Список іншомовних письменників, народжених в Україні/Російськомовні
Цей список є підсторінкою Списку іншомовних письменників, народжених в Україні (виокремлений через надто великий обсяг, а також із міркувань зручності). Всі пояснення, а також перелік скорочень наведені в головному списку.
Письменники, що писали ще й іншими мовами, крім російської, увійшли в обидва (за винятком тих, в яких є й україномовні, й російськомовні твори: для них буде список окремий). З огляду на це четвертий стовпчик у таблиці залишається (як і в головному списку), бо іноді в ньому з'являтиметься не тільки російська мова.
А
| Ім'я | Ім'я рідною мовою | Місце народження | Мова | Джерела | Додаткова інформація | |
| А | ||||||
| Олександр Авдєєнко | Александр Остапович Авдеенко | Макіївка | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1908-1996; прозаїк (також драматург і кіносценарист) із бурхливою творчою біографією: його дебют привітали на найвищому рівні, але вже через кілька років він був виключений з компартії та Спілки письменників; воював, потім писав пригодницькі романи (популярні в глухі сорокові-п'ятдесяті роки), згодом був майже забутий читачами, але наприкінці життя знов привернув до себе увагу відвертими спогадами «Відлучення» (1989) та «Кара без злочину» (1991) | |
| Аркадій Аверченко | Аркадий Тимофеевич Аверченко | Севастополь | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1881-1925; надзвичайно популярний гуморист та сатирик | |
| Ілля Авраменко | Илья Корнильевич Авраменко | село Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ | 1907-1973; поет; його вірші присвячено переважно місту Ленінграду | |
| Володимир Аврущенко | Владимир Израилевич Аврущенко | Ямпіль, тепер Сумської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1908-1941; комсомольський поет; на війні потрапив до німецького полону, був жорстоко закатований: прив'язаний за ноги до двох танків та розірваний живцем | |
| Анатолій Аграновський | Анатолий Абрамович Аграновский | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1922-1984; публіцист, один з провідних журналістів пізньорадянської доби, автор понад двадцяти книжок; за деякими чутками, саме він написав спогади Брежнєва | |
| Г. Адамов (Григорій Борисович Ґібс) | Г. Адамов (Григорий Борисович Гибс) | Херсон | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1886-1945; автор «Таємниці двох океанів» — одного з найпопулярніших радянських пригодницьких романів до періоду «відлиги» | |
| Всеволод Азаров | Всеволод Борисович Азаров | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1913-1990; поет і перекладач (з української та естонської) | |
| Раїса Азарх | Раиса Моисеевна Азарх | Щербинівка Катеринославської губернії, тепер Дзержинськ Донецької області | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1897-1971; прозаїк, мемуаристка; учасниця Громадянської війни в Росії та Іспанії, а також Другої світової (включаючи фінську); сприяла виданню творів Миколи Хвильового | |
| Давид Айзман | Давид Яковлевич Айзман | Миколаїв | (рос.) | КЛЭ, КЕЭ | 1869-1922; прозаїк і драматург; серед його спадщини є й твори в дусі суворого критичного реалізму, і символістично-модерністські; частині їх притаманний гострий сюжет; майстер діалогу; у стилістиці зображення єврейського середовища був попередником Семена Юшкевича та Ісака Бабеля | |
| Юлій Айхенвальд | Юлий Исаевич Айхенвальд | Балта, тепер Одеської області | (рос.) | КЛЭ, РП, РЗ, фах. дж. | 1872-1928; критик і перекладач; визначався витонченістю аналізу; за те, що публічно висловився проти розстрілу Миколи Гумільова, був висланий більшовиками за кордон, де загинув під колесами трамвая | |
| Іван Аксьонов | Иван Александрович Аксёнов | Путивль, нині Сумської області | (рос.) | КЛЭ, РП | 1884-1935; поет (його творчість лежала в річищі футуризму), перекладач, віршознавець, літературний критик | |
| Марко Алданов (Марко Олександрович Ландау) | Марк Алданов (Марк Александрович Ландау) | Київ | (рос.) | РЗ, КЛЭ | 1886-1957; видатний автор історичних романів та повістей; хімік | |
| Михайло Алексєєв | Михаил Павлович Алексеев | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1896-1981; літературознавець, академік; спеціалізувався на міжлітературних зв'язках, отже, має подвійне відношення до цього списку | |
| Сергій Алексєєв | Сергей Петрович Алексеев | село Плисків, нині Погребищенського району Вінницької області | (рос.) | КЛЭ | 1922-2008; прозаїк, лауреат держпремії, також автор підручника з історії СРСР для початкової школи | |
| Сергій Алимов | Сергей Яковлевич Алымов | Славгород, тепер Краснопільського району Сумської області | (рос.) | РЗ, СПРЗ, КЛЭ | 1892-1948; автор текстів популярних радянських пісень «Вася-Василёк», «Любимый Сталин», «Песня о Блюхере», «Песня 5-й дивизии» («Утикают с Приднепровья польские уланы, только ходят веерами конские хвосты…») та ін. | |
| Маргарита Алігер | Маргарита Иосифовна Алигер | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, КЕЭ | 1915-1992; радянська поетка; перекладала з української, а також з азербайджанської, узбецької тощо | |
| Ал. Алтаєв (Маргарита Володимирівна Ямщикова) | Ал. Алтаев (Маргарита Владимировна Ямщикова) | Київ | (рос.) | УЛЕ, РП, КЛЭ | 1872-1959; прозаїк; писала переважно для дітей, автор багатьох гостросюжетних творів, значною мірою — на історичну тематику | |
| Василь Анастасевич | Василий Григорьевич Анастасевич | Київ | (рос.) | УЛЕ, РП, КЛЭ | 1775-1845; бібліограф, історик, перекладач, один з найкращих знавців російської книжки; абсольвент Київської духовної академії | |
| Юрій Андрєєв | Юрий Андреевич Андреев | Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1930; головний редактор фундаментальної книжкової серії «Библиотека поэта» | |
| Сергій Андрєєвський | Сергей Аркадьевич Андреевский | Олександрівка колишньої Катеринославської губернії | (рос.) | КЛЭ, РП | 1848-1919; поет і критик; за фахом криміналіст | |
| Юлій Анненков | Юлий Лазаревич Анненков | Вінниця | (рос.) | КЛЭ | 1919-2008; прозаїк і драматург; автор белетризованих біографій великих людей, романів про Другу світову війну, лібретто оперет | |
| Максим Антонович | Максим Алексеевич Антонович | Білопілля, тепер Сумської області | (рос.) | КЛЭ | 1835-1918; літературний критик і публіцист; його вважають українським діячем, але писав він все ж російською | |
| Микола Анциферов | Николай Павлович Анциферов | Софіївка, зараз у межах міста Умані | (рос.) | КЛЭ | 1889-1958; літературознавець; багато займався літературним минулим міст Москви та Петрограда | |
