Список державних і національних гімнів

     Англомовні (41)      Франкомовні (23)
     Арабомовні (22)
     Іспаномовні (20)
     Порт. мовою (8)
     Іншомовні (104)

Гімни за континентом

Європа
Держава Назва Затвердження Слова Мелодія Аудіофайл
 Австрія «Край гір, край річок»
(нім. «Land der Berge, Land am Strome»)		 22 жовтня 1946 (музика)
25 лютого 1947 (слова)		 Паула фон Прерадович Вольфганг Амадей Моцарт, 1791
Іоганн Хольцер
 Азербайджан «Азербайджанський Марш»
(азерб. «Azərbaycan marşı»)		 27 травня 1992 Ахмед Джавад, 1919 Узеїр Гаджибеков, 1919
 Албанія «Гімн прапору»
(алб. «Himni i Flamurit»)		 1912 Александр Ставре Дренова, 1912 Чіпріан Порумбеску
 Андорра «Карл Великий»
(кат. «El gran Carlemany»)		 1914 (де-факто)
8 вересня 1921 (де-юре)		 Хуан Бенльок Енрік Марфань
 Бельгія «Пісня про Брабант»
(нід. «De Brabançonne»
фр. «La Brabançonne»
нім. «Das Lied von Brabant»)		 вересень 1830 Луі Александр Деше, Констянтин Роденбах Франсуа ван Кампенгаут, 1830
 Білорусь «Ми, білоруси»
(біл. «Мы, беларусы»)		 24 вересня 1955 (музика)
2 липня 2002 (слова)		 Михайло Клімкович, 1955 та Володимир Каризна, 2002 Нестор Соколовський, 1944
 Болгарія «Мила Батьківщина»
(болг. «Мила Родино»)		 1964 Цветан Радославов, 1885 та інші
 Боснія і Герцеговина «Інтермеццо»
(босн. «Intermezzo»
серб. «Интермецо»
хорв. «Intermezzo»)		 1999 Душан Шестіч
 Ватикан «Гімн і марш понтифіка»
(лат. «Hymnus et modus militaris Pontificalis»
італ. «Inno e Marcia Pontificale»)		 24 грудня 1949 Раффаело Лаваньє (варіант на латині)
Антоніо Аллегра (італомовний варіант)		 Шарль Гуно
 Велика Британія «Боже, бережи королеву»
(англ. «God Save the Queen»)		 15 жовтня 1745  ?
 Вірменія «Наша Батьківщина»
(вірм. «Մեր Հայրենիք»)		 1 липня 1991 Мікаел Налбандян Барсег Каначян
 Греція «Гімн свободі»
(грец. «Ύμνος εις την Ελευθερίαν»)		 1865 Діонісіос Соломос, 1823 Ніколаос Мандзарос
 Грузія «Свобода»
(груз. «თავისუფლება»)		 20 травня 1904 Давід Маградзе Захарій Паліашвілі
 Данія «Є чудова країна»
(дан. «Der er et yndigt land»)		 1835 Адам Готлоб Еленшлегер, 1819 Ганс Кронер, 1835
 Естонія «Моя Батьківщина, моє щастя і радість»
(ест. «Mu isamaa, mu õnn ja rõõm»)		 1920 Йоганн Вольдемар Яннсен, 1869 Мелодія з фінського гімну «Наш край», Фредріка Паціуса, 1848
 Ірландія «Пісня солдата»
(англ. «The Soldier's Song»
ірл. «Amhrán na bhFiann»)		 12 липня 1926 Педар Керні (англомовний варіант), 1907
Ліам Орін (варіант ірландською), 1923		 Педар Керні та Патрик Хінай, 1907
 Ісландія «Бог нашої землі»
(ісл. «Lofsöngur»)		 2 серпня 1874 Маттіас Йокумссон Свейнб'єрн Свейнб'єрнссон
 Іспанія «Королівський марш»
(ісп. «La marcha real»)		 1770—1873
1874—1931
17 липня 1937		 —  ?
 Італія «Пісня італійців»
(італ. «Il Canto degli Italiani»)		 12 жовтня 1946 (де-факто),
23 листопада 2012 (де-юре)		 Гоффредо Мамелі, 1847 Мікеле Новаро, 1847
 Кіпр «Гімн свободі»
(грец. «Ύμνος εις την Ελευθερίαν»)		 1966 Слова з грецького гімну «Гімн свободі», Діонісіоса Соломоса, 1823 Мелодія з грецького гімну «Гімн свободі», Ніколаоса Мандзароса
Латвія «Боже, благослови Латвію!»
(латис. «Dievs, svētī Latviju!»)		 7 червня 1920 Карліс Бауманіс, 1873
 Литва «Національна пісня»
(лит. «Tautiška giesmė»)		 1919—1940
1944—1950
1988		 Вінцас Кудірка, 1898
 Ліхтенштейн «Високо над молодим Рейном»
(нім. «Oben am jungen Rhein»)		 1920,
1963 (редагування)		 Якоб Йозеф Яух, 1850 Невідомий автор
(можливо Генрі Кері)
 Люксембург «Наша Батьківщина»
(люксемб. «Ons Heemecht»)
(фр. «Notre patrie»
(нім. «Unsere Heimat»)		 1895 Мішель Ленц, 1859 Жанн Антуан Ціннен, 1864
Північна Македонія «Сьогодні над Македонією»
(мак. «Денес над Македонија»)		 11 серпня 1992 Владо Малеський, 1941 Тодор Скаловський, 1843
 Мальта «Гімн Мальти»
(мальт. «L-Innu Malti»)		 1964 Дун Карм Псаіла, 1922 Роберт Самут, 1922
 Молдова «Наша мова»
(рум. «Limba noastră»)		 1994 (де-факто),
17 липня 1995[1] (де-юре)		 Алексей Матеєвич Александру Крістя
 Монако «Гімн монегасків»
(фр. «Hymne monégasque»)		 1848 Луї Нотарі, 1931 Теофіл Белландо де Кастор, 1841
(редагування Леона Дженіна)
 Нідерланди «Пісня Вільгельма»
(нід. «Het Wilhelmus»)		 1568 (де-факто),
10 травня 1932 (де-юре)		 Невідомий автор, 1896
(можливо Філіп ван Марнікс або Бальтазар Ховаєр)		 Адріан Валерій
 Німеччина «Пісня німців»
(нім. «Das Lied der Deutschen»)		 1922—1945
6 травня 1952		 Гофман фон Фаллерслебен, 1841 Йозеф Гайдн, 1797
Норвегія «Так, ми любимо цей край»[footnotes 1]
(норв. «Ja, vi elsker dette landet»)		 17 травня 1864 (де-факто) Б'єрнстьєрне Б'єрнсон, 1859 Рікард Нордрок, 1864
 Польща «Мазурка Домбровського»
(пол. «Mazurek Dąbrowskiego»)
також має назву
«Ще Польща не згинула»
(пол. «Jeszcze Polska nie zginęła»)		 27 лютого 1927 Юзеф Вибіцький, 1797 Народна мелодія
 Португалія «Португальська (пісня)»
(порт. «A Portuguesa»)		 5 жовтня 1910 (де-факто),
19 липня 1911 (де-юре)		 Енріке Лопеш де Мендонса, 1890 Алфреду Кейл, 1890
 Росія Державний гімн Російської федерації
(рос. Государственный гимн Российской федерации)		 25 грудня 2000 (музика)[2]
30 грудня 2000 (слова)[3]		 Габріель Уреклян, 1943 та Сергій Михалков, 2000 Мелодія з гімну Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Олександра Александрова
 Румунія «Прокинься, румуне!»
(рум. «Deşteaptă-te, române!»)		 1989 Андрей Мурешану, 1848 Антон Панн та Георге Ученеску, 1848
 Сан-Марино Національний гімн Республіки Сан-Марино
(італ. Inno nazionale della Repubblica di San Marino)		 11 вересня 1894 Федеріко Консоло
 Сербія «Боже правди»
(серб. «Боже правде»)		 1882—1918
8 листопада 2006		 Йован Джорджевич, 1872 Даворин Єнко, 1872
 Словаччина «Над Татрами блискавка сяє»
(словац. «Nad Tatrou sa blýska»)		 13 грудня 1918 (де-факто),
1 січня 1993 (де-юре)		 Янко Матушка, 1844 Народна мелодія
 Словенія «Будьмо»
(словен. «Zdravljica»)		 27 вересня 1989 Франце Прешерен, 1844 Станко Премрлу, 1905
 Туреччина «Марш незалежності»
(тур. «İstiklâl Marşı»)		 12 березня 1921 Мехмет Акіф Ерсой, 1921 Осман Зекі Юнгер
 Угорщина «Боже, благослови угорців»
(угор. «Isten, áldd meg a magyart»)		 1844 Ференц Кельчеї, 1823 Ференц Еркель
 Україна «Ще не вмерла України і слава, і воля» 1917—1920
15 січня 1992[4]
6 березня 2003 (редагування)		 Павло Чубинський, 1862 Михайло Вербицький, 1863
 Фінляндія «Наш край»
(фін. «Maamme»
швед. «Vårt land»)		 1867 Юган Людвіг Рунеберг, 1846 Фредрік Паціус, 1948
 Франція «Марсельєза»[footnotes 2]
(фр. «La Marseillaise»)		 14 липня 1795 Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792
 Хорватія «Чарівна наша Батьківщина»
(хорв. «La Tchadienne»)		 21 грудня 1990 Антон Міханович Йосип Рун'янін
 Чехія «Де дім мій?»
(чеськ. «Kde domov můj.»)		 1918 (де-факто),
1 січня 1993 (де-юре)		 Йосеф Каєтан Тил, 1834 Франтішек Шкроуп, 1834
 Чорногорія «О, світла травнева зоре»
(чорн. «Ој свијетла мајска зоро»)		 2004 Народна пісня, 1863 Невідомий автор (редагування Секула Дрлевичем, 1937)
 Швейцарія «Швейцарський псалом»
(нім. «Schweizerpsalm»
фр. «Cantique suisse»
італ. «Salmo Svizzero»
рет. «Psalm svizzer»)		 1961 (де-факто),
1 квітня 1981 (де-юре)		 Леонард Відмер (німецькомовний варіант),
Шарль Шателанат (франкомовний варіант),
Каміло Вальсанджакомо (варіант італійською),
Гіон Антоні Бюллер та Альфонс Тюор (варіант ретороманською)		 Альберік Цвіссіг, 1841
 Швеція «Ти стародавня, ти вільна»
(швед. «Du gamla, du fria»)		 XIX століття (де-факто) Ріхард Дюбек, 1844 Народна мелодія

