Соґа но Емісі

Соґа но Емісі (яп. 蘇我蝦夷, そがのえみし; 586 (?) — 11 липня 645) японський державний і політичний діяч кінця 6 — 1-ї половини 7 століття періоду Асука, часів правління Імператора Суйко, Імператора Дзьомея та Імператора Коґьоку.

Соґа но Емісі
蘇我蝦夷
яп. 蘇我蝦夷
Народився 586 (?)
Помер 11 липня 645(0645-07-11)
Асука, Японія
Країна Японія
Місце проживання Японія
Діяльність політик
Знання мов японська
Титул О-омі
Посада О-омі
Попередник Соґа но Умако
Наступник Соґа но Ірука
Рід Рід Соґа
Батько Соґа но Умако
Мати Futohimed
Родичі Соґа но Умако
донька Мононобе но Морії
Брати, сестри Кавакамі-но-ірацумеd, Tojiko no Iratsumed, Soga no Kuramarod і Soga no Zentokod
Діти Соґа но Ірука

Короткі відомості

Соґа но Емісі був представником аристократичного роду Соґа. Його батько Соґа но Умако займав посаду монаршого радника О-омі при дворі Імператора Японії. Після смерті батька Емісі заступив його на посаді радника та очолив рід Соґа.

Перші згадки про Емісі датуються кінцем правління Імператора-жінки Суйко, проте вирішальну ролі в японських державних справах він став грати після її смерті під час питання успадкування Престолу в 628 році. На пост Імператора було два претенденти — принц Тамура та принц Ямасіро но Ое. Емісі підтримав першого, а опозиціонерів на чолі з аристократом Сакаї но Омімасері, які ратували за іншого, убив. Принц Тамура, залежний від роду Соґа, зійшов на трон під іменем Імператора Дзьомея.

В часі правління наступного Імператора-жінки Коґьоку Емісі перетворився на диктатора Японії, фактичного розпорядником країни. Він використовував людей принца Ямасіро но Ое для побудови власної гробниці і прирівнював себе до Імператора. У 644 син Емісі, Соґа но Ірука напав на садибу принца Ямасіро но Ое і змусив того покінчити самогубством. Ця подія викликала мовчазне обурення японської аристократії і сприяла формуванню таємної антисоґівської коаліції.

10 липня 645 аристократи-заколотники на бенкеті в присутності Імператора вбили свавільного Іруку. Дізнавшись про загибель сина, Емісі спробував зібрати війська, але вони розбіглися. Наступного дня він наклав на себе руки, підпаливши власну резиденцію.

Джерела та література

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.594 — 595.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.