| Соломон Апт | Соломон Константинович Апт | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1921-2010; надзвичайно визначний перекладач (давньогрецька, німецька), член-кореспондент Німецької академії літератури й мови | |
| Арго (Абрам Маркович Гольденберг) | Арго (Абрам Маркович Гольденберг) | Єлисаветград, нині Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1897-1968; поет-сатирик, автор віршованих фейлетонів, байок, пародій, а також текстів оперет; перекладач французької та польської класики | |
| Микола Миколайович Арденс | Николай Николаевич Арденс | Кролевець | (рос.) | КЛЭ | 1890-1974; літературознавець (замолоду ще й поет), займався головно Левом Толстим; до 1934 року мав прізвище Апостолов | |
| Аркадій Арканов | Аркадий Михайлович Арканов | Київ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1933; видатний сатирик (прозаїк і драматург); за фахом лікар | |
| Михайло Арцибашев | Михаил Петрович Арцыбашев | хутір Доброславівка Охтирського повіту Харківської губернії (нині Сумська область) | (рос.) | УЛЕ, РП, РЗ, КЛЭ | 1878-1927; автор славетного роману «Санін», з якого розпочалася сексуальна революція в Російській імперії | |
| Валентин Асмус | Валентин Фердинандович Асмус | Київ | (рос.) | КЛЭ, ФЭ | 1894-1975; філософ і літературознавець; викладав у вишах Києва, пізніше в Москві | |
| Анна Ахматова (Ганна Андріївна Горенко) | Анна Ахматова (Анна Андреевна Горенко) | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1899-1966; коментарів не вимагає: одна з найвидатніших російських поетес | |
Б
| Б | ||||||
| Семен Бабаєвський | Семён Петрович Бабаевский | село Куньє, тепер Ізюмського району Харківської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1909-2000; один з найбільших лакувальників соціалістичного життя (роман «Кавалер Золотої Зірки»); тричі лауреат Сталінської премії; його тексти не відзначаються особливими художніми якостями, проте біографія значима для характеристики доби (зокрема, тогочасного літературного життя) | |
| Ісак Бабель | Исаак Эммануилович Бабель | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1894-1940; «Кінармію» та оповідання про Беню Крика знають всі, але не всі — що він перед загибеллю працював над романом про голодомор | |
| Віктор Баграновський | Виктор Митрофанович Баграновский | Катеринослав, нині Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1905-1972; прозаїк і педагог; автор романів про школу | |
| Едуард Багрицький (Едуард Георгійович Дзюбін) | Эдуард Багрицкий (Эдуард Георгиевич Дзюбин) | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1895-1934; чудовий поет, дарма що пробільшовицький; допоміг Сосюрі та Микитенку стати визначними письменниками | |
| Олександр Баласогло | Александр Пантелеймонович Баласогло | Херсон | (рос.) | РП, КЛЭ | 1813-1893; учасник гуртка петрашевців; поет і трохи історик; його вірші, що вирізняються оригінальністю форми, присвячені головно самотності мислячої людини | |
| Микола Балашов | Николай Иванович Балашов | Херсон | (рос.) | КЛЭ | 1919-2006; видатний літературознавець; в коло його наукових інтересів входили поети Відродження та бароко, німецькі класики, а понад усе — французькі символісти, парнасці та пізніші модерністи | |
| Сергій Балухатий | Сергей Дмитриевич Балухатый | Феодосія | (рос.) | КЛЭ | 1892-1945; літературознавець і бібліограф; фахівець із творчості Чехова та Горького | |
| Лев Бараг | Лев Рыгоравіч Бараг | Київ | (біл.), (рос.), (башк.) | ЭЛІМБ, КЛЭ, фах. дж. | 1900-1994; білоруський, російський та башкирський фольклорист; літературознавець | |
| Леонід Баткін | Леонид Михайлович Баткин | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1932; історик, літературознавець, культуролог; особливо значущі його праці про італійське Відродження; брав участь у непідцензурному альманасі «Метрополь» (1979) | |
| Олександр Батров | Александр Михайлович Батров | Одеса | (рос.) | УЛЕ | 1906-1990; прозаїк, автор повістей і новел про громадянську війну, а також на тему дитинства; ще йому належить кілька кіносценаріїв | |
| Лідія Бать | Лидия Григорьевна Бать | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1900-1980; прозаїк, критик, перекладач; у співавторстві з Олександром Дейчем написала історико-біографічну повість про Тараса Шевченка | |
| Рахіль Баумволь | ? | Одеса | (їдиш), (рос.) | КЛЭ, КЕЭ | 1914-2000; поетеса; значну частину її двомовного доробку складають вірші для дітей; також переклала російською роман Башевіса-Зінґера «Раб» | |
| Владлен Бахнов | Владлен Ефимович Бахнов | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1924-1994; поет, драматург, кіносценарист; відомий як автор пародій, сатиричних творів, естрадних мініатюр (в тому числі для Тарапуньки й Штепселя); серед його кіносценарного доробку такий радянський гіт, як «Іван Васильович змінює фах» | |
| Олександр Безименський | Александр Ильич Безыменский | Житомир | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1898-1973; поет, автор тексту пісні «Молодая гвардия» | |
| Василь Безкровний | Василий Матвеевич Бескровный | село Шийківка, нині Борівського району Харківської області | (рос.) | КЛЭ | 1908-1978; індолог; найбільше відомий як укладач словників гінді та урду, але також досліджував творчість новітніх індійських письменників, перекладав | |
| Павло Безсалько | Павел Карпович Бессалько | Катеринослав, нині Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1887-1920; прозаїк і драматург; був робітником, займався революційною діяльністю (меншовик), втік із сибірського заслання і в Парижі почав друкувати орієнтальні леґенди; згодом звернувся до творів з робітничого життя, позначені дуже сильним «класовим почуттям» | |
| Альфред Бем | Альфред Людвигович Бем | Київ | (рос.), (чес.) | КЛЭ | 1886-1945; літературознавець; досліджував творчість російських класиків, у тому числі в Чехословаччині, куди емігрував 1919 року; листувався з Мариною Цвєтаєвою | |
| Микола Бердяєв | Николай Александрович Бердяев | Київ | (рос.) | ФЭ, КЛЭ | 1874-1948; філософ і публіцист; бувши екзистенціалістом, природно, багато писав і про художню літературу: про Олексія Хом'якова, про Костянтина Леонтьєва, про Моріса Метерлінка, а понад усе — про Федора Достоєвського | |
| Павло Берков | Павел Наумович Берков | Акерман, нині Білгород-Дністровський | (рос.) | КЛЭ | 1896-1969; видатний літературознавець; досліджував російську літературу XVIII століття (зокрема, Василя Капніста), але також і пізніших часів, багато уваги приділяв міжлітературним зв'язкам; його науковому стилю притаманна рясність фактичного матеріалу, широке використання архівних джерел; замолоду також займався поетичним перекладом | |