Азія
Держава Назва Затвердження Слова Мелодія Аудіофайл
 Афганістан Національний гімн Афганістану
(пушту دا وطن افغانستان دی‎)		 травень 2006 Абдул Барі Джахані Бабрак Васса
 Бангладеш «Моя золота Бенгаліє»
(бенг. «আমার সোনার বাংলা»)		 1 січня 1972 Рабіндранат Тагор, 1905
 Бахрейн «Наш Бахрейн»
(араб. «نشيد البحرين الوطني»‎)		 1971 Мохамед Судкі Айяш  ?
 Бруней «Боже, благослови Султана»
(араб. «لله فليهاراكن سلطن»‎)		 1951 Пенгіран Хеджі Мохамед Юсуф бін Пенгіран Абдул Рахім, 1947 Хаджі Аванг Бесар бін Сагап, 1947
 Бутан «Королівство дракона»
(дзонґ-ке «འབྲུག་ཙན་དན་»)		 1953 Гялдун Тінлі Аку Тонгмі
 В'єтнам «Військовий марш»
(в'єт. «Tiến quân ca»)		 13 серпня 1945 (Північний В'єтнам)
2 липня 1976 (В'єтнам)		 Ван Као, 1944
 Ємен Національний гімн Ємену
(араб. نشيد اليمن الوطني‎)		 1990 Абдулла Абдулвахаб Номан, 1879 Айюб Таріш, 1879
 Ізраїль «Надія»
(івр. «התקווה»‎)		 1948 (де-факто),
10 листопада 2004 (де-юре)		 Нафталі Герц Імбер, 1877 Народна мелодія Молдови (редагування Шмуель Коеном, 1888)
 Індія «Душа народу»
(бенг. «জন গণ মন»)		 24 січня 1950 Рабіндранат Тагор, 1911
 Індонезія «Велика Індонезія»
(індонез. «Indonesia Raya»)		 17 серпня 1945 Вазі Рудольф Супратман, 1924
 Ірак «Моя Батьківщина»
(араб. «موطني»‎)		 2004 Ібрагім Тукан, 1934 Мухаммад Фулейфіль
 Іран «Сонце здіймається зі сходу»
(перс. «سرود ملی جمهوری اسلامی ایران»‎)		 1990 Невідомий автор, 1989 Хасан Ріяхі, 1988
 Йорданія «Королівський гімн Йорданії»
(араб. «السلام الملكي الأردني»‎)		 1946 Абдельмунім ар-Ріфаї Абдуль Кадир аль-Тенір
 Казахстан «Мій Казахстан»
(каз. «Менің Қазақстаным»)		 6 січня 2006 Жумекен Нажимеденов, 1956 (редагування Нурсултаном Назарбаєвим, 2005) Шамші Калдаяков
 Камбоджа «Королівство королівств»
(кхмер. «បទនគររាជ»)		 1941—1970
1993		 Чуон Нат, 1950 Ф. Перучот, Джей. Джекіл, Нородом Сурамаріт, 1939
 Катар «Мир Еміру»
(араб. «السلام الأميري»‎)		 7 грудня 1996 Мубарак бін Саіф аль-Тані Абдулазіз Насер
 Киргизстан Державний гімн Киргизької Республіки
(кирг. Кыргыз Республикасынын Мамлекеттик Гимни
(рос. Государственный гимн Киргизской Республики)		 18 грудня 1992 Джаліл Садиков, Шабданбек Кулуєв Насир Давлесов та Калия Молдобасанов
 КНР «Марш добровольців»[footnotes 3]
(спрощ.: «义勇军进行曲»; кит. трад.: «義勇軍進行曲»; піньїнь: «Yìyǒngjūn Jìnxíngqǔ»)		 27 вересня 1949 (де-факто),
14 березня 2004 (де-юре)		 Тянь Хань, 1935 Нє Ер, 1935
 Кувейт Національний гімн Кувейту
(араб. النشيد الوطني الكويتي‎)		 25 лютого 1978 Ахмад Мешарі аль-Адвані Ібрагим аль-Сула
 Лаос «Національний гімн Лаоса»
(лаос. ເພງຊາດລາວ)		 1947 Сісана Сісан, 1975 Тонгді Соунзоневічіт, 1941
 Ліван Національний гімн Лівану
(араб. النشيد الوطني اللبناني‎)		 12 липня 1927 Рашид Нахля, 1925 Вадих Сабра, 1925
 Малайзія «Моя країна»
(малай. «Negaraku»)		 5 серпня 1957 Сайфул Бахрі та інші, 1957 П'єр-Жан Беранже, 1957
 Мальдіви «Вітаємо нашу країну»
(мальд. «ޤައުމީ ސަލާމް»)		 1972 Мухаммад Жамель Діді, 1948 Пандіт Ванакуватавадуге Амарадева, 1972
 Монголія Національний гімн Монголії
(монг. Монгол улсын төрийн дуулал)		 26 травня 1950 Цендийн Дамдінсурен Білегійн Дамдінсурен, Лувсанжамбин Мурдорж
 М'янма «До кінця світу ми кохатимемо нашу М'янму»
(бірм. «ကမ္ဘာမကျေ»)		 22 вересня 1947 Схая Тін
 Непал «Ми — тисячі квітів»[5]
(неп. «सयौं थुँगा फूलका»)		 3 серпня 2007 Бьякул Майла, 2007 Амбер Гурунг
 ОАЕ «Нехай живе моя країна»
(араб. «عيشي بلادي»‎)		 1971 (музика)
1996 (слова)		 Ариф Ель Шейх Абдулла Ель Хассан, 1996 Саад Абдель Вахаб
 Оман «Боже, благослови Султана»
(араб. «لله فليهاراكن سلطن»‎)		 1970 Рашид бін Узаїз Аль Кхусфіді Джеймс Фредерік Мілс
 Пакистан «Благословенна священна земля»
(урду پاک سرزمین شاد باد‎)		 серпень 1954 Хафез Джаллундарі Акбар Мохаммед, 1949
 Палестина «Воїн»
(араб. «فدائي»‎)		 1997 Саїд Аль Музаїн, 1965 Алі Ізмаель, 1965
 Папуа Нова Гвінея «О, встаньте всі сини!»
(англ. «O Arise, All You Sons»)		 16 вересня 1975 Том Шаклейді
 Південна Корея «Патріотична пісня»
(кор. «애국가»)		 1948 Невідомий автор, 1896
(можливо Юн Чхі Хо або Ан Чан-Хо)		 Ан Ік Тхе, 1935
ПАР Національний гімн Південно-Африканської республіки
(англ. National anthem of South Africa
афр. «Nkosi Sikelel' iAfrika»)		 1997 Енох Сантонга, 1897
Корнелис Якобус Лангенховен, 1918		 Мелодія з валійського гімну «Аберіствіт», Джозефа Паррі, 1876
Мартінус де Вілл'єрс, 1921
 Північна Корея «Патріотична пісня»
(кор. «애국가»)		 1947 Пак Се Юн, 1946 Кім Вон ґюн, 1945
 Саудівська Аравія Національний гімн Саудівської Аравії
(араб. النشيد الوطني السعودي‎)		 1950 (музика)
1984 (слова)		 Ібрагім Хафаджі, 1984 Абдул Рахман Аль-Кхатіб, 1947
 Сирія «Захисники Батьківщини»
(араб. «حماة الديار»‎)		 1938 Халіль Мардам Бек, 1936 Мухаммад Фулейфіль, 1936
 Сінгапур «Вперед, Сінгапуре!»
(малай. «Majulah Singapura»)		 9 серпня 1965 Зубір Саїд, 1958
 Східний Тимор «Батьківщина»
(порт. «Pátria»)		 28 листопада 1979 (де-факто),
20 травня 2002 (де-юре)		 Франсишку Боржа да Коста Афонсу Реденторе де Араужу
 Таджикистан «Національна пісня»
(тадж. «Суруди миллӣ»)		 7 вересня 1994 Гулназар Келдієв Сулейман Юдаков, 1946
 Таїланд Національний гімн Таїланду
(тай. เพลงชาติไทย)		 1939 Луанг Саранупраран, 1939 Фра Чендуріян, 1932
 Туркменістан Державний гімн незалежного, нейтрального Туркменістану
(туркм. Garaşsyz, Bitarap, Türkmenistanyň Döwlet Gimni)		 27 вересня 1996 Сапармурат Ніязов, 1996 та інші Велі Мухатов, 1997
 Узбекистан «Мій сонячний, вільний край»
(узб. «Serquyosh, hur oʻlkam»)		 10 грудня 1992 Абдулла Аріпов Мутал Бурханов
 Філіппіни «Обрана земля»
(тагал. «Lupang Hinirang»)		 1898 Хосе Пальма, 1899 Хуліан Феліпе, 1898
 Шрі-Ланка «Мати Шрі-Ланка»
(синг. «ශ්රී ලංකා ජාතික ගීය»
там. «ஸ்ரீ லங்கா தாயே»)		 22 листопада 1951 Ананда Самаракун, 1940
Японія «Правління імператора»
(яп. «君が代»)		 26 жовтня 1880 (де-факто),
13 липня 1999[6][7] (де-юре)		 традиційна вака невідомого автора періоду Хейан, вперше опублікована 905 Хаясі Хіроморі, Франц Екерт, 1880

