Садибний будинок Поляновського
Садибний будинок Поляновського в селі Ліщин Житомирського району Житомирської області. Пам'ятка архітектури національного значення (реєстраційний номер 1198 / 0).
Садибний будинок Поляновського (Ліщин) | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Будинок Поляновського (с.Ліщин) | ||||
50°09′20″ пн. ш. 28°50′19″ сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | с.Ліщин, Житомирський район, Житомирська область | |||
Тип будівлі | цивільна архітектура | |||
Архітектурний стиль | класицизм | |||
Будівник | Людвиг Миколайович Поляновський | |||
Будівництво | поч. 19 ст. — | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Садибний будинок Поляновського (Україна) | ||||
Після більшовицького перевороту маєток перейшов у власність радянської влади, згодом в будинку було створено Ліщинську школу.
Опис садиби
Мурований одноповерховий палац в стилі класицизм. У плані — прямокутний, з двома бічними ризалітами, які прикрашають по чотири колони.
Історія
Землі Ліщинського ключа належали родині Ліщинських з 1772 року.
У 1804 році Людвиг Миколайович Поляновський (пол. Ludwik Polanowski) будує в Ліщині мурований одноповерховий палац, в якому оселяється з дружиною. Помер Людвиг Миколайович 1867 року. В 1871 році вдова Поляновського дарує садибу доньці Хелені Невмержицькій (пол. Helena Jezierska Niewmierzycka z Polanowskich).
Див. також
Джерела
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К., 1985. — Т. 2. — С. 146. (рос.)
- Antoni Urbański, «Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu, Wołyniu, Ukrainie», Warszawa, 1928
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Житомирська область — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. — 752 с.