Сеттіміо Луччі

Народився 21 вересня 1965 року в місті Марино. Розпочинав займатись футболом у школі Vivace Grottaferrata[2], а потім LVPA Frascati, перш ніж перейти до молодіжної команди столичного «Лаціо», а потім і до їх головних суперників, клубу «Рома».

У жовтні 1983 року він був відданий в оренду в «Авелліно», у складі якого дебютував у Серії А і забив один гол у 14 іграх. З наступного сезону Луччі став грати за основу «Роми», в якій за два наступних сезони зіграв 17 матчів у Серії А під керівництвом Свена-Йорана Ерікссона, з якою у сезоні 1985/86 став віце-чемпіоном Італії та володарем Кубка Італії[3]., втім пробитись в основу з-під більш досвідченого Убальдо Рігетті не зумів[4].

В жовтні 1986 року на правах оренди перейшов в «Емполі», яке викупило контракт гравця по закінченню сезону[5]. У цій команді Луччі нарешті зміг стати основним гравцем[6], провівши за два сезони 46 ігор у Серії А.

Влітку 1988 року захисник перейшов в «Удінезе», де відіграв три сезони, два з яких у Серії Б і один (1989/90) у Серії А. Після цього восени 1991 року став гравцем «П'яченци»[7], з якою 1993 року виграв Серію Б, завдяки чому клуб вперше в історії вийшов до Серії А. Загалом Луччі залишався в «П'яченці» до 1997 року і з 1995 року був капітаном команди після виходу Антоніо Де Вітіса[8]. Загалом за «б'янкоросо» він зіграв понад 200 ігор, а єдиний свій гол у чемпіонаті за клуб в останньому турі сезону 1996/97 проти «Перуджі», який врятував його команду від прямого вильоту у Серію Б[9].

Після того Луччі допоміг «П'яченці» у плей-оф проти «Кальярі» зберегти місце в еліті, він переїхав до «Верони» з Серії Б[10], очолювану Луїджі Каньї, з яким Сеттіміо праціював аж п'ять сезонів у «П'яченці» (1991—1996). Луччі залишився там два сезони, вигравши у сезоні 1998/99 з клубом Серію Б, втім до вищого дивізіону не пішов і вирішив завершити кар'єру у другому дивізіоні, виступаючи за клуби «Тернана» та «Анкона», де грав до 2001 року.

Протягом 1984—1988 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах[11], а також став чвертьфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1988 року.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, тренуючи молодіжну команду «П'яченца», де пропрацював до 2007 року. Після цього очолював дублюючу команду «Піццигеттоне»[12], а 2008 року і став головним тренером основи[13], втім вже в лютому 2009 року він подав у відставку через невдалі результати[14].

В подальшому з 2009 по 2011 рік працював з юнаками у «Пармі»[15], а 4 червня 2011 року він став новим тренером «Фіоренцуоли»[16]. Цього разу команда Луччі теж виступила невдало, закінчивши чемпіонат на передостанньому місці і вилетівши в Еччеленцу, після чого Сеттіміо покинув клуб[17].

У вересні 2014 року Луччі очолив аматорський клуб «Вігор Карпането»[18], з якою він виграв свою групу Промоціоне і вийшов до Еччеленци[19], але був звільнений у січні 2016 року, після ряду негативних результатів[20].

15 квітня 2018 року він став технічним асистентом Стефано Маккоппі в «Про П'яченці»[21], а з наступного сезону очолив молодіжну команду клубу, де працював до 12 грудня 2018 року[22].

• Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net (італ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Профіль гравця на сайті Енциклопедія «Роми». (італ.)