Північна Америка
Держава Назва Затвердження Слова Мелодія Аудіофайл
 Антигуа і Барбуда «Прекрасна Антигуа, ми прославляємо тебе!»
(англ. «Fair Antigua, We Salute Thee»)		 1981 Новелл Гамільтон Річардс, 1967 Волтер Гарнет Пікард Чемберс, 1967
 Багамські Острови «Вперед, Багами!»
(англ. «March On, Bahamaland»)		 1973 Тімоті Гібсон
 Барбадос «У достатку і в час нужди»
(англ. «In Plenty and In Time of Need»)		 1966 Ірвінг Бурджі Ван Роланд Едвардс
 Беліз «Земля вільних»
(англ. «Land of the Free»)		 21 вересня 1981 Семюель Альфред Хейнс, 1963 Селвін Уолфорд Янг, 1963
 Гаїті «Пісня про Десселіна»
(фр. «La Dessalinienne»
гаїт. креол. «Desalinyèn»)		 1904 Жюстьєн Леріссон, 1904 Ніколя Жефрар, 1904
 Гватемала «Гватемала, будь щаслива»
(ісп. «¡Guatemala feliz...!»)		 1896 Хосе Хоакін Пальма, 1896
, (редагування Хосе Марією Бонільєю, 1934)		 Рафаель Альварес Овальє, 1897
 Гондурас Національний гімн Гондурасу
(ісп. Himno nacional de Honduras)		 13 листопада 1915 Аугусто Констансіо Коельйо Карлос Хартлінг
 Гренада «Привіт, Гренадо»
(англ. «Hail Grenada»)		 1974 Ірва Мерле Баптісте Льюїс Арнольд Масанто
 Домініка «Острів краси, острів величі»
(англ. «Isle of Beauty, Isle of Splendour»)		 1978 Уілфред Оскар Морган Понд Лемюель Макферсон Крістіан
 Домініканська Республіка «Відважні сини Кіскеї»
(ісп. «Quisqueyanos valientes»)		 30 травня 1934 (де-факто),
7 червня 1897 (де-юре)		 Еміліо Прюдомм Хосе Руфіно Рейєс Сіанкас
 Канада «О Канадо»
(фр. «Ô Canada»
(англ. «O Canada»)		 21 травня 1939 (де-факто),
1 липня 1980[8] (де-юре)		 Адольф-Базіль Рутьє (франкомовний варіант), 1880
Роберт Стенлі Вейр (англомовний варіант), 1908		 Калікса Лавалле, 1880
 Коста-Рика Національний гімн Коста-Рики
(ісп. Himno nacional de Costa Rica)		 10 червня 1949 Хорхе Марія Селедон Бренес, 1903 Мануель Марія Гутьєрес, 1852
 Куба «Пісня про Баямо»
(ісп. «La Bayamesa»)		 1902 Педро Фігередо, 1868
 Мексика Національний гімн Мексики
(ісп. Himno Nacional Mexicano)		 1854 (де-факто)
1943 (де-юре)		 Франсіско Гонсалес Боканегра, 1853 Хайме Нуно Рока, 1854
 Нікарагуа «Вітаємо тебе, Нікарагуа»
(ісп. «¡Salve a ti, Nicaragua!»)		 26 лютого 1919 Саломон Ібарра Майорга Луїс Абраам Дельгадільо
 Панама «Гімн панамському каналу»
(ісп. «Himno Istmeño»)		 1906 Херонімо Осса Сантос Хорхе Аматріян
 Сальвадор Національний гімн Сальвадору
(ісп. Himno Nacional de El Salvador)		 13 листопада 1953 Хуан Хосе Каньяс, 1856 Хуан Аберле, 1877
 Сан-Томе і Принсіпі «Повна незалежність»
(порт. «Independência total»)		 1975 Алда ду Еспіріту Санту Мануель душ Сантос Баррето де Суза е Алмейда
 Сент-Вінсент і Гренадини «Сент-Вінсент, така красива земля»
(англ. «Saint Vincent, Land So Beautiful»)		 1979 Філіс Джойс Макклін Панет, 1967 Джоель Бертрам Мігель, 1967
 Сент-Кіттс і Невіс «О, земля краси»
(англ. «O Land of Beauty!»)		 1983 Кенрік Джорджес
 Сент-Люсія «Сини та дочки Сент-Люсії»
(англ. «Sons and Daughters of Saint Lucia»)		 1979 Чарльз Джесі, 1967 Летон Фелікс Томас, 1967
 США «Прапор, усипаний зорями»
(англ. «The Star-Spangled Banner»)		 3 березня 1931 Френсіс Скотт Кі, 1814 Джон Стаффорд Сміт, 1780
 Тринідад і Тобаго «Рухаючись від любові до свободи»
(англ. «Forged from the Love of Liberty»)		 1962 Патрік Кастань
 Ямайка «Ямайка — земля, яку ми любимо»
(англ. «Jamaica, Land We Love»)		 липень 1962[9] Г'ю Шерлок, 1962 Роберт Лайтборн, 1962