| Віктор Бершадський | Виктор Арнольдович Бершадский | Одеса | (рос.) | УЛЕ | 1916-1972; прозаїк, писав переважно про війну (і сам був учасником Другої світової) | |
| Рудольф Бершадський | Рудольф Юльевич Бершадский | Єлисаветград, нині Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1909-1979; прозаїк; пішов воювати до Червоної армії ще хлопчиком, отже, переважно про війну й писав (але не тільки: наприклад, про археологів на розкопках Хорезма) | |
| Дем'ян Бєдний (Юхим Олексійович Придворов) | Демьян Бедный (Ефим Алексеевич Придворов) | село Губівка, тепер Компаніївського району Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1883-1945; крім того, що найуславленіший радянський байкар та підлабузник («Ефим Лакеевич Придворов»), ще й допомагав знищити труп Фанні Каплан | |
| Яків Бєлінський | Яков Львович Белинский | Кролевець | (рос.) | КЛЭ | 1909-1988; поет, перекладач; відомий як автор радянських пісень та дотепних гумористичних мініатюр | |
| Валентин Бєлоусов | Валентин Алексеевич Белоусов | станція Волноваха, тепер Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1919-1976; прозаїк; учасник Другої світової війни; писав про повоєнне радянське життя | |
| Євген Бивалов | Евгений Сергеевич Бывалов | Маріуполь | (рос.) | КЛЭ | 1875-1943; гідний уваги письменник-мариніст; скрізь плавав і про все писав | |
| Петро Биков | Пётр Васильевич Быков | Севастополь | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1843-1930; поет, перекладач і бібліограф; редагував повні зібрання творів Гоголя, Афанасьєва-Чужбинського та ін. | |
| Олександр Билинов[1] (Олександр Йосипович Бейлінов) | Александр Былинов (Александр Иосифович Бейлинов) | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1909-2000; прозаїк; у його романах, повістях та оповіданнях ідеться про радянських робітників та військовиків; був радянським письменником і радянською людиною, тож не дивина, що епоха Перебудови загальмувала його творчість — дивно, що згодом, вже на дев'ятому десятку, він знов почав писати, і то вільніше й цікавіше | |
| Олексій Бібик | Алексей Павлович Бибик | Харків | (рос.) | УЛЕ, РП, ЛГ(1967) | 1877-1976; найстаріший радянський прозаїк: дев'яносто дев'ять років, один місяць та один день на світі прожив; описував важке життя робітників до революції, революційні події та «соціалістичне будівництво»; був також драматургом | |
| Віктор Бібіков | Виктор Иванович Бибиков | Київ | (рос.) | УЛЕ, РП | 1863-1892; прозаїк, нарисовець, перекладач; прототип Треплєва з чеховської «Чайки» | |
| Яків Білінкіс | Яков Семёнович Билинкис | Умань | (рос.) | КЛЭ | 1926-2001; літературознавець, спеціалізувався на творчості Лева Толстого | |
| Володимир Білль-Білоцерковський | Владимир Наумович Билль-Белоцерковский | Олександрія, тепер Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1885-1970; дуже відомий в радянські часи драматург | |
| Анатолій Білоус | Анатолий Васильевич Билоус | Маріуполь | (рос.) | УЛЕ | 1938 | |
| Олександр Біск | Александр Акимович Биск | Одеса | (рос.) | РП | 1883-1973; поет і перекладач; батько відомого французького письменника Алена Боске | |
| Іполит Богданович | Ипполит Фёдорович Богданович | село Переволочна Полтавської губернії (нині не існує, затоплене) | (рос.) | УЛЕ, РП XVIII, КЛЭ | 1744-1803; поет і перекладач, автор славетного віршованого роману «Душенька» | |
| Володимир Богораз | Владимир Германович Богораз | Овруч, нині Житомирської області | (рос.) | КЛЭ | 1865-1936; етнограф, фольклорист, прозаїк і поет; значна частина його творчості (так наукової, як і художньої) присвячена народам Південного Сходу Азії та Півночі Америки | |
| Володимир Боград | Владимир Эммануилович Боград | Велика Білозерка, нині Запорізької області | (рос.) | КЛЭ | 1917-1986; літературознавець, текстолог та бібліограф, що присвятив себе вивченню творчості так званих революційних демократів Росії XIX століття | |
| Богдан Боднарський | Богдан Степанович Боднарский | Радивилів, нині Рівненської області | (рос.) | КЛЭ | 1874-1968; бібліограф; очолював Книжкову палату; запровадив десяткову класифікацію | |
| Божидар (Богдан Петрович Гордєєв) | Божидар (Богдан Петрович Гордєєв) | Харків | (рос.) | РП, КЛЭ | 1894-1914; поет (намагався поєднувати слов'янізовану архаїку з сучасними формами віршу та традиціями романтизму) і теоретик віршування (одночасно з Сергієм Бобровим розпочав дослідження найскладніших ділянок російськомовної ритміки) | |
| Леонід Большаков | Леонид Наумович Большаков | Сновськ, тепер Щорс Чернігівської області | (рос.) | УЛЕ | 1924; найбільший російський шевченкознавець (принаймні поза столицями), упорядник «Оренбургской Шевченковской энциклопедии» та інших краєзнавчих видань (ну, і багатьох оригінальних праць, звичайно) | |
| Сергій Бондарін | Сергей Александрович Бондарин | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1903-1978; прозаїк; писав переважно для дітей і підлітків; майстер короткої новели (хоча в його доробку є й повісті), уважний до психології своїх героїв та до яскравих деталей оповіді | |
| Юрій Борєв | Юрий Борисович Борев | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1925; літературознавець та естетик; також романіст; його трактат про комічне викликав нищівну критику великого російського структураліста Володимира Яковича Проппа; в епоху Перебудови заходився збирати й видавати політичні анекдоти минулого часу (оговтався!) | |
| Олександр Боровиковський | Александр Львович Боровиковский | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1844-1905; поет і правознавець; син Левка Боровиковського, тому в українських джерелах його називають Олександром Левковичем, а в російських — Александром Львовичем | |
| Віктор Борота | ? | село Старогнатівка Тельманівського району Донецької області | (урум.), (рос.) | фах. дж. | 1936; урумський поет, прозаїк, а ще й спортивний діяч (тренер із боротьби) | |
| Соломон Борщевський | Соломон Самойлович Борщевский | Катеринослав, нині Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1895-1962; літературознавець; продуктивно займався дослідженням творчості Достоєвського й Салтикова-Щедріна, а також їхніми взаєминами | |
| Володимир Борщуков | Владимир Иосифович Борщуков | село Гірськ, нині Щорського району Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ | 1915; цілковито радянський літературознавець; прихильник ідеологічної боротьби | |
