоматі. Його коштом у 1738 році для громади купців-греків спорудили церкву святої Катерини. Навколо неї виникла парафія і Греко-Синайський Катерининський монастир. Після подільської пожежі 1811 року значна частина ділянки перейшла місту. Через неї проклали вулиці Борисоглібську і теперішню Сагайдачного. А північно-західний бік зайняла Контрактова площа[1].
Упродовж ХІХ сторіччя нова садиба змінила кількох власників. На території колишньої садиби тепер розташовано два будинки — № 22/1 і № 24[1].
На початку сторіччя на ділянці збудували кам'яницю, яка складається з наріжної (№ 24) і рядової частин (№ 22/1). У 1870-х роках у наріжній двоповерхій споруді (№ 24) містилася одна, а в рядовій одноповерховій будівлі (№ 22/1) — 16 крамничок. Над центральною частиною останньої звели мансарди, в яких зберігали крам.
1880 року здійснили капітальну реконструкцію. Над крамницями добудували другий житловий поверх. 1898 року за проєктом архітектора Миколи Горденіна перероблено вітринні прорізи в наріжній частині.
Близько 1922 року радянська влада націоналізувала будинок.
У 1936—1937 роках наріжну споруду № 24 перебудували під універсальний магазин Воєнторгу, згодом Подільський універмаг. Під його потреби також віддали приміщення будинку № 22/1 на першому поверсі. У флігелі облаштували склад. На другому поверсі розмістили комунальні квартири[1].
2000 року споруду реконструювали. Станом на 2020 рік, приміщення першого поверху будинку займають банківська установа, крамниці, заклади громадського харчування.
Архітектура
Будинок вирішений у формах неоренесансу. Тектоніка чолового фасаду ритмічно-ярусна. Ритмічність композиції досягнута рядом аркових вікон. Здвоєні віконні прорізи другого поверху фланковані рустованими пілястрами, які підтримують розвинений антаблемент[1].
Вікна другого поверху оздоблені лиштвою, рустованим архівольтом, замковим каменем і пілястрами. Прямокутні вітринні прорізи і дверні отвори розміщенні на першому поверсі.
Фільонки вставлені під вікнами і на фризі. Карниз прикрашено дентикулами (сухариками). Фасад увінчують три аттики з лучковим фронтоном і даховим вікном (люкарною).
Дворовий фасад спрощений. Карниз орнаментований дентикулами. Вікна другого поверху мають прямокутну форму[1].
.jpg.webp)
Аркові вікна і люкарна.jpg.webp)
Рівномірно-ритмічна композиція фасаду.jpg.webp)
Наріжна частина
Примітки
- Садиба на Сагайдачного, 22/1, 2003, с. 1074.
- Переліки пам'яток культурної спадщини, 2015, с. 257.
Джерела
- Переліки пам'яток культурної спадщини та об'єктів культурної спадщини м. Києва станом на 20.08.2015 р. // Науковий звіт Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. — 2015.
- Абрамова Ірина, Зливкова Ольга, Шулешко Інна, Гальченко Павло. Садиба на Сагайдачного, 22/1 (початок XIX, ХХ ст.) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — Т. 1 ч. 2. — С. 1074–1075.