Сисолятін Іван Іванович

Був старшим сином у селянській родині. З 1937 по 1940 рік паралельно з навчанням у середній школі працював на лесоучастках. Після закінчення школи з 1940 по 1942 — бригадир рільничої бригади. До лав Радянської Армії Іван Сисолятін був покликаний в травні 1942 року. Після закінчення Львівського військово-піхотного училища з квітня 1943 року по травень 43 роки воював на Калінінському фронті в складі 46 гвардійської стрілецької дивізії. Після першого тяжкого поранення під Великими Луками в 1943 році провів три місяці в госпіталі. З серпня 1943 по січень 1944 воював на Смоленському фронті в 9 гвардійської стрілецької дивізії на посаді командира кулеметного взводу. Був легко поранений під Оршею (Білорусь). У січні 1944 року поранений, лікувався в Удмуртії, в госпіталі № 3638.

У липні 1944 року, повернувся в армію. До липня 1946 ніс службу в 34 запасний стрілецької дивізії 14 стрілецького полку на посаді командира навчального взводу. Два роки командував кулеметним взводом полкової школи 12 гвардійської механізованої дивізії 42 гвардійського механізованого полку.

У 1966 року після проходження курсів підвищення кваліфікації командирського складу в Гомелі та курсів «Постріл» в Москві Іван Сисолятін був призначений командиром батальйону 336 ОПМП Бальтійського флоту (м Балтійськ).

18 листопада 1966 на підставі директиви міністерства оборони СРСР на Червонопрапорному Чорноморському Флоті з підрозділів полку морської піхоти Балтійського флоту і особового складу 135 мотострілецького полку Закавказького військового округу був сформований 309 окремий батальйон морської піхоти.

Командувачем батальйону призначений підполковник Сисолятін Іван Іванович.

15 грудня 1967 на база 309 окремого батальйону морської піхоти ЧФ був сформований 810 окремий полк морської піхоти Чорноморського флоту. Командир полку — підполковник Сисолятін Іван Іванович.

17 грудня 1967 полк відвідав Адмірал флоту СРСР Горшков С. Г. і з задоволенням відзначив високу якість проведеної роботи всіх посадових осіб, які брали участи е у створенні нової частини морської піхоти. На фотографії, зробленій у військовій частині в б. Казачья, показані С. Г. Горшком і командир полку І. І. Сисолятін.

За час свого існування полк неодноразово брав участь у несенні бойової служби в районах Єгипту, Сирії, Гвінеї, Анголи. Всі завдання бойової служби десанти, які формуються на базі полку, виконували з високими результатами. 31 жовтня 1974 ОПМП був нагороджений Вимпелом міністра оборони «За мужність і військову доблесть». Вручали Вимпел міністр оборони Маршал Радянського Союзу Гречко А. А. та начальник головного політичного управління Радянської Армії і Військово-Морського Флоту генерал армії Епишев А. А.

У 1971 році Іван Іванович залишив пост командувача полком у званні полковника і до 1977 року працював в училищі імені П. С. Нахімова. Помер 26 лютого 1997.

• Орден Вітчизняної війни I ст. (6 квітня 1985)[1]
• Орден Вітчизняної війни I ст. (3 серпня 1945) — за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому звитягу та мужність[2]
• Орден Вітчизняної війни II ст. (6 листопада 1945) — за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому звитягу та мужність[3]

• Олег Росляков

• Біографія Івана Сисолятіна (рос.). «Бессмертный полк». Процитовано 5 січня 2015.