Південна Америка
Держава Назва Затвердження Слова Мелодія Аудіофайл
 Аргентина Національний гімн Аргентини
(ісп. Himno Nacional Argentino)		 11 травня 1813 (де-факто),
24 квітня 1944 (де-юре)		 Вісенте Лопес-і-Планес, 1812 Блас Парера, 1813
 Болівія Національний гімн Болівії
(ісп. Himno Nacional de Bolivia)		 18 листопада 1845 (де-факто),
1951 (де-юре)		 Хосе Ігнасіо де Санхінес Леопольдо Бенедетто Вінченті
 Бразилія Національний гімн Бразилії
(порт. Hino Nacional Brasileiro)		 7 квітня 1832 (де-факто),
21 січня 1890 (де-юре),
6 вересня 1922 (редагування)		 Жоакім Осоріо Дуке Естрада, 1909 Франциско Мануель да Сільва, 1822
 Венесуела «Слава сміливому народу»
(ісп. «Gloria al Bravo Pueblo»)		 25 травня 1881 Вісенте Саліас, 1810 Хуан Хосе Ландаета, 1810
 Гаяна «Мила земле річок і рівнин Гаяни»
(англ. «Dear Land of Guyana, of Rivers and Plains»)		 1966 Арчибальд Леонард Льюкер Роберт Сіріл Гладстон Поттер
 Еквадор «Вітаємо тебе, Батьківщино»
(ісп. «Salve, oh patria»)		 10 серпня 1870 Хуан Леон Мера, 1865 Антоніо Неумане, 1866
 Колумбія Національний гімн Республіки Колумбія
(ісп. Himno nacional de Colombia)		 18 жовтня 1920 Рафаель Нуньєс, 1887 Оресте Сіндічі, 1887
 Парагвай «Парагвайці, республіка або смерть!»
(ісп. «Paraguayos, ¡República o muerte!»)		 20 травня 1846 Франсіско Акунья Фігероа, 1846 Невідомий автор
(редагування Ремберто Гіменеса, 1833)
Перу «Ми вільні, будьмо такими завжди»
(ісп. «Somos libres, seámoslo siempre»)		 23 вересня 1821 Хосе-де-ла-Торре Угарте Хосе Бернардо Альседо
 Суринам «Нехай Бог буде з нашим Суринамом»
(нід. «God zij met ons Suriname»)		 1959 Корнеліс Атсес Хокстра та Генрі де Зіл Йоханес Корстіанус де Пай
 Уругвай «Уругвайці, Батьківщина або могила!»
(ісп. «Orientales, la Patria o la Tumba!»)		 8 липня 1833 (слова),
26 липня 1848 (музика)		 Франсіско Акунья Фігероа Франсіско Хосе Дебалі
 Чилі Національний гімн Чилі
(ісп. Himno nacional de Chile)		 17 вересня 1847 Еусебіо Лільо, 1847 Рамон Карнісер, 1828

