Сетцу (лінкор)

«Сетцу» (яп. 摂 津, англ. Settsu) — японський лінкор, другий і останній лінкор типу «Каваті». Побудований на військовій верфі в Йокосуке, спущений на воду в 1911 році, став до строю в 1912 році. Названий на честь історичної провінції Сетцу (частина території сучасної префектури Осака).

Сетцу
"Сетцу" в 1911 році
Служба
Тип/клас	Лінкор, тип «Каваті»
Держава прапора
Спущено на воду	30 березня 1911 року
Введено в експлуатацію	1 липня 1912 року
Статус	Потоплений 24 липня 1945 року, піднятий і розібраний на метал
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	21 787 тон
Довжина	162,5 м
Ширина	25,75 м
Осадка	8,15 м
Технічні дані
Рухова установка	16 парових котлів «Miyabara», парові турбіни «Curtis»
Потужність	25 000 к.с. (18,6 МВт.)
Швидкість	20 вузлів
Екіпаж	986 чоловік
Озброєння

Відрізнявся від однотипного «Каваті» за силуетом корпусу: у «Сетцу» атлантичний штевень, у «Каваті» — прямий.

«Сетцу» був частиною кораблебудівної програми 1907 року; Японія збиралася побудувати в загальній сумі вісім нових дредноутів на випадок конфлікту з Росією або США. Гармати для носової та кормової вежі (305 мм / 50 калібрів) були замовлені у англійської фірми Armstrong Whitworth, а парові турбіни «Curtis» побудовані в Японії за ліцензією.

У Першій світовій війні «Сетцу» патрулював Жовте і Південно-Китайське море, взяв участь в облозі Циндао.

За умовами Вашингтонської морської угоди, в 1922 році на верфі Куре з «Сетцу» зняли озброєння. У 1924 році лінкор був виведений зі складу флоту і перетворений в добре броньований корабель-мішень. У 1937-38 на «Сетцу» встановлено дистанційне керування по радіо; кораблем-мішенню керували з пульта на есмінці «Юкадзе».

Під час Другої світової війни на колишній лінкор знову встановили озброєння — 25-мм зенітні гармати для захисту від ворожої авіації. Проте 24 липня 1945 року «Сетцу» був потоплений американським літаком. У 1947 році був піднятий з дна і розібраний на метал.