Сергій I (неаполітанський дука)

Сергій I (†864), неаполітанський дука (840—864), засновник династії Сергіїв, представники якої правили дукатом до 1137.

Сергій спочатку був правителем (dux) міста Куми, яке входило до складу дукату. У 840 мешканці Неаполя повстали проти франкського дуки Контарда та вибрали Сергія своїм дукою. Це обрання стало останнім кроком до здобуття дукатом повної незалежності від Візантії, яка виявилась нездатною захистити Неаполь від лангобардів. Сергій продовжив союзні стосунки дукату з сарацинами, відвоювавши у греків за їх сприяння Барі у 841 та Мессіну в 842. Відвернувшись від Візантії, він почав зближуватись з Святим престолом і франками, що зробило можливим вигнання сарацинів з Кампанії.

Сарацини ставали дедалі небезпечнішими для Неаполя, а тому Сергій був змушений об'єднатись з правителями Амальфі, Гаети і Сорренто та розпочати війну проти мусульман. Християнське військо прогнало сарацин з Понци та захистило від них Рим у 846, тоді як Ватикан був захоплений мусульманами. У 849 Сергій очолював свій флот у переможній битві біля Остії.

Сергій підтримував союзницькі стосунки з імператорами Священної Римської імперії Лотарем I і Людовиком II. У 847 Сергій був зобов'язаний разом з герцогом Сполетським Гі I укласти мирний договір між лангобардськими князями Сіконульфом і Радельхізом I. У 850 Сергій успішно перетворив владу дуки в Неаполі на спадкову, призначивши свого старшого сина Григорія співправителем.

У 859 Сергій воював з Капуєю. Він одружився з дочкою гастальда Суесоли, що був сином правителя Капуї Ландо I. Він послав разом з гастальдом своїх синів Григорія та Цезара захопити Нову Капую, проте їм не вдалось виконати цю місію. Інші сини Сергія також відігравали важливу роль у житті дукату. Афанасій був єпископом Неаполя, а Стефан - єпископом Сорренто.