Середньоязиковий приголосний

В різних мовах світу, в тому числі в українській, такими є щілинні [j], [ĭ]. Щілинна сонорна фонема / j / виступає в українській мові в двох основних алофонах. Обидва вони вимовляються при подібному положенні мовних органів. Під час вимови цих звуків кінчик язика впирається в ясна нижніх зубів. Коли спинка язика піднята до твердого піднебіння не найвище, повітря виходить досить вільно, не утворюючи помітного шуму. У цьому випадку утворюється звук зближений артикуляційно й акустично з голосним [і]. Типовий алофон фонеми / j /, що традиційно позначається в транскрипції, як [ĭ] (і нескладовий). Він виступає в таких позиціях: а) на кінці слова або складу після голосного, наприклад: дай, майка; б) на початку слова перед приголосним, наприклад: йду, ймовірно.

Другий алофон — [j] утворюється при максимально піднятій спинці язика до піднебіння. Коли повітря протискується крізь вузьку щілину, з'являється значний шум. Це буває на початку складу, а також у середині після приголосного, наприклад: ясла, знаю, в'юн. Проте в аналогічних позиціях можлива й вимова сонорного [j] типу [і].

Оскільки при вимові обох алофонів середньоязикова артикуляція є основною, то приголосну / j / слід вважати не пом'якшеною, а м'якою.

Середньоязиковими приголосними є англійський звук, що позначає букву G (в словах garden - сад, grab - хапати). Подібним є звук, який позначають в англійські мові різними буквами K, Q, а також C (як в словах cake - тістечко, crawl - повзати). Англійський апроксимант Y як в слові yellow - жовтий, і W, як у слові white - білий. Таким самим є звук, що позначається в німецькій мові, як CH, чи в шотландській мові в слові loch - озеро.

• Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа., 1997. — 493 с.