| Олександр Бродський (Абрам Ісакович Бродський) | Александр Бродский (Абрам Исаакович Бродский) | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1913-? | |
| Рафаїл Брусиловський | Рафаил Моисеевич Брусиловский | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1894-1971 | |
| Михайло Булгаков | Михаил Афанасьевич Булгаков | Київ | (рос.) | фах. дж. | 1891-1940; коментарів знов-таки не треба: є достатньо відомими як його визначальний внесок до російської літератури, так і скептичне ставлення до української держави | |
| Фока Бурлачук | Фока Фёдорович Бурлачук | село Сніжна, тепер Погребищенського району Вінницької області | (рос.) | УЛЕ | 1914-1997; письменник і генерал; першим висловив ідею створення Народного Руху України | |
| Давид Бурлюк | Давид Давидович Бурлюк | хутір Семиротівщина (нині не існує; був розташований поблизу Лебедина) колишнього Охтирського повіту Харківської губернії | (рос.) | РП | 1882-1967; лідер футуристського руху в російській літературі (цікаво, що російські футуристи були значною мірою українського походження: Бурлюки, Маяковський, Кручоних, Божидар…) | |
| Микола Бурлюк | Николай Давидович Бурлюк | Котельва Охтирського повіту Харківської губернії, тепер Полтавської області | (рос.) | РП | 1890-1920; брат Давида Бурлюка, теж футурист | |
В
| В | ||||||
| Леонід Вишеславський | Леонид Николаевич Вышеславский | Миколаїв | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1914-2002; визначний російський поет в Україні, лауреат Шевченківської премії (1983) | |
| Павло Вінтман | Павел Ильич Винтман | Маріуполь | (рос.) | УЛЕ | 1918-1942 | |
| Георгій Владімов (Георгій Миколайович Волосевич) | Георгий Владимов (Георгий Николаевич Волосевич) | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1931-2003; кожний його великий твір ставав подією в літературному житті: «Велика руда», «Три хвилини мовчання», «Вірний Руслан», «Генерал та його армія»… | |
| Тетяна Волгіна | Татьяна Ильинична Волгина | Жмеринка, тепер Вінницької області | (рос.) | УЛЕ | 1911-1981 | |
| Максиміліан Волошин (Максиміліан Олександрович Кирієнко-Волошин) | Максимилиан Александрович Кириенко-Волошин | Київ | (рос.) | РП | 1877-1932; коментарів не потребує: визначний поет, та й суспільної значимості неабиякої | |
| Леонід Воронін | Леонид Акимович Воронин | селище Кірове, тепер Дзержинського району Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1917-1990 | |
| Роман Вуль | Роман Михайлович Вуль | Одеса | (рос.) | УЛЕ | 1906-1979 | |
Г
| Г | ||||||
| Олександр Галич (Олександр Аркадійович Ґінзбурґ) | Александр Галич (Александр Аркадьевич Гинзбург) | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | фах. дж. | 1918-1977; славетний бард; також драматург і кінодраматург | |
| Борис Галін (Борис Абрамович Рогалін) | Борис Галин (Борис Абрамович Рогалин) | Нікополь, тепер Дніпропетровської області | (рос.) | УЛЕ | 1904-1983 | |
| Лев Галкін | Лев Абрамович Галкин | Дружківка, тепер Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1913-? | |
| Олена Ган | Елена Андреевна Ган, урождённая Фадеева | Ржищів, тепер Кагарлицького району Київської області | (рос.) | УЛЕ, РП | 1814-1842; гарна жінка й непогана письменниця, але, на жаль, мати Олени Блаватської | |
| Север Гансовський | Север Феликсович Гансовский | Київ | (рос.) | фах. дж. | 1918-1990; фантаст | |
| Всеволод Гаршин | Всеволод Михайлович Гаршин | Приємна Долина, тепер село Переїзне Артемівського району Донецької області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1855-1888; видатний прозаїк; поєднував критичний реалізм зі свого роду романтизмом та сатирою | |
| Олександр Гатов | Александр Борисович Гатов | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1899-1972 | |
| Андрій Глоба | Андрей Павлович Глоба | Ромни Сумської області | (рос.) | УЛЕ | 1888-1964 | |
| Микола Гнєдич (Гнідич) | Николай Иванович Гнедич | Полтава | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1784-1833; славетний перекладач «Іліади» російською мовою | |
| Микола Гоголь | Николай Васильевич Гоголь-Яновский | село Великі Сорочинці, тепер Миргородського району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1809-1852; беззаперечний геній у будь-якому масштабі — і в українському, і в російському, і в світовому | |
| Михайло Голодний (Михайло Семенович Епштейн) | Михаил Голодный (Михаил Семёнович Эпштейн) | Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1903-1949; автор поезій цілком революційно-комсомольсько-патетичного змісту, але є в нього й книжка «Вірші про Україну» | |
| Борис Горбатов | Борис Леонтьевич Горбатов | Петро-Мар'ївська рудня, тепер місто Первомайськ Луганської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1908-1954; один із засновників першої письменницької організації Донбасу та двомовного журналу «Забой» | |
| Семен Гордєєв (Самуїл Мойсейович Гордєєв-Ґольдфайн) | Семён Гордеев (Самуил Моисеевич Гордеев-Гольдфайн) | містечко Макарів, тепер селище Київської області | (рос.) | УЛЕ | 1902-1990; вiдомий російський поет i перекладач в Україні | |
| Фрідріх Горенштейн | Фридрих Наумович Горенштейн | Киів | (рос.) | фах. дж. | 1932-2002; дуже гарний прозаїк | |
| Лук'ян Горлецький | Лукьян Петрович Горлецкий | село Криничне, тепер Деражнянського району Хмельницької області | (рос.) | УЛЕ | 1910-1986; прозаїк-прикордонник | |
| Аркадій Горнфельд | Аркадий Георгиевич Горнфельд | Сімферополь | (рос.) | УЛЕ, РП | 1867-1941; визначний критик | |
| Яків Городськой (Яків Зіновійович Блюмкін) | Яков Городской (Яков Зиновьевич Блюмкин) | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1898-1966 | |
| Микола Гревцов | Николай Александрович Гревцов | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1920-? | |
| Валерій Грузін | Валерий Леонидович Грузин | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1944 | |
| Матвій Грунін | Матвей Львович Грунин | Сімферополь | (рос.) | УЛЕ | 1909-1987; поет; перекладав твори Рильського, Тичини, Сосюри, Первомайського… | |
| Олексій Губін | Алексей Губин (Леонид Иванович Губин) | Слов'яносербськ, тепер селище Луганської області | (рос.) | УЛЕ | 1926; прозаїк та кінодраматург (сценарій документального фільму про Івана Микитенка) | |
| Ґ | ||||||
| Ізмаїл Ґордон | Измаил Борисович Гордон | Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1922-2008 | |
| Василь Ґроссман | Василий Семёнович (Иосиф Соломонович) Гроссман | Бердичів, тепер Житомирської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. | 1905-1964; автор легендарного «заарештованого» роману «Життя і доля»; правдиво писав і про Великий терор, і про Голодомор, і про Голокост | |
