Самсам аль-Даула

Походив з династії Буїдів. Другий син шахіншаха Адуда ад-Даули та Сайїди (доньки Саягіла, еміра Ґіляна, родича династії Зіяридів). Народився приблизно 963 року. При народженні отримав ім'я Марзубан. Здобув освіту військовика. Замолоду виконував державні доручення батька. Тривалий час перебував на посадах валі (намісника) Оману, потім Хузістану. Розглядався Адад аль-Даулою як його спадкоємець.

У 983 році після смерті батька Марзубан оголосив себе старший еміром під ім'ям Самсам аль-Даула, при цьому захопив Багдад та увесь Ірак. Тут отримав від халіфа ат-Таї підтвердження свого статусу. Втім з цим не погодився старший брат Шараф аль-Даула, що захопив провінцію Фарс. За цим обставин повстали брати Самсама — Тадж аль-Даула та Дійя аль-Даула, що захопили Басру та Хузістан відповідно. На півночі став самостійний двоюрідний брат Факр аль-Даула. Тоді ж за допомогою родича по матері Зіяра ібн Шахаравая вдалося придушити заколот вояків у Багдаді, що мали намір перейти на бік Шараф аль-Даули. Можливо, тоді ж прийняв титул шахіншаха.

Повноцінна війна розпочалася у 984 році, але спочатку жодна зі сторін не мала змоги пересилити іншу. Самсам аль-даула боровся проти усіх своїх братів. У 985 році переміг Саффар ібн Куддавія, військовика Шафара аль-Даули. У 986 році військам Самсама вдалося захопити Басру та Хузістан, вигнавши братів Таджа аль-Даулу та Дійю аль-Даулу. Водночас було придушено повстання іншого брата Бахі аль-Даули. Проте доволі швидко вимушений був укласти угоду з Шарафаом аль-Даулою, що з потужною силою рушив на південб Іраку. За нею було звільнено Баху та передано Хузістану і Басру Шарафу. Втім невдовзі війська останнього втрутилися у заворушення, що почалися в Іраку. У битві при Васіті в травні 986 року Самсам зазнав поразки, потім остаточно його було переможено поблизу Багдада. Водночас в самому місті сталося повстання проти нього. Зрештою 987 року Самсам аль-даула потрапив у полон до Шарафа аль-Даули. Полоненого було відправлено до Ширазу.

У 988 або 989 році після смерті Шарафа аль-Даули втік з в'язниці й розпочав боротьбу з братом Бахою аль-Даулою. Втім в цей час виникла загроза з боку родича Факра аль-даули. За цим обставин було укладено угоду, за якою Самсам аль-даула отримав в управління Фарс та Керман. Спільними зусиллями вдалося відбити намір супротивника.

У 991 році проти володаря Фарса та Кермана виступив Баха аль-Даула, проте Самсам аль-Даула завдав йому поразки, віднявши провінції Хузістан, а потім Оман. Втім не відчуваючи себе досить впевнено Самсам визнав Факра аль-Даулу старшим еміром. За цим обставин у 992 році зумів зберегти усі свої володіння — Фарс, Керман, Хузістан та Оман.

У 997 році після смерті Факра аль-Даули проти Самсама аль-Даули знову виступив Баха аль-Даула. Втім Самсам не наважився чинити спротив. Водночас значна частина війська перейшла на бік брата. В результаті Самсам аль-даула втік з Ширазу, але біля Ісфагана його було вбито одним з родичів. Невдовзі Баха аль-Даула об'єднав усі володіння Буїдів.

• Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.
• Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, Éd. PUF, (ISBN 978-2-130-54536-1), article Bouyides, pp. 166—168.