Сокен

Сокен, сокіну (фінік. , івр. שקנ‎) — термін, яким у семітських народів позначали намісників або ж уповноважених осіб, які керували міською громадою за дорученням правителя[1].

У Біблі X ст. до н. е. сокенами називали магістратів, які очолювали судову владу у місті.

Примітки
  1. Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia: A-D. Cambridge, 1995, с.106
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.