Снафф 102
«Снафф 102» — фільм аргентинського режисера Маріано Пералта. На фільмі стоїть попередження «не рекомендується».
Снафф 102 | |
|---|---|
| Snuff 102 | |
 263 × 369 (69 КБ) | |
| Жанр | жахи, трилер, треш |
| Режисер | Маріано Пералта |
| У головних ролях |
Яміла Греко Едуардо Полі Андреа Альфонсо Родріго Б'янко Сільвія Паз Сальвадор Хайдар |
| Кінокомпанія | T PROD Films |
| Тривалість | 100 хв. |
| Мова | іспанська |
| Країна |
 Аргентина |
| Рік | 2013 |
| IMDb | ID 0984118 |
У фільмі представлені сцени вбивств і насильства, жорстокого поводження з безпорадними жінками, в тому числі з вагітними. Протягом усього фільму йде відео, що показує найогидніші форми наруги над жінками. Режисер Маріано Пералта на прем'єрі цього фільму «Снафф 102» був побитий обуреними глядачами.
Сюжет
Молода журналістка робить репортаж про снафф. У новинах кажуть, що за останній час було скоєно багато вбивств, жертвами яких були жінки 20-35 років, в основному повії. Вона збирає факти з різних джерел і бере інтерв'ю у кінокритика, який досить детально розповідає їй про це явище. Протягом усього фільму змінюються сцени насильства (кольорові) та передісторії (чорно-білі). У кольорових сценах вбивця катує та вбиває жінок з особливою жорстокістю. У чорно-білих сценах ми бачимо, як ці жінки потрапили в цей кошмар. Одна з них вагітна наркоманка, інша — порноактриса, третя — це та сама журналістка.
На самому початку фільму нам показують сцени з катуванням та вбивством тварин і розповідають визначення снаффа, далі починається основний сюжет. Кінокритик ділиться з нею своїми спостереженнями, які змушують задуматися. «Ви знаєте, скільки коштує купити дитину?» — говорить він — «Так, її можна купити, у неї є своя ціна… найцікавіше, що плівка, на якій цю дитину насилують, катують і вбивають, коштує набагато більше ціни самої дитини». Основна думка фільму, зрозуміло вкладена в уста цього кінокритика-філософа, наприклад, він також стверджує, що порнографія — це по суті той же снафф, адже камера як би розчленовує тіла, акцентуючи лише на окремі частини.
У кольорових ж сценах нам показують натуралістично зняті катування і вбивства. Вбивця вбиває по черзі жертв, знімає це на камеру і нумерує записи. Першою з них присвоєно номер 100, що говорить про те, що це далеко не перші його жертви. Тортури і вбивства відрізняються крайньою жорстокістю, відрізання пальців, удушення пакетом, засовування ножа, і вибиванням зубів молотком.
Однак журналістці вдається вибратися. Після тривалої погоні вбивця наздоганяє її і готується ґвалтувати. Журналістка хапає камінь і кілька разів б'є вбивцю по голові, а потім в істериці забиває його насмерть його ж мачете.
Ближче до ночі журналістка виходить з лісу на дорогу, де її випадково підбирає машина швидкої допомоги.