Сократівський діалог
«Сократівський діалог» — притягнення клієнта до співпраці і розширення сфери його свідомості. «Сократівський діалог» — свого роду інтелектуальний поєдинок між психологом і клієнтом, у ході якого корелюються непослідовні, суперечливі і бездоказові судження клієнта. В рамках логотерапії ставиться завдання допомогти людині у набутті сенсу його життя, який не може бути просто запозичений в інших. Для його вирішення і був розроблений метод сократівського діалогу, в якому відбувається обговорення особистого досвіду, який стосується насамперед трьох сфер, в яких може бути знайдений індивідуальний сенс життя. Це творчість, переживання і усвідомлене ставлення до обставин, на які не можна вплинути.
Сократичний діалог — свого часу поширений синкретичний філософсько-літературний жанр, що склався наприкінці класичної античності[1].
Див. також
Примітки
- Лексикон загального та порівняльного літературознавства
Посилання
- Сократичний діалог // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 535-536. — 634 с.