Союз українських професійних музик

Союз Українських Професійних Музик (СУПроМ) — організація професійних музикантів Галичини 1934 — 1939 років, заснована у Львові.

Історія

СУПроМ було засновано 1934 р. на зразок австрійських і польських спілок професійних музикантів і мав на меті не лише захищати права українських музикантів, але й опікуватися розвитком національного музичного мистецтва. Установчі збори товариства відбулися 12 квітня 1934 р. у залі Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові[1].

Структура

Головами СУПроМ були Нестор Нижанківський (1934—1936) і Василь Барвінський (1937—1939). У різні періоди товариство об'єднало 73 музиканти, в тому числі іменувало почесними членами Союзу Соломію Крушельницьку, Любку Колессу, Модеста Менцинського, Олександра Носалевича[2]. При Союзі Українських Професійних Музик діяло чотири секції: композиторська (очолював Василь Барвінський), виконавча (очолював Роман Савицький), педагогічна (очолював Тарас Шухевич), музикознавча (очолював Станіслав Людкевич)[3].

Діяльність

Товариство організовувало концерти, влаштовував конкурси молодих виконавців (конкурс співаків під егідою товариства відбувся 1939 р.), видавало журнал «Українська Музика» (головний редактор 3. Лисько), організувало нотне видавництво, допомагало аматорським хоровим товариствам, зокрема і «Народному музичному видавництву» товариства «Просвіта» у Львові. Серед видань, які були підготовані за участі і сприяння СУПроМ-у, є «Великий Співанник Червоної Калини» (редактор Зиновій Лисько), «Диригентський порадник» (упорядник і редактор Василь Витвицький), «Наше сонечко грає на фортепіано» Василя Барвінського, «Фортепіанні твори для молоді» Нестора Нижанківського, солоспів «Не стій, вербо» Зиновія Лиська[4]. Серед концертів СУПроМ-у були тематичні вечори нової української музики, концерти на честь 30-ліття заснування Національного Музею у Львові, вечори фортепіанної музики у виконанні Галі Левицької, ювілейні концерти на честь 30-ліття творчої діяльності Василя Барвінського та ін.

Примітки

Мазепа, Лєшек, Мазепа Тереза. Шлях до музичної академії у Львові, т. 1. Львів: Сполом, 2003. с. 77.
Кобрин, Наталія. З історії музичних товариств Галичини //Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів середніх спеціальних музичних закладів. Харків, 2007. с. 23–24.
Союз Українських Професійних Музик у Львові. Матеріали і документи. Львів: Сполом. 1997. с. 7–14.
Кобрин, Наталія. Перша антологія хорової обробки української пісні в Галичині: Великий Співанник Червоної Калини. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Scripta Manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. Львів, 2012: Інститут українознавства ім. І. ;Крип'якевича НАН України, ч. 21. с. 397.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Мазепа Лєшек, Мазепа Тереза Шлях до Музичної Академії Львові: у 2 томах. — т. 1. — Львів: Сполом, 2003. --288 с.
Союз Українських Професійних Музик у Львові: Матеріали і документи / Ред.-упор. В. Сивохіп і Р. Стельмащук. — Львів: Сполом, 1997. — 143 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Мазепа, Лєшек, Мазепа Тереза. Шлях до музичної академії у Львові, т. 1. Львів: Сполом, 2003. с. 77.

[2] Кобрин, Наталія. З історії музичних товариств Галичини //Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів середніх спеціальних музичних закладів. Харків, 2007. с. 23–24.

[3] Союз Українських Професійних Музик у Львові. Матеріали і документи. Львів: Сполом. 1997. с. 7–14.

[4] Кобрин, Наталія. Перша антологія хорової обробки української пісні в Галичині: Великий Співанник Червоної Калини. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Scripta Manent. Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. Львів, 2012: Інститут українознавства ім. І. ;Крип'якевича НАН України, ч. 21. с. 397.