Д
| Д | ||||||
| Леонід Даєн | Леонид Абрамович Даен | Коростень, тепер Житомирської обрасті | (рос.) | УЛЕ | 1929 | |
| Володимир Даль | Владимир Иванович Даль | селище Луганський завод, нині місто Луганськ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1801-1872; найвидатніший з російських лексикографів; також писав прозу, зокрема на українські теми | |
| Софія Дальня (Софія Яківна Дерман) | Софья Дальняя (Софья Яковлевна Дерман) | Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області | (рос.) | УЛЕ, | 1886-1960; була репресована | |
| Федір Даниленко (Федір Федотович Даниленко | Фёдор Даниленко (Фёдор Федотович Даниленко) | с. Дубовий Гай, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | (рос.) | Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов | нар. 1875; прозаїк, репресований | |
| Володимир Демидов (Владилен Ізотович Демидов) | Владимир Демидов (Владилен Изотович Демидов) | Горлівка Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1932; поет, прозаїк, перекладач | |
| Віталій Демченко | Виталий Григорьевич Демченко | Мерефа Харківської області | (рос.) | УЛЕ | 1937; хоч і пише російською, але є в нього вірші про Сковороду, Франка, Шевченка, Федьковича, Івана Вишенського, Лесю Українку… | |
| Ольга Джигурда | Ольга Петровна Джигурда | село Печеніги, тепер селище Чугуївського району Харківської області | (рос.) | УЛЕ | 1901-1986; була військовим лікарем на флоті, от про війну й писала | |
| Лев Длигач | Лев Михайлович Длигач | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1904-1949; поет, перекладач | |
| Володимир Добровольський | Владимир Анатольевич Добровольский | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1918-2003 | |
| Анатолій Домбровський | Анатолий Иванович Домбровский | село Комунарне, тепер Роздольненського району АРК | (рос.) | УЛЕ | 1934-2001; засновник крімського журналу «Брега Тавриды», почесний академік Кримської академії наук | |
| Юхим Дорош | Ефим Яковлевич Дорош | Єлизаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | УЛЕ | 1908-1972 | |
| Єгор Дріянський | Егор Эдуардович Дриянский | село Кошари Конотопського повіту Чернігівської губернії | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1812-1873; наслідував Гоголя у прозі, писав комедії, але найбільше відзначився у жанрі мисливських нотаток («Записки мелкотравчатого») | |
| Ілля Дубинський | Илья Владимирович Дубинский | село Бутенки, тепер Кобеляцького району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ, ЗПС, КЛЭ | 1898-1989; в Громадянську війну був у «червоних козаках», а в Другу світову — вже в таборах на сибірському засланні; його проза переважно автобіографічна, відзначається достовірністю; товаришував з Антоненком-Давидовичем | |
| Петро Дубровський | Пётр Павлович Дубровский | Чернігів | (рос.) | УЛЕ | 1812-1882; філолог | |
| Володимир Дудінцев | Владимир Дмитриевич Дудинцев | Куп'янськ, тепер Харківської області | (рос.) | УЛЕ | 1918-1998; два його твори стали символічними для двох радянських епох: «Не хлібом єдиним» — у добу відлиги та «Білі шати» — у добу перебудови | |
| Надія Дурова | Надежда Андреевна Дурова (корнет Александров) | Київ, за іншими даними — Херсон | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1783-1866; уславлена кавалерист-дівиця, мемуаристка; писала й на українську тематику (наприклад, повість «Ярчук — собака духовидець») | |
| Ольга Дякова-Толкачова | Ольга Витальевна Дьякова-Толкачёва | село Омельник, тепер Онуфріївського району Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ | 1913-1975 | |
Е
| Е | ||||||
| Марко Еґарт | Марк Моисеевич Эгарт | Кривий Ріг | (рос.) | КЛЭ | 1901-1956 | |
| Лев Ейдлін | Лев Залманович Эйдлин | Чернігів | (рос.) | КЛЭ | 1910-1985; китаїст: літературознавець та перекладач | |
| Марко Ейхенгольц | Марк Давидович Эйхенгольц | Кременчук | (рос.) | КЛЭ | 1889-1953; літературознавець | |
| Ілля Еренбурґ | Илья Григорьевич Эренбург | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1891-1967; дуже відомий прозаїк і публіцист; також поет; назва його повісті «Відлига» перейшла на цілу епоху радянської історії | |
| Є | ||||||
| Олександр Євлахов | Александр Михайлович Евлахов | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1880-1966; літературознавець; трошки поет | |
| Ірина Євса | Ирина Александровна Евса | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1956 | |
| Олександр Єгоров | Александр Иванович Егоров | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1850-1903; радше публіцист та видавець, ніж прозаїк; дуже допоміг Іванові Манжурі | |
| Вячеслав Єзерський | Вячеслав Викентьевич Езерский | Ізяслав, тепер Хмельницької області | (рос.) | УЛЕ | 1890-1963; автор роману «Шевченко»; форма імені «Вячеслав» (без апострофа) — із УЛЕ; прохання не виправляти авторитетне академічне видання! | |
| Мілій Єзерський | Милий Викентьевич Езерский | Ізяслав, тепер Хмельницької області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1891-1976; відомий автор гарних історичних повістей та романів; писав також белетристику з життя народів Півночі | |
| Тетяна Єфименко | Татьяна Петровна Ефименко | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1890-1918; поетка; писала в дусі Олександра Кондратьєва; її мати-росіянка українізувалася під впливом свого чоловіка, відомого українського етнографа, а дочка таки повернулася до російської мови; і матір, і дочку вбили бандити | |
| Ж | ||||||
| Віра Желихівська | Вера Петровна Желиховская | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1835-1896; теж, як і Олена Блаватська, дочка Олени Ган; автор прозаїчних творів про Кавказ (імперського спрямування, але не позбавлених етнографічної цінності) | |
| Микола Жихарєв | Николай Семёнович Жихарев | село Семенівка Каховського району Херсонської області | (рос.) | УЛЕ | 1936-1989 | |
| Олег Жихарєв | Олег Викторович Жихарев | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1941 | |
| Жупан Иосип Васильевич | Иосиф Васильевич Жупан | село Бородівка, тепер Мукачівського району Закарпатської області | (рос.) | УЛЕ | 1904-1987 | |
| Павло Журба (Пантелеймон Терентійович Скрипников) | Павел Журба (Пантелеймон Терентьевич Скрыпников) | село Троїцьке, тепер Петропавлівського району Дніпропетровської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1895-1976; речник радянської пропаганди; написав роман та кіносценарій про Олександра Матросова | |
З
| З | ||||||
