Сара Буадді

Зайнялася футболом в 8 років. В молодості виступала в аматорських клубах «Муан-Сарту», «Мужан» і «Монако». Повноцінне навчання футболу пройшла в навчальному центрі «Клерфонтен», за команду якого і почала виступати як професіонал. У складі цієї команди вперше в своїй кар'єрі забила гол. Продовжувала виступу за команди «Тулуза» і «Жювізі» (виграла першість Франції в 2006 році з цією командою), а в 2009 році перейшла в «Ліон», що на той момент був одним з найсильніших клубів світу. В його складі Сара виграла ряд чемпіонатів та Кубків Франції, один Кубок Франції і сім Кубків Ліги Чемпіонів.

Дебютною для неї стала Ліга чемпіонів 2006/07, коли Сара відстояла «на нуль» ворота в поєдинку з «Хіберніаном» (перемога 6:0). У 2010 році Сара в фіналі Ліги чемпіонів проти «Турбіни» відбила два пенальті[3], але навіть цього не вистачило для перемоги над німкенями. Втім, дві наступні Ліги чемпіонів «Олімпік» виграв, причому першу роль там зіграла гра самої Сари. Після трирічної перерви, з 2016 року ліонський клуб стабільно здобував титул найкращого жіночого клубу Європи, а Буадді було основним воротарем команди, за що 2020 року отримала звання найкращої воротарки світу за версією ФІФА.

У збірної Сара стала виступати з 2004 року, хоча викликалася ще в 2003 році. У складі команди до 19 років виступала на чемпіонатах Європи 2003 року в Німеччині і 2005 у Угорщині . Євро-2003 підкорилося француженкам, і Сара завоювала титул чемпіонки: в півфіналі проти Англії її відмінна гра дозволила француженкам вийти в фінал і зберегти перемогу з рахунком 2:0, а у фіналі вона повторила свій успіх і відстояла «на нуль» у поєдинку з норвежками, дозволивши Франції виграти з тим же рахунком 2:0 і завоювати титул чемпіонок Європи[4]. Вона була близька до повторення успіху в 2005 році, але в запеклій боротьбі в фіналі Франція поступилася Росії в серії пенальті (під час серії Сара пробила прямо в поперечину, що і вплинуло на результат зустрічі).

Офіційний дебют в складі національної збірної Франції у Сари відбувся 21 лютого 2004 року в матчі проти збірної Шотландії: тренер Елізабет Луазель надала юній Сарі 21 хвилину гри. Зіграла Сара зі своєю збірною на чемпіонатах Європи 2005, 2009, 2013 та 2017 років: на першому турнірі Франція вибула з боротьби вже на груповому етапі, а Сара зіграла всі три матчі і пропустила п'ять м'ячів. На другому турнірі Франція за рахунок кращої різниці м'ячів вже пройшла в наступний раунд, де поступилася збірній Нідерландів в серії пенальті. На наступних двох європейських першостях француженки з Буадді також вилітали на стадії чвертьфіналу.

Розрив передньої хрестоподібної зв'язки не дозволив Сарі поїхати на чемпіонат світу 2011 року, втім поїхала на два наступні «мундіалі» 2015 та 2019 років. В обох випадках збірна Франції також не зуміла подолати груповий етап.

Також брала з командою участь у жіночому футбольному турнірі Олімпійських ігор 2012 (4 місце) та 2016 (чвертьфінал) років.

Буадді (у блакитній футболці) святкує з командою перемогу у фіналі Ліги чемпіонів 2018 року.

«Ліон»

• Чемпіонка Франції (11): 2009–10, 2010–11, 2011–12, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017–18, 2018–19, 2019–20
• Володарка Кубка Франції (8): 2011–12, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2018–19, 2019–20
• Переможниця Ліги чемпіонів УЄФА (7): 2010–11, 2011–12, 2015–16, 2016–17, 2017–18, 2018–19, 2019–20

• Чемпіонка Європи серед дівчат не старше 19 років: 2003
• Віце-чемпіонка Європи серед дівчат не старше 19 років: 2005
• 4-е місце на Олімпійських іграх: 2012

• Найкраща воротарка світу за версією IFFHS: 2016, 2017, 2018, 2020[7][8]
• У символічній збірній світу за версією IFFHS: 2017,[9] 2018,[10] 2020[11]
• Найкраща воротарка Ліги чемпіонів УЄФА: 2019–20[12]
• Найкраща воротарка світу за версією ФІФА: 2020