Славібор
Славібор (*д/н —894) — князь сорбів або мільчан у 859—894 роках.
| Славібор | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 894 |
| Національність | сорб |
| Титул | князь |
| Термін | 859—894 роки |
| Попередник | Жистібор |
| Наступник | Драгомир |
| Конфесія | поганство |
| Діти | 1 син та 1 донька |
Життєпис
Став панувати після загибелі князя Жистібора. Невідомо, чи брав участь у змові про попереднього князя, або було поставлено королем Людовиком II, королем Східно-Франкського королівства.
Славібор визнав зверхність франків. Разом з останніми брав участь у війнах проти полян з Польщі, чеських племен та стодорян. У 863 році разом з далемінчанами та лужичанами очолив повстання, але зазнав невдачі. У 873—874 роках знову брав участь у повстанні проти франків.
Після початку боротьби за владу між Каролінгами з 875 року, Славібор владнав стосунки із сусідніми племенами, а потім після повстань 877 та 880 років фактично став незалежним князем, номінально визнаючи зверхність Східно-Франкського королівства.
Між 883 та 890 роками визнав зверхність Святоплука I, князя Великої Моравії, завдяки чому остаточно позбавився залежності від франкського королівства. Зверхність Великої Моравії була суто номінальною. Помер у 894 році. Його владу успадкував син Драгомир, який у 897 році звільнився від влади Великої Моравії.
Джерела
- Labuda G., Sławibor, Słownik starożytności słowiańskich, t. 5, 1975, s. 239.
- Dušan Třeštík, Počátky Přemyslovců. Vstup Čechů do dějin (530—935), Nakladatelství Lidové noviny, Praha, 1997, ISBN 80-7106-138-7, S. 144