Свій до свого по своє
«Свій до свого по своє!» — принцип, який зародився серед українців Австро-Угорщини в кінці XIX століття і діяв в Галичині в 1920-1930-х за часів польської окупації. Люди гуртувалися, щоб протидіяти експансії польського та єврейського капіталу і стимулювали розвиток вітчизняного виробництва, власного бізнесу.
Гасло «Свій до свого по своє» вживається в сучасній політичній і економічній риториці[1].
Історія
Українськими підприємцями були організовані:
- кредитові спілки — асоціація Центробанк (Крайовий Союз Кредитовий),
- сільські споживчі й торговельні спілки — Центросоюз (Спілка Кооперативних Союзів у Львові),
- молочні кооперативи — Маслосоюз (Союз руських молочарських спілок),
- міські торговці — «Народна торгівля».
Їхніми гаслами були — «Спирайся на власні сили!», «Свій до свого по своє!», «Українські гроші — в українські руки — на українські справи!»
У 1921 році в Західній Україні, переважно в Галичині, було 580 українських кооперативів. У 1939 — майже 4000.
Такі кооперативи фінансували духовні, культурні, а також визвольно-державницькі змагання українців.
Посилання
Література
- Кредитні спілки: свій до свого по своє / Ред. Ю.Олійник. — К.: АДЕФ-Україна, 2004. — 148 с