Салазкін Сергій Сергійович

Салазкін Сергій Сергійович (26 лютого (10 березня) 1862(18620310) — 4 серпня 1932, Ленінград) — біохімік.

Салазкін Сергій Сергійович
Народився 10 березня 1862(1862-03-10)
Владимирська губернія, Російська імперія
Помер 4 серпня 1932(1932-08-04)[1] (70 років)
Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
Поховання
Новодівочий цвинтар : 
Країна  Російська імперія
Діяльність науковець
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Галузь біохімія
Заклад Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Посада міністр освітиd
Ступінь доктор медицини

Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету і медичний факультет Київського університету (1891). Професор Жіночого медичного інституту в Петербурзі (1898–1911), його директор (1905–1911). Міністр народної освіти Тимчасового уряду (вересень — жовтень 1917). З 1918 професор Таврійського університету, його ректор (1924–1925), професор Ленінградського медичного інституту (з 1925), директор Інституту експериментальної медицини (1927–1931).

Основні праці присвячені азотистому обміну у тваринному організмі: вивчав механізм і місце утворення кінцевих продуктів цього процесу (сечовини і сечової кислоти), роль печінки в ньому і значення аміаку. Показав, що сечовина в організмі ссавців утворюється з амінокислот; досліджував метаболізм сечової кислоти у птахів, роль еритроцитів і гемоглобіну при утворенні сечовини в печінці та ін.

Джерела
  1. Салазкин Сергей Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.