| Віталій Закруткін | Виталий Александрович Закруткин | Феодосія | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1908-1984 | |
| Федір Залата | Фёдор Дмитриевич Залата | село Різдв'янське, тепер селище Сиваське Новотроїцького району Херсонської області | (рос.) | УЛЕ | 1914-?; а от брат його, Леонід Залата, був українським письменником… | |
| Анатолій Заруба | Анатолий Леонидович Заруба | Маріуполь | (рос.) | УЛЕ | 1936 | |
| Давид Заславський | Давид Иосифович Заславский | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1880-1965; радянський публіцист; цікавою є історія перекручень, яких він припускався у трьох послідовних виданнях своєї книжки «М. П. Драгоманов» (1924, 1935, 1964) | |
| Ріталій Заславський | Риталий Зиновьевич Заславский | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1928; поет і перекладач; видав у власному перекладі першу антологію української поезії для дітей «Где ты, барвинок, рос, вырастал» | |
| Валер'ян Захаржевський | Валерьян Петрович Захаржевский | Кам'янець-Подільський | (рос.) | УЛЕ | 1887-1977; прозаїк, кандидат медичних наук; писав про військових лікарів, про Тараса Шевченка… | |
| Корнелій Зелінський | Корнелий Люцианович Зелинский | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1896-1970; теоретик конструктивізму | |
| Тадеуш Зелінський | Tadeusz Stefan Zieliński | село Скрипчинці, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області | (пол.), (нім.), (рос.), (лат.) | УЛЕ | 1859-1944; класичний філолог | |
| Ісак Золотаревський | Исаак Яковлевич Золотаревский | Черкаси | (рос.) | УЛЕ | 1906-1973; сатирик | |
| А. Зорич (Василь Тимофійович Локоть) | А. Зорич (Василий Тимофеевич Локоть) | Борзна, тепер Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ | 1899-1937; сатирик; репресований | |
| Михайло Зощенко | Михаил Михайлович Зощенко | Полтава | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. | 1894-1958; знаменитий прозаїк, зламаний відомою ждановською постановою; багато перекладав з української | |
І
| И | ||||||
| І | ||||||
| М. Ільїн (Ілля Якович Маршак) | М. Ильин (Илья Яковлевич Маршак) | Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1896-1953; один з найкращих радянських науково-популярних письменників (ініціал «М» нічого не значить; автор зветься просто М. Ільїн, як, наприклад, О. Генрі) | |
| І. Ільф (Ілля Арнольдович Файнзільберґ) | И. Ильф (Илья Арнольдович Файнзильберг) | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1897-1937; ну, його разом з Євг. Петровим усі знають (крім тих дописувачів Вікіпедії, що вважають його Іллею Арнольдовичем Ільфом, хоча це псевдонім: був письменник І. Ільф, а був громадянин Ілля Арнольдович Файнзільберґ) | |
| Віра Інбер | Вера Михайловна Инбер | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1890-1972; починала ще до революції, потім була одною з найвідоміших (але не найкращих) радянських поеток | |
Ї,К
| Ї | ||||||
| К | ||||||
| Емануїл Казакевич | Эммануил Генрихович Казакевич, עמנואל קאַזאַקעװיטש | Кременчук | (рос.), (їдиш) | УЛЕ, КЛЭ | 1913-1962; військовий розвідник — на цьому досвіді написана його повість «Зірка», один з найкращих творів про війну; замолоду віршував мовою їдиш | |
| Римма Казакова | Римма Фёдоровна Казакова | Севастополь | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1932-2008; дуже відома поетка з генерації «шістдесятників» | |
| Станіслав Калиничев | Станислав Сергеевич Калиничев | Донецьк | (рос.) | УЛЕ | 1931 | |
| Олександра Калмикова | Александра Михайловна Калмыкова | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1850-1926 | |
| Златослава Каменкович (Златослава Зальмонівна Хачатурян) | Златослава Зальмоновна Каменкович (Златослава Зальмоновна Хачатурян) | Сімферополь | (рос.) | УЛЕ | 1915-1986; цікава радянська письменниця, авторка дитячої книжки «Тайна Високого замку» | |
| Галина Камінна | Галина Александровна Каменная | село Гросулове, тепер селище Велика Михайлівка Одеської області | (рос.) | УЛЕ | 1926 | |
| Віра Карасьова | Вера Евгеньевна Карасёва | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1905-1983; звичайна радянська дитяча письменниця; не було б чого й сказати про неї, якби не пережила ленінградську блокаду | |
| Григорій Карєв | Григорий Андреевич Карев | село Бежбайраки, тепер Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ | 1914-? | |
| Лазар Кармен (Лев Осипович Коренман або Корнман) | Лазарь Кармен (Лазарь или Лев Осипович Корнман или Коренман) | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1876-1920; побутописець одеської колоритної бідноти; постраждав від денікінської контррозвідки; батько знаменитого кінорежисера Романа Кармена | |
| Роман Кармен | Роман Лазаревич Кармен | Одеса | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1906-1978; найбільше (і всесвітньо) відомий як кінорежисер, але ж він і сценарії писав, а кіносценарист — таки професія літературна | |
| Ірина Карнаухова | Ирина Валерьяновна Карнаухова | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1901-1959; фольклористка (також дитяча письменниця) | |
| Володимир Карпеко | Владимир Кириллович Карпеко | Козятин | (рос.) | КЛЭ | 1922-1993; популярний був свого часу поет; і пісні його співали по радіо… | |
| Валентин Катаєв | Валентин Петрович Катаев | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. | 1897-1986; один з дуже визначних радянських прозаїків та драматургів; багато писав про Одесу; років у сімдесят опанував зовсім новий стиль і дозволяв собі писати таке, що взагалі не віталося. Багато хто з сучасників вважав його за людину дуже непорядну | |
| Ісак Кауфман | Исаак Михайлович Кауфман | Новгород-Сіверський | (рос.) | КЛЭ | 1892-1971; бібліограф | |
| Зельман Кац | Зельман Менделевич Кац | село Тупичів, тепер Городнянського району Чернігівської області | (рос.) | УЛЕ, [недоступне посилання з жовтня 2019] | 1911-2008; один із старіших російських поетів сучасності; йому було майже 97 років, і він готував до друку нову книжку поезій, коли помер | |
| Михайло Каченовський | Михаил Трофимович Каченовский | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1775-1842; критик, журналіст, історик; академік Петербурзької академії наук; заперечував автентичність «Слова про Ігорів похід» | |
| Анатолій Кашеїда | Анатолий Фёдорович Кашеида | місто Тальне, тепер Черкаської області | (рос.) | УЛЕ | 1928-1998 | |
| Дмитро Кедрін | Дмитрий Борисович Кедрин | Богодухівський рудник, тепер село Щеглівка поблизу Донецька | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, | 1907-1945; талановитий був поет; загадково загинув | |
