Симфонія № 2 (Ревуцький)

Симфонія № 2 Льва Ревуцького Мі мажор існує в двох редакціях.

В першій редакція симфонія була закінчена в 1927 році і представлена на Всеукраїнському конкурсі Товариства імені Леонтовича, приводом для якого стало 10-річчя «Жовтневої революції». Симфонія поділила перше місце з твором Б. Лятошинського «Фантазія на українські теми». На думку музикознавців в ній поєдналися такі тенденції як «українізація» і «європеізація»[1], і з часом була визнана першим національним твором у жанрі симфонії[2]

В 1940 році Ревуцький здійснив другу редакцію симфонії. За цю редакцію був удостоєний в 1941 році Державної премії СРСР. У повоєнний час Друга симфонія Ревуцького виконувалась в СРСР виключно в другій редакції, натомість перша тривалий час вважалася втраченою. Лише у 2020 році симфонію першу редакцію було віднайдено в архівах Львівської філармонії, в 2020 році Симфонію в першій редакції було перевидано видавництвом «Музична Україна» і вперше після довгої перерви виконано у Києві 22 вересня 2020[3]

Симфонія складається з трьох частин. Всі частини побудовані на темах відомих пісень, розмаїтих за жанрами, образами і настроями. Головна тема першої частини — веснянка «Ой весна, весниця», записана композитором у своєму рідному селі Іржавець, побічна — жаліслива пісня «Ой не жаль мені та ні на кого». У другій частині використано ліричну пісню «Ой Микито, Микито, чи є рілля на жито» та «Ой там в полі сосна». У третій частині перевтілена грайлива пісня «А ми просо сіяли», а завершується симфонія поверненням до пісні «Ой весна, весниця», яка відкриває симфонію[4]