Септиманія

Септиманія (фр. Septimanie, МФА: [sɛptimani]; окс. Septimània, МФА: [septiˈmanjɔ]; кат. Septimània, МФА: [səptiˈmaniə]) — історична область на півдні Франції, у римські часи західна частина провінції Нарбонська Галлія.

Септиманія 537 року

462 року Септиманію захопили візіготи на чолі з Теодоріхом II. За візіготів її називали Галлією. Тоді її територія відповідала приблизно сучасному французькому регіону Лангедок-Руссільйон. У 720-их на деякий час Септиманію захопили маври з Аль-Андалусу[1]. Але потім франки відбили її. За франків її називали Готією або Готською маркою.

Септиманія залишалася маркою Каролінзької імперії та Західного Франкського королівства до XIII ст., хоча культурно й політично відрізнялася від північної Франції. Область перебувала під впливом Тулузького графства, Провансу та Каталонії. Вона входила до культурного та мовного регіону, який отримав назву Окситанія. Франція підкорила Септиманію під час Альбігойських хрестових походів, і відтоді вона входить до області, яку називають Лангедок.

Найбільші міста області — Нарбонн, Безьє, Каркассон.