Сокети Берклі
Сокети Берклі — прикладний програмний інтерфейс, що складається з бібліотеки для розробки програм мовою програмування C з підтримкою міжпроцесної взаємодії, що часто застосовується у комп'ютерних мережах.
Як API, сокети Берклі вперше з'явилися у операційній системі 4.2BSD Unix, що була випущена у 1983 році. Тим не менш, тільки у 1989 році Каліфорнійський університет у Берклі зміг випустити свою операційну систему і мережеві бібліотеки без ліцензійних обмежень з боку AT&T.
Сокети Берклі є де-факто стандартом абстракції для мережевих сокетів. Саме тому багато мов програмування використовують мережеві інтерфейси, подібні до API мови C.
Альтернативою сокетного API є заснований на STREAMS Інтерфейс транспортного рівня (TLI). Проте сокети Берклі значно популярніші та мають більшу кількість реалізацій.
Інтерфейс сокетів Берклі
Інтерфейс сокетів Берклі дозволяє взаємодію між хостами чи між процесами на одному комп'ютері, використовуючи концепцію Інтернет-сокетів. Дана технологія може працювати з багатьма драйверами та пристроями вводу/виводу, хоча їхня підтримка залежить від конкретної операційної системи. Реалізація інтерфейсу достатня для підтримки TCP/IP, саме тому це одна із основних технологій, на якій заснований Інтернет. Розробка технології була започаткована у Каліфорнійському університеті Берклі для застосування на ОС Unix. Всі сучасні операційні системи мають реалізацію інтерфейсу сокетів Берклі, оскільки вони є стандартним інтерфейсом для підключення до мережі Інтернет.
Інтерфейси сокетів мають три різні рівні доступу, найпотужнішим і найважливішим є рівень необроблених сокетів. Тільки незначне число програм потребує такий рівень контролю над вихідними з'єднаннями, тому необроблені сокети перш за все призначені для комп'ютерів, що використовують для розробки Інтернет-технологій. Пізніше підтримка рівня необроблених сокетів була додана до більшості операційних систем, включаючи Windows XP.