Семема

Семема — семантична одиниця мови, співвідносна до морфеми.

Елементи семантичної структури слова:

• Семема (лексико-семантичний варіант) — це варіанти в плані змісту, які є різними значеннями багатозначного слова.
• Сема — це формальний варіант, тобто варіант у плані вираження. Наприклад: співати і співать.

Семантичні процеси: Зміна значень слів відбувається в трьох напрямках:

• звуження;
• розширення;
• зміщення.

При звуженні обсягу значення назва стає конкретнішою. Слово печиво колись означало «усе спечене з борошна», тепер — «кондитерські вироби з борошна». При розширенні обсягу значення кількість охоплюваних словом предметів, явищ зростає. Наприклад, колись слово основа означало «подовжні нитки в тканині» (від «снувати»), тепер, крім цього, — «те, на чому що-небудь тримається». Унаслідок семантичного зміщення те саме слово починає позначати інші речі. Наприклад, колись слово берег означало «гора», тепер — «край землі, що межує з річкою, озером, морем». Звуження, розширення й зміщення значення відбуваються внаслідок перенесення назв з одних предметів на інші.