Африка
Держава Назва Затвердження Слова Мелодія Аудіофайл
 Алжир Національний гімн Алжиру
(араб. نشيد الجزائر الوطني‎)		 1963 Муфді Закарія, 1956 Мохаммед Фаузі
 Ангола «Анґоло, вперед!»
(порт. «Angola Avante!»)		 1975 Мануел Руй Алвеш Монтейру Руй Алберту Вієйра Діаш Мінґаш
 Бенін «Світанок нового дня»
(фр. «L'Aube nouvelle»)		 1960 Жільбер Жан Даньон
 Ботсвана «Благословенно бути цією благородною землею»
(сетсв. «Fatshe leno la rona»)		 1966 Кгалеманго Тумедіско Мотсете, 1966
 Буркіна-Фасо «Одна єдина ніч»
(фр. «Une Seule Nuit»)		 1984 Томас Санкара
 Бурунді «Кохана Бурунді»
(кір. «Burundi Bwacu»
фр. «Burundi aimé»)		 1962 Жан-Батіст Нтахокайя Марк Баренгаябо
 Габон «Згода»
(фр. «La Concorde»)		 1960 Жорж Алека Дама
 Гамбія «За Гамбію, за нашу Батьківщину»
(англ. «For The Gambia Our Homeland»)		 1965 Вірджинія Джулі Хоуі Джеремі Фредерік Хоуі
 Гана «Боже, благослови нашу Батьківщину — Гану»
(англ. «God Bless Our Homeland Ghana»
ігбо «Yɛn Ара Asaase Ni»)		 1957 Майкл Кваме Гбордзо, Ефрем Аму Філіп Гбео, Ефрем Аму
 Гвінея «Свобода»
(фр. «Liberté»)		 1958  ? Фодеба Кеіта
 Гвінея-Бісау «Це наша кохана Батьківщина»
(порт. «Esta É a Nossa Pátria Bem Amada»)		 1974 Амілкар Кабрал Ксяо Хе
ДР Конго «Підніміться конголезці»
(фр. «Debout Congolais»)		 1960—1971,
1997		 Жозеф Лутумба Сімон-П'єр Бока ді Мпасі Лонді
 Джибуті Державний гімн Джибуті
(араб. نشيد جيبوتي الوطني‎)		 1977 Аден Ельмі Абді Роблех
 Екваторіальна Гвінея «Йдемо шляхом нашого великого щастя»
(ісп. «Caminemos pisando las sendas de nuestra inmensa felicidad»)		 12 жовтня 1968 Атанасіо Ндонго Мійоне Рамір Санчес Лопес
 Еритрея «Еритрея, Еритрея, Еритрея»
(тигр. «ኤርትራ ኤርትራ ኤርትራ»)		 1993 Соломон Цехайе Беркі Ісаак Абрахам Мехарезгі та Текле Тесфаціон
 Ефіопія «Вперед, безцінна мати Ефіопія»
(амх. «ወደፊት ገስግሺ ውድ እናት ኢትዮጵያ»)		 1992 Дередже Мелаку Менгеш, 1957 Селомон Луку Митику, 1950
 Єгипет «Батьківщина, Батьківщина, Батьківщина»
(араб. «بلادي بلادي بلادي»‎)		 1979 Мухаммед Юніс Аль-Каді, 1878 (в т.ч. промова Мустафи Каміля) Сайєд Дарвіш, 1920
 Замбія «Зупинись і заспівай про Замбію, величну і вільну»
(англ. «Stand and Sing of Zambia, Proud and Free»
бем. Lumbanyeni Zambia, no kwanga)		 1964 Група авторів, 1964 Енох Сантонга, 1897
 Зімбабве «Будь благословенною земле Зімбабве»
(шон. «Simudzai Mureza Wedu weZimbabwe»
сінд. «Kalibusiswe Ilizwe leZimbabwe»
англ. «Blessed be the Land of Zimbabwe»)		 березень 1994 Соломон Мутсвайро, 1994 Фред Чангундега, 1994
 Кабо-Верде «Пісня свободи»
(порт. «Cântico da Liberdade»)		 1996 Амілкар Спенсер Лопіш Адалберту Ігіну Тавариш Сілва
 Камерун «Пісня єднання»
(фр. «Chant de Ralliement»
англ. «The Rallying Song»)		 1957 Рене Джам Афаме, Самюель Мінкіо Бамба та Моісе Н'ятте Нкоо, 1948 (англомовний варіант)
Бенард Снокіка Фонлон (франкомовний варіант)
 Рене Джам Афаме, 1948
 Кенія «О Боже, творець усього»
(Суах. «Ee Mungu Nguvu Yetu»)		 грудень 1963 Грем Хіслоп, Джордж Сенога-Заке, Томас Калюме, Пітер Кібукосія, Вашингтон Омонді, 1963 Народна мелодія
 Коморські Острови «Союз славетних островів»
(кхмер. «Udzima wa ya Masiwa»
фр. «L'Union des îles»
араб. «اتحاد الجزر العظيمة»‎)		 1973 Саїд Хашім Сіді Абдерімане Саїд Хашім Сіді Абдерімане, Камільдіне Абдалла
 Кот-д'Івуар «Абіджанська пісня»
(фр. «L'Abidjanaise»)		 27 липня 1960 Матьйо Екра, Жоашім Боні, Пє'р Марі Коті Пє'р Марі Коті, П'єр Мішель Панго
 Лесото «Лесото, земля наших батьків»
(сес. «Lesōthō Fatše La Bo Ntat'a Rōna»)		 1966 Франсуа Куайяр, 1869 Фердинанд-Самюель Лор, 1823
 Ліберія «Вся слава Ліберії, слава!»
(англ. «All Hail, Liberia, Hail!»)		 1847 Даніель Бешиель Уорнер Олдсміт Лука