| Керча Іван Юрійович | Иван Юрьевич Керча | село Страбичове, тепер Мукачівського району Закарпатської області | (рос.) | УЛЕ | 1914-1951; поет, журналіст, радянський функціонер | |
| Віра Кетлінська | Вера Казимировна Кетлинская | Севастополь | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1906-1976; цікава радянська письменниця (прозаїк) | |
| Олег Кирилов | Олег Евгеньевич Кириллов | Харків | (рос.) | УЛЕ, [недоступне посилання з липня 2019] | 1938 | |
| Володимир Кисельов | Киселёв Владимир Леонтьевич | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1922-1995; прозаїк; батько українського поета Леоніда Кисельова | |
| Валерій Кіор | ? | селище Старий Крим Іллічівського району міста Маріуполь Донецької області | (урум.), (рос.) | фах. дж. | 1951; основоположник урумської літератури; по батькові — Іванович | |
| Олександр Кіпен | Александр Абрамович Кипен | Мелітополь, тепер Запорізької області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1870-1938; прозаїк і вчений-виноградар; майстерно відтворював колорит народної мови | |
| Григорій Кіпніс | Григорий Иосифович Кипнис | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1923-?; прозаїк (переважно документальна проза); багато перекладав з української | |
| Семен Кірсанов | Семён Исаакович Кирсанов | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1906-1972; дуже вигадливий поет; між іншим, започаткував такий химерний жанр, як науково-фантастична поема | |
| Віра Клюєва | Вера Николаевна Клюева | Маріуполь | (рос.) | КЛЭ | 1894-1964; поетеса, перекладачка, філолог; кілька років очолювала кафедру російської мови в Монгольському університеті (Улан-Батор), зібрала багато матеріалів з монгольського фольклору | |
| Іван Клюшников | Иван Петрович Клюшников | хутір Криничний Сумського повіту Харківської губернії | (рос.) | КЛЭ | 1811-1895; поет, прозаїк (це не той Клюшников, якого антинігілістичний роман «Марево») | |
| Єгор Ковалевський | Егор Петрович Ковалевский | село Ярошівка, тепер Дергачівського району Харківської області | (рос.) | КЛЭ | 1809-1868; своєрідний прозаїк та завзятий мандрівник | |
| Кирило Ковальджі | Кирилл Владимирович Ковальджи | село Ташлик, тепер Кам'янське Арцизького району Одеської області | (рос.) | КЛЄ | 1930; гарний поет; піклувався про російських молодих аванґардистів | |
| Борис Ковинєв | Борис Константинович Ковынев | село Мар'ївка Полтавської губернії | (рос.) | КЛЭ | 1903-1970; дивна річ: поет був зовсім слабенький: ледве міг риму підібрати, а ти диви — принаймні два його вірші стали фактично народними піснями | |
| Олександр Коган | Александр Григорьевич Коган | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1921-2000; літературознавець | |
| Павло Коган | Павел Давыдович Коган | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1918-1942; автор славетної «Бригантини», яка стала прообразом пізнішої бардівської пісні | |
| Михайло Козаков | Михаил Эммануилович Козаков | станція Ромодан, тепер селище Миргородського району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1897-1954; прозаїк, автор величезного історичного роману «Крах імперії»; між іншим, батько відомого актора, теж Михайла Козакова | |
| Яків Козельський | Яков Павлович Козельский | містечко Кемберда Полтавського полку | (рос.) | РП XVIII | 1728->1793; перекладач | |
| Федір Козельський | Фёдор Яковлевич Козельский | Полтава | (рос.) | УЛЕ, РП XVIII | 1734->1799; необдарований поет, кепкували з нього, бідолашного… | |
| Григорій Козінцев | Григорий Михайлович Козинцев | Київ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1905-1973; режисер, але знов-таки і сценарист також, а тому теж літератор | |
| Єлисей Колбасін | Елисей Яковлевич Колбасин | вірогідно, Одеса або Одещина | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1831 чи 1827—1885; прозаїк, літературознавець; приятелював з Іваном Тургенєвим | |
| Осип Количев | Осип Яковлевич Колычев | Одеса | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1904-1973; популярний свого часу поет (також автор текстів пісень) | |
| Олена Колтоновська | Елена Александровна Колтоновская, урождённая Сасько | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1871-1952; критикеса; писала, зокрема, про Шевченка, Винниченка, Коцюбинського, український театр | |
| Михайло Кольцов (Михайло Юхимович Фрідлянд) | Михаил Кольцов (Михаил Ефимович Фридлянд) | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1898-1940; уславлений радянський журналіст; автор фейлетонів, репортажів, нарисів, оповідань; брав участь у Громадянській війні в Іспанії, прототип Каркова в романі Хемінгуея «По кому подзвін»; репресований | |
| Лідія Компус | Лидия Силуановна Компус | село Ценцевичі біля Луцька | (рос.) | КЛЭ | 1896-?; від 1921 року мешкала в Естонії; прозаїк | |
| Віктор Кондратенко | Виктор Андреевич Кондратенко | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1911-1987; про війну писав; десять років очолював український російськомовний журнал «Радуга» | |
| Ілля Константиновський | Илья Давыдович Константиновский | село Вилкове, тепер Кілійського району Одеської області | (рос.) | КЛЭ | 1914-1995 | |
| Володимир Конюшев | Владимир Фёдорович Конюшев | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1925-1982 | |
| Лев Копелєв | Лев Зиновьевич Копелев | Київ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1912-1997; філолог-германіст, перекладач, видатний правозахисник та публіцист | |
| Наум Коржавін (Наум Мойсейович Мандель) | Наум Коржавин (Наум Моисеевич Мандель) | Київ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1925; поет, безперечно, видатний, а от його громадські погляди… Нібито і відсидів, і дисидент, і майже все розуміє, а так і не позбувся імперського вірусу | |
| Володимир Корнілов | Владимир Николаевич Корнилов | Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. | 1928-2002; видатний поет-лірик, також цікавий прозаїк; підписував листи протесту проти радянської сваволі, через що багато років був позбавлений можливості друкуватися | |
| Микола Коробка | Николай Иванович Коробка | Кременець, тепер Тернопільської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1872-1921; літературознавець, видавець та дослідник творів Гоголя | |
| Володимир Короленко | Владимир Галактионович Короленко | Житомир | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1853-1921; визначний письменник та сміливий громадський діяч | |
| Михайло Коршунов | Михаил Павлович Коршунов | Сімферополь | (рос.) | КЛЭ | 1924-2003; дитячий письменник | |
