Сквері Михайло Петрович
Михайло Петрович Сквері (20 листопада 1856, Одеса — 13 жовтня 1924, Одеса) — учасник та історик революційного руху на Півдні України в другій половині ХІХ ст.
Сквері Михайло Петрович | |
---|---|
Народився |
20 листопада 1856 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 13 жовтня 1924 (67 років) |
Діяльність | історик |
Життєпис та науковий доробок
Народився 8 (20) листопада 1856 року в родині підприємця, вихідця з Італії, та російської селянки. Вчився в Одеському реальному училищі Св. Павла, але у 1871 припинив навчання у зв'язку зі смертю батька. Працював касиром на заводі Гульє-Бланшар в Одесі. Був одним із організаторів «Южнорусского рабочего союза» на чолі з Є. Заславським. У січні 1876 був заарештований і після суду в травні 1877 засланий в Тобольську губернію. З 1884 жив в Одесі під негласним наглядом поліції. 1907 за участь в організації загальноросійського з'їзду вчителів на певний час потрапив у в'язницю. На початку ХХ ст. брав активну участь в організації громадської бібліотеки на Молдаванці, якою й надалі опікувався. 1917 був одним з ініціаторів Південноросійського бібліотечного товариства, членом Одеського товариства сільського господарства. 1918 редагував журнал «Земский вестник». На початку 1920-х працював в одеському міському історико-революційному архіві, де опрацьовував фонд жандармерії. Був співробітником одеського Істпарту, працював в одеській публічній бібліотеці. На основі зібраних матеріалів та особистих спогадів написав декілька праць з історії Південноросійського робітничого союзу, в яких він намагався спростувати тезу деяких сучасних йому авторів про те, що перші народники не приділяли уваги роботі з робітниками, а лише з селянами.
Праці
- Первая социалистическая рабочая организация в Одессе. — Одесса, 1921;
- Южно-российский Союз Рабочих (К истории Одесского союза 1875 г.) // Каторга и ссылка. — 1923. — В. 5.
Література
- Осипович Н. Сквери М. П. // Кандальный звон. — 1925. — Вип. 1. — С. 135–140;
- Владыченко П. М. П. Сквери // Каторга и ссылка. — № 14. — 1925. — С. 246–252.
- УРЕ