 Лівія «Лівія, Лівія, Лівія»
(араб. «ليبيا، ليبيا، ليبيا»‎)		 17 лютого 2011 Аль-Башір Аль-Аребі, 1955 Мохаммед Абд-аль-Вахаб, 1955
 Маврикій «Батьківщина»
(англ. «Motherland»
фр. «Mère Patrie»)		 1968 Жан-Жорж Проспер Філіп Жантіль
 Мавританія Національний гімн Мавританії
(араб. نشيد وطني موريتاني‎
фр. Le pays de la paternité est l'honorable cadeau)		 1960 Баба ульд Шейх, XIX століття Невідомий автор
(редагування Толя Нікіпровецького)
 Мадагаскар «О, наша кохана Батьківщина»
(малаг. «Ry Tanindrazanay malala ô»
фр. «Ô Terre de nos ancêtres bien-aimée»)		 27 квітня 1959 Рахаяса, 1958 Норберт Рахарісоа
 Малаві «О Боже, благослови нашу землю Малаві»
(чич. «Mulungu dalitsani Malaŵi»
англ. «O God bless our land of Malaŵi»)		 1964 Міхаель-Фредрік Пауль Саке, 1964
 Малі «За Африку і за тебе, Малі»
(фр. «Pour l'Afrique et pour toi, Mali»)		 9 серпня 1962 Сейдоу Бадан Кояте Банзоумана Сісоко
 Марокко «Гімн Шерифів»
(араб. «النشيد الشريف»‎)		 1956 Алі Скуалі Хуссаіні, 1970 Лео Морган
 Мозамбік «Кохана Батьківщина»
(порт. «Pátria Amada»)		 2002 Саломао Джей. Маншіца  ?
 Намібія «Намібія, земля хоробрості»
(англ. «Namibia, Land of the Brave»
нім. «Namibia, Land of the Brave»
англ. «Namibië, Land van die Dapper»)		 1991 Аксалі Буасеб, 1990
 Науру «Науру, наша Батьківщина»
(наур. «Nauru Bwiema»)		 1968 Маргарет Хендрі Лоуренс Генрі Хікс
 Нігер «Нігерці»
(фр. «La Nigérienne»)		 1961 Моріс Альбер Тірье Робер Жаке, Ніколя Абель Франсуа Фріонне
 Нігерія «Постаньте, співвітчизники»
(англ. «Arise, O Compatriots»)		 1978 Джон А. Ілечукву, Еме Етім Акпан, Б. А. Огуннайке, Соту Омоігуі, П. О. Адерібіге, 1978 Нігерійський оркестр поліції під керівництвом Бенедикта Еліде Одіасе, 1978
 Південний Судан «Південному Судану ура!»
(англ. «South Sudan Oyee!»)		 17 липня 2011 Студенти і педагоги Університету Джуби, 2011[10]
 Республіка Конго «Конголезці»
(фр. «La Congolaise»)		 1951, 1991 Жак Тондра, Жорж Кібангі, 1959 Жан Ройє, Жозеф Спаділ'єр, 1959
 Руанда «Чарівна Руанда»
(руанд. «Rwanda Nziza»)		 1 січня 2002 Фостен Моріго Жан-Боско Ашакаіман
 Есватіні «О Боже, даруючий блаженство сваті»
(сваті «Nkulunkulu Mnikati wetibusiso temaSwati»)		 6 червня 1968 Андреасе Еноке Фан'яна Сімелане Девід Кеннет Рікрофт
 Сейшельські Острови «Піднімемося разом, всі сейшельці»
(креол.«Koste Seselwa»)		 18 червня 1996 Давид Франсуа Марк Андре, Джордж Чарльз Роберт Пеєт, 1996
 Сенегал «Зіграйте на своїх кора, вдарте в балафони»
(фр. «Pincez tous vos koras, frappez les balafons»)		 1960 Леопольд Седар Сенгор Герберт Поппер
 Сомалі «Хваліть Батьківщину»
(сом. «Qolobaa Calankeed»)		 серпень 2012 Абдуллахі Карше, 1959
 Судан «Ми — армія Бога і нашої землі»
(араб. «نحن جند الله جند الوطن»‎)		 1956 Саїд Ахмет Мохамед Саліх, 1955 Ахмет Мур'ян, 1955
 Сьєрра-Леоне «Славимо тебе, царство свободи»
(англ. «High We Exalt Thee, Realm of the Free»)		 1961 Кліффорд Нельсон Пайл Джон Джозеф Акар
 Танзанія «Боже, благослови Африку»
(суах. «Mungu ibariki Afrika»)		 1961 Енох Сантонга, 1897 Мелодія з валійського гімну «Аберіствіт», Джозефа Паррі, 1876
 Того «Вітаю, земле наших предків»
(фр. «Salut à toi, pays de nos aïeux»)		 1960—1979
1991		 Алекс Казимір-Доссе
 Туніс «Захисники Батьківщини»
(араб. «حماة الحمى‎‎»‎)		 12 листопада 1987 Мостафа Садек аль-Рафеі, Абуль-Кассєм Ешеббі, 1930-ті Мохаммед Абд-аль-Вахаб, Ахмед Хейредін
 Уганда «О Угандо, земле краси»
(англ. «Oh Uganda, Land of Beauty»)		 1962 Джордж Уілберфорс Какома
 Центральноафриканська Республіка «Відродження»
(фр. «La Renaissance»
санго «E Zingo»)		 1960 Бартелемі Боганда Ербер Поппер
 Чад «Чадці»
(фр. «La Tchadienne»)		 1960 Луї Гідроль Поль Віл'яр