| Іван Костиря | Иван Сергеевич Костыря | хутір Федорівка, тепер село Федорівське Межівського району Дніпропетровської області | (рос.) | УЛЕ | 1932-2003; лікар, геолог, прозаїк, фантаст, краєзнавець… | |
| Георгій Костоправ | Γιωργης Κοστοπραβ, Георгис Костоправ | село Малоянисоль, тепер Куйбишеве Володарського району Донецької області | (румейс.), (рос.) | УЛЕ, ЛУ-15.III.1984 та 09.II.1989, Радуга№ 6'1988 | 1903-1938 (репресований); перший визначний поет з приазовських греків (румеїв); організатор грецького літературного життя в Україні, а також на Кавказі; репресований; по батькові — Антонович | |
| Федір Костромітін | Фёдор Иванович Костромитин | село Велика Бабка Чугуївського району Харківської області | (рос.) | УЛЕ | 1934 | |
| Яків Костюковський | Яков Аронович Костюковский | Золотоноша, тепер Черкаської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1921—2011; сатирик; писав для Тарапуньки й Штепселя; співавтор сценаріїв трьох найкращих кінокомедій Леоніда Гайдая | |
| Степан Костяний | Степан Порфирьевич Костяной | село Соколова Балка, тепер Новосанжарського району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ | 1928; про військових льотчиків писав | |
| Лев Котелянський | Лев Осипович Котелянский | Кам'янець-Подільський | (рос.) | УЛЕ | 1851-1879; і сатирик, і критичний реаліст | |
| Олександр Котляревський | Александр Александрович Котляревский | посад Крюкове, тепер на території міста Кременчука | (рос.) | КЛЭ | 1837-1881; славіст, археолог, етнограф; займався, зокрема, поховальними звичаями давніх слов'ян, а також давньою писемністю, історією літератури, фольклористикою, мовознавством | |
| Аркадій Коц | Аркадий Яковлевич Коц | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1872-1943; пролетарський поет і перекладач; працював штейгером у Донбасі; найбільше уславився тим, що переклав російською текст гімну «Інтернаціонал» | |
| Олександр Кравцов | Александр Фёдорович Кравцов | Луганськ | (рос.) | УЛЕ | 1915-1983; поет, журналіст | |
| Сергій Кравчинський | Сергей Михайлович Кравчинский | село Новий Стародуб, тепер Петрівського району Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1851-1895; видатний революціонер-народник, терорист; автор кількох романів, публіцистичних та пропагандистських творів; шанувальник та популяризатор (в Європі) поезії Тараса Шевченка | |
| Ісак Крамов | Исаак Наумович Крамов | Житомир | (рос.) | КЛЭ, | 1919-?; письменник, критик, автор цікавих літературних портретів | |
| Леонід Крапивников | Леонид Иванович Крапивников | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1920-1942; авіатор; про пілотів і писав свої вірші | |
| Саша Красний (Олександр Давидович Брянський) | Саша Красный (Александр Давыдович Брянский) | Севастополь | (рос.) | УЛЕ, фах. дж. | 1882-1995; мабуть, найстаріший російський поет; до Спілки письменників його прийняли у віці 102 років! І вірші писав до останніх днів! | |
| Іван Кратт | Иван Фёдорович Кратт | село Ольшана, тепер Ічнянського району Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ | 1899-1950; автор історичних романів про Руську Америку | |
| Ніна Крахмальова | Нина Варфоломеевна Крахмалёва | Дебальцеве, тепер Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1926 | |
| Данило Крептюков | Даниил Александрович Крептюков | Сквира, тепер Київської області | (рос.) | КЛЭ | 1888-1957; прозаїк; член нелегального народницького угруповання в Україні, а після революції — більшовицький діяч у Мурманську; писав, одначе, більше про Україну | |
| Всеволод Крестовський | Всеволод Владимирович Крестовский | село Мала Березайка, тепер Мала Березянка Таращанського району Київської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1840-1895; надзвичайно популярний бульварний письменник, автор сумнозвісних «Петербурзьких нетрів» та ще бридкіших «антинігілістичних» та антисемітських романів; український рух та особисто Тараса Шевченка трактував зневажливо, з монархічних позицій; але Шевченка таки перекладав російською; не плутати з Надією Дмитрівною Хвощинською, яка користувалася псевдонімом «В. Крестовський» | |
| Борис Кржевський | Борис Аполлонович Кржевский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1887-1954; літературознавець, перекладач | |
| Сиґізмунд Кржижановський | Сигизмунд Доминикович Кржижановский | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1887-1950; його похмура фантастика нагадує раз Булгакова, раз Кафку; майже не видавався до кінця вісімдесятих років | |
| Фелікс Кривін | Феликс Давыдович Кривин | Маріуполь | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1928; надзвичайно оригінальний майстер прозаїчних байок та притч; мудрий та дотепний, а іноді кумедний | |
| Анатолій Крим | Анатолий Исаакович Крым | Вінниця | (рос.) | УЛЕ | 1946; прозаїк, драматург; останнім часом перейшов на українську мову, тому незабаром облишить цей список, перейде до іншого | |
| Олена Криштоф | Елена Георгиевна Криштоф | Ялта | (рос.) | УЛЕ | 1925 | |
| Євген Кріґер | Евгений Генрихович Кригер | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1906-1983; автор радянських нарисів | |
| Онисим Кронгауз | Анисим Максимович Кронгауз | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1920-1988; поет, перекладач | |
| Еміль Кроткий (Емануїл Якович Герман) | Эмиль Кроткий (Эммануил Яковлевич Герман) | Кам'янець-Подільський | (рос.) | КЛЭ | 1892-1963; «крокодильський» сатирик (а спочатку «сатириконський»), майстер епіграми | |
| Олексій Кручоних (Кручений) | Алексей Елисеевич Кручёных | село Олевка, тепер Музиківка Білозерського району Херсонської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ, РП | 1886-1968; один з найрадикальніших російських футуристів; поет та теоретик | |
| Костянтин Кудієвський | Константин Игнатович Кудиевский | Цюрупинськ, тепер Херсонської області | (рос.) | УЛЕ | 1923-1992; прозаїк-мариніст, лауреат премії ім. П. Г. Тичини «Чуття єдиної родини» | |
| Анатолій Кузнецов | Анатолий Васильевич Кузнецов | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1929-1979; автор знаменитої повісті «Бабин яр»; втік до Британії | |
| Євген Кузнецов | Евгений Семёнович Кузнецов | Керч | (рос.) | УЛЕ | 1912-1994; радянський поет | |
| Михайло Кузнецов | Михаил Матвеевич Кузнецов | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1914-1980; радянський критик; нецікавий | |
| Василь Кулєшов | Василий Иванович Кулешов | Ровеньки, тепер Донецької області | (рос.) | КЛЭ | 1919-?; літературознавець | |
| Григорій Курєньов | Григорий Самойлович Куренёв | Нікополь | (рос.