Самсу-ілуна
Самсу-ілуна (1792–1712 до н. е.) — 7-й цар Вавилонії з 1749 до 1712 до н. е. Почав володарювати після свого батька Хамурапі.
Самсу-ілуна | |
---|---|
Народився | 1792 до н. е. |
Помер | 1712 до н. е. |
Країна | Вавилон |
Діяльність | суверен |
Посада | Цар Вавилону |
Батько | Хамурапі |
Брати, сестри | Сін-мубалліт |
Діти | Абі-Ешуг |
Коли Самсу-ілуна почав правити йому дісталася від батька значна держава, яка охоплювала майже усю Месопотамію. Проте із самого початку Самсу-ілуна стикнувся з численними змовами. Держава почала розвалюватися зсередини. Тільки в перші роки новому цареві довелося битися з 26 претендентами на трон, яких тим не менш він усіх зумів перемогти й затвердитися на троні. Після цього головним завданням Самсу-ілуна стало збереження імперії Хамурапі. Тут йому протистояли не тількии внутрішні вороги, а й держава Елам. В результаті Вавилонська держава втратила свою південну частину — Шумер. Після цього ще одне визначне місто — Ісін — зуміло отримати незалежність.
Наприкінці правління Самсу-ілуна стало зрозумілим, що зберегти імперію не вдалося. Територія держави скоротилася до області навколо міста Вавилон. Успадкував владу син Самсу-ілуна — Абі-Ешуг.
Джерела
- Frayne, Douglas (1990). Old Babylonian period (2003–1595 BC). University of Toronto Press. pp. 374–377, 380–385. ISBN 0-8020-5873-6.