Океанія
Держава Назва Затвердження Слова Мелодія Аудіофайл
 Австралія «Розвивайся, прекрасна Австраліє»[footnotes 4]
(англ. «Advance Australia Fair»)		 19 квітня 1984[11] Пітер Доддс Маккормік, 1878
 Вануату «Ми, ми, ми»
(бісл. «Yumi, Yumi, Yumi»
англ. «We, We, We»
фр. «Nous, nous, nous»)		 1980 Франсуа Вінсент Айссав
 Кірибаті «Вставай, Кірибаті»
(кір.«Teirake Kaini Kiribati»
англ. «Stand up, Kiribati»)		 1979 Уріум Тамуера Йотеба
 Маршаллові Острови «Маршаллові острови — вічні»
(англ. «Forever Marshall Islands»)		 1991 Амата Кабуа
 Нова Зеландія «Боже, захисти Нову Зеландію»
(англ. «God Defend New Zealand»)		 1940 (де-факто)
21 листопада 1977 (де-юре)		 Томас Брекен (англомовний варіант), 1870-ті
Томас Сміт (варіант на мові маорі)		 Джон Джозеф Вудс, 1876
 Палау «Наше Палау»
(палау. «Belau rekid»
англ. «Our Palau»)		 1980 Сальвадор Ріосан, Альфонсо Кебеколь, Герман Уметаро, Демей Отобед, сестра Лілін Юмесеї О. Езекіл
 Самоа «Прапор свободи»
(англ. «The Banner of Freedom»
самоан. O Le Fu'a o Le Sa'olotoga o Samoa)		 1962 Сауні Ііга Куреса
 Соломонові Острови «Боже, бережи наші Соломонові Острови»
(англ. «God Save Our Solomon Islands»)		 1978 Панапаса Балекана, Матіла Балекана Панапаса Балекана
 Тонга «Пісня короля островів Тонга»
(тонг. «Ko e fasi ʻo e tuʻi ʻo e ʻOtu Tonga»)		 1874 Уелінгатоні Нгу Тупоумалохі Карл Густав Шміт
 Тувалу «Тувалу для Всемогутнього Бога»
(тув. «Tuvalu mo te Atua»)		 1978 Афаесе Маноа
 Федеративні Штати Мікронезії «Патріоти Мікронезії»
(англ. «Patriots of Micronesia»)		 1991  ? Німецька студентська пісня «Ich hab mich ergeben»
 Фіджі «Боже, благослови Фіджі!»
(англ. «God Bless Fiji»
фідж. «Meda Dau Doka»)		 1970 Майкл Френсіс Олександр Прескотт Чарльз Остін Майлс, 1911

Інші гімни

Королівські гімни
Монархічна держава Назва Затвердження Слова Мелодія Музичний приклад
 «Боже, бережи королеву»
(англ. «God Save the Queen»)		 15 жовтня 1745  ?
 Данія «Король Крістіан стояв біля високої щогли»
(дан. «Kong Christian stod ved højen Mast»)		 1780 Йоханс Евальд, 1778 Йохан Хартмен
 Люксембург «Вільгельм»
(люксемб. «Wilhelmus»)		 1919 Ніколаус Вельтер  ?
Норвегія «Боже, благослови короля!»
(норв. «Gud sign vår konge god!»
нюн. «Gud sign vår konge god!»)		 1906 Генрік Верґеланн, Густав Єнсен Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву»
 Таїланд Королівський гімн Таїланду
(тай. สรรเสริญพระบารมี)		 1913 Нарісара Нувадівонгс, 1913  ?
 Швеція «З глибини шведського серця»
(швед. «Ur svenska hjärtans djup en gång»)		 XIX століття (де-факто) Карл Вільгельм Август Страндберг, 1844 Отто Ліндблад, 1844

Колишні гімни сучасних держав
Держава Назва Роки Слова Мелодія Аудіофайл
 Афганістан «Фортеця ісламу, серце Азії»
(дарі «قلعه اسلام قلب اسیا جاویدان‎‎»‎)		 2002—травень 2006 Невідомий автор (можливо Дауд Фарані) Устад Касим
 Ватикан «Тріумфальний марш»
(італ. «Gran Marcia Trionfale»)		 11 лютого 1929—24 грудня 1949 (де-юре) — Віктор Галмаєр
 Гондурас «Боже, бережи Гондурас»
(ісп. «Dios Salve a Honduras»)		 Кінець XIX століття—13 листопада 1915  ? Лауркано Кампос
Грузія «Хвала»
(груз. «დიდება»)		 14 листопада 1990—23 квітня 2004 Костянтин Посхверашвілі, 1918
 Іран «Міцний Іран, на віки вічні»
(перс. «پاینده بادا ایران»‎)		 1980—1990  ? Аболхасем Халат
 Кабо-Верде «Це наша кохана Батьківщина»
(порт. «Esta É a Nossa Pátria Bem Amada»)		 1975—1996 Амілкар Кабрал Ксяо Хе
 Казахстан Національний гімн Республіки Казахстан
(каз. Қазақстан Республикасының Мемлекеттік Әнұраны)		 1992—6 січня 2006 Музафар Алімбаєв, Туманбай Мулдагалієв, Кадир Мирзалієв, Жадира Дарібаєва Мукан Тулебаєв, Євген Брусилівський, Латіф Хаміді
 КНР «Червоніє Схід»
(спрощ.: 东方红; кит. трад.: 東方紅; піньїнь: Dōngfāng Hóng)		 1966—1978 (де-факто) Лі Юань, 1942 Народна мелодія
 Кувейт «Мир Еміру»
(араб. «السلام الأميري»‎)		 19 червня 1961—25 лютого 1978  ? Юсуф Адіс
 Маршаллові Острови «Я обожнюю острови»
(марш. «Ij Io̧kwe Ļo̧k Aelōn̄ Eo Aō»)		 1979—21 жовтня 1986 (де-факто)
21 жовтня 1986—1991 (де-юре)		  ? Самуель Лангрін
 Мозамбік «Слава, слава ФРЕЛІМО»
(порт. «Viva, Viva a FRELIMO»)		 1 грудня 1990—30 квітня 2002 Джастін Сігулане Чемане, 1970
З 1994 виконувався без слів
 Молдова «Прокинься, румуне!»
(рум. «Deșteaptă-te, române!»)		 1991—16 липня 1994 Андрей Мурешану, 1848 Панн Антон
 Нігер «Нігерія, ми обожнюємо тебе»
(англ. «Nigeria, We Hail Thee»)		 1 жовтня 1963—1978 Ліліан Жан Вільямс Френсіс Бенда
Нікарагуа «Чарівність верховенства влади»
(ісп. «Hermosa Soberana»)		 1893—1910 Невідомий автор (можливо Рубен Даріо, Сантьяго Аргуелло або Сантьяго Аргуелло або Мануель Мальдонадо) Алехандро Козін
ПАР Зов Південної Африки
(афр. Die Stem van Suid-Afrika
англ. The Call of South Africa)		 31 травня 1961—10 жовтня 1997 Корнеліс Якобус Лангенховен, 1918 Мартінус Лоуренс де Вільєрс, 1921
Сан-Марино «Тріумф братської любові»
(італ. «Giubilanti d'amore fraterno»)		 [невідомо]—11 вересня 1894 Ауреліо Муссіолі Улісс Балсімеллі
 Росія «Патріотична пісня»
(рос. «Патриотическая песня»)		 26 грудня 1991—27 грудня 2000 — Польський релігійний гімн «Христос, день нашого просвітлення»,
Михайло Глінка, 1833
Руанда «Наша Руанда»
(руанд. «Rwanda Rwacu»)		 1962—1 січня 2002 Абупрунтві, 1960
Сейшельські Острови «Пишайтеся Сейшелами»
(креол. «Fyer Seselwa»)		 1978—2004  ? П'єр Дастрос-Гезе
Сейшельські Острови «Уперед!»
(фр. «En Avant»)		 1976—1978  ?
Туніс «Вічне призначення»
(араб. «ألا خلّدي‎»‎)		 20 березня 1958—7 листопада 1987 Джалаледдін Наккаш Салах Ель-Махді
 Федеративні Штати Мікронезії «Передмова»
(марш. «Preamble»)		 1979—3 листопада 1986 (де-факто)
3 листопада 1986—1991 (де-юре)		  ?
 Чилі Національний гімн Чилі
(ісп. Himno Nacional de Chile)		 20 серпня 1820—23 грудня 1828 (музика) (де-факто)
—17 вересня 1847 (слова) (де-факто)		 Бернардо де Вера і Пінтадо, 1819 Мануель Гутьєррес Роблес, 1820
 Швейцарія «Туди, де мене кличе Батьківщина»
(нім. «Rufst du, mein Vaterland»
фр. «Ô Monts indépendants»
італ. «Ci chiami o Patria»
рет. «Clomas d’e, tger paeis»)		 1846—25 липня 1957 Йоганн Рудольф Вісс, 1811
Анрі Рохріш, 1857		 Мелодія з британського гімну «Боже, бережи королеву»

Додаткова інформація

Див. також

Примітки
  1. Гімн також використовується територіальними володіннями Норвегії:
  2. Гімн також використовується заморськими спільнотами, департаментами і регіони Франції:
  3. Гімн також використовується особливими адміністративними районами Китаю:
  4. Гімн також використовується зовнішніми територіями Австралійського Союзу:

Посилання
  1. Imnul de Stat al Republicii Moldova
  2. Федеральний конституційний закон від 25 грудня 2000 № 3-ФКЗ «О Государственном гимне Российской Федерации».// Сайт Конституції Російської Федерації
  3. Указ Президента Російської Федерації від 30 грудня 2000 № 2110 Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine..// kremlin.ru
  4. Закон України № 602-IV «Про Державний Гімн України». Верховна Рада України. 6 березня 2003. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. Christine Zuchora-Walske (2008). Nepal in Pictures. Twenty-First Century Books. с. 69. ISBN 0-8225-8578-2. Процитовано 23 липня 2011.
  6. Elementary schools face new mandate: Patriotism, 'Kimigayo'. The Japan Times Online (Kyodo News). 29 березня 2008. Процитовано 20 серпня 2011.
  7. Government of Japan (Japanese). 13 серпня 1999. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 20 серпня 2011.
  8. Department of Canadian Heritage. Canadian Heritage – National Anthem: O Canada. Queen's Printer for Canada. Процитовано 29 червня 2010.
  9. Jamaica. National Anthems. Процитовано 1 серпня 2015.
  10. Martell, Peter (11 січня 2011). A Song for South Sudan: Writing a New National Anthem. BBC News. Процитовано 10 липня 2011.
  11. Parliamentary Handbook of the Commonwealth of Australia – National Symbols. Парламент Австралії. 21 вересня 2005. Архів оригіналу за 30 серпня 2007. Процитовано 1 листопада 2007. (proclamation by Governor-General dated 19 April 1984)

Джерела та література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.