Свирид Віталій Олексійович

Народився в сім'ї вчителів. Мати — вчителька молодших класів, батько — музикант, теж працював у школі.

Закінчив вісім класів Степовохутірської середньої школи, поступив у Ніжинське культосвітнє училище, на відділ духових інструментів, яке закінчив у 1974 році по класу флейти. За цей час ще освоїв гру на барабанах.

З 1974 по 1976 служив у військовому оркестрі. Після демобілізації працював в Укрконцерті солістом-вокалістом у ЕВО «Київ», ВІА «Мальви», «Краяни» — Полтавська філармонія, «ЕХО» Луганська за участю Віталія Леонтьєва, в оркестрі міліції УВС, а також солістом КОМА.

У 1989 стає переможцем I Міжнародного фестивалю «Червона рута» в Чернівцях, з піснею «Мольба», композитора Г. Гаврилець на вірші Д. Павличка.

Активно концертує по Україні та за її межами, експериментує, бере участь у музично-авангардних проектах «Екстра-фактор», під орудою музиканта і композитора І. Стецюка при Київський державній філармонії, та вокальному гурті «Менсаунд», у складі якого, Віталій Свирид гастролював по США.

У 2000 році Віталій Свирид закінчив Київський державний університет культури мистецтв за фахом: викладач, артист оркестру, диригент оркестру, соліст-вокаліст.

У концертах і засобах масової інформації репрезентував пісенну творчість композиторів і поетів: Д. Павличка, Л. Костенко, Ф. Млинченка, Н. Земної, В. Герасименка, Г. Гаврилець, І. Кириліної, В. Хурсенка та інших.

Бере участь у шефських концертах та благодійних акціях для інвалідів війни, в концертах, що проводились на території ЧАЕС в 1986, для воїнів-інтернаціоналістів, дітей-сиріт.

Неодноразово представляв Україну в Польщі, Чехословаччині, Франції, США та інших країнах.

Випустив аудіоальбом «Моя любове, ти як Бог», а також компакт-диски «Не розминутись нам з любов'ю», «А я таки прийду до тебе».

Володіє своєрідним чистим, ліричним голосом. На сцені, виконав кілька сотень пісень, серед яких «Милая», «На долині туман», «Не сумуй», «Однолюб», «Осіння пісня», «Степові Хутори».

Нині працює в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, де викладає музичне мистецтво, керує художньою самодіяльністю.

Хобі — домашнє господарство, пасіка.

Дружина Наталія, донька Аня, син Ярослав.

• У 1989 переможець I-го Міжнародного фестивалю «Червона рута».
• У 1992 та 1995 стає лауреатом Міжнародного фестивалю сучасної української пісні «Пісенний вернісаж».
• у 1997 — лауреат Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року» з піснею «Не сумуй».
• Заслужений артист України (2009).

• Рудаков Микола Іванович. Автографи майстрів. - К. : Міжнародний доброчиний фонд "Українська хата", 2005. - 128 с.: фотогр.,с.83-84 - ISBN 966-7025-05-5
• Микола Рудаков.В.Свирид:Не розминутись нам з любов'ю.//Говорить і показує Україна:тижневик.2000,23 серпня.С.1,12

• «Я люблю вас, мої земляки». Жінка-УКРАЇНКА. 29 червня 2016.</ref>
• Віталій Свирид - пісні, біографія. Українські пісні. Процитовано 30 червня 2016.
• Персональний сайт Віталія Свирида. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.</ref>