Скорботна бездушність
«Скорботна бездушність» (рос. «Скорбное бесчувствие») — російський радянський художній фільм режисера Олександра Сокурова за сценарієм Юрія Арабова, знятий 1983—1986 роках. На широкий екран вийшов в грудні 1987 роки (в титрах вказаний 1986 рік).
Скорботна бездушність | |
---|---|
рос. Скорбное бесчувствие | |
Жанр | драма |
Режисер | Олександр Сокуров |
Сценарист | Юрій Арабов |
У головних ролях |
Рамаз Чхиквадзе Алла Осипенко Ірина Соколова Володимир Заманський Вікторія Амітова Дмитро Брянцев Тетяна Єгорова Вадим Жук Андрій Решетін Ілля Рівін |
Оператор | Сергій Юріздицький |
Кінокомпанія | Ленфільм |
Дистриб'ютор | Ленфільм |
Тривалість | 110 хвилин |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1986 |
IMDb | ID 0124127 |
Зміст
Знятий за мотивами твору Бернарда Шоу «Дім, де розбиваються серця». Йде Перша світова війна. Навколо панують смерть, розруха, битви. Та це зовсім не те, що відбувається в особняку Шотовера. Тут своя течія життя, де вирують пристрасті, інтриги, біль і нестримна ненависть, котра виривається з, здавалося б, надійних укриттів. За сюжетом фільм являє собою вільну фантазію за мотивами «Будинки, де розбиваються серця» (Heartbreak House) Бернарда Шоу, — теж п'єси-фантазії «в російській стилі на англійські теми». Назва кінокартини являє собою дослівний переклад середньовічного медичного діагнозу: лат. Anaesthesia dolorosa:
«Назва цього фільму взято з області медицини. Як режисер я робив фільм про скорботному бездушності — хвороби, якою хворіє тільки людина. <…> Про те, як важко розрізнити і відчути ту грань, за якою люди перестають хворіти людськими хворобами і хворіють як звірі. Невиліковно».
Ролі
- Рамаз Чхіквадзе — Шотовер
- Алла Осипенко — Аріадна
- Тетяна Єгорова (Отюгова) — Гесіона
- Дмитро Брянцев — Гектор
- Володимир Заманський — Мадзіні
- Вікторія Амітова (Юріздицька) — Еллі
- Ілля Рівін — Менген
- Ірина Соколова — Няня Гинесс
- Вадим Жук — Доктор Найф
- Андрій Решетин — Ренделл
- Ю. Сергеєв
- Володимир Дмитрієв
- П. Прибиток
- Л. Ан
- Ю. Симонов
Цікаві факти
Скорботна нечутливість (лат. Anaesthesia psychica dolorosa) — літературне назву психічної анестезії, особливого роду душевної хвороби, найбільш характерним для якої є феномен відчуження вищих емоцій. У хворих спостерігають повну нечутливість до близьких людей, втрата здатності переживати задоволення і невдоволення, радість, любов, ненависть і смуток; вони образно називають себе «живими трупами».
Література
- Руднєв В. // Руднев В. Словник культури ХХ століття. М.: Аграф, 1997, 1999, 2001, 2009. — ISBN 5-7784-0034-9; ISBN 5-7784-0176-0; ISBN 978-5-7784-0383-3
- Ямпольський М. // Новітня історія вітчизняного кіно. 1986—2000. СПб.: Сеанс, 2004. Т. VI: Кино и контекст. — ISBN 5-901586-04-2
- Ямпольський М. // Сокуров. Частини мови[: сб. Кн.2]. СПб.: Сеанс, 2006. С.57 — 70. — ISBN 5-901586-10-7
- Добротворська К. // Там же. 71 — 76.
- Сокуров О. // Там же. 461—467.
Посилання
- «Скорботна бездушність» на сайті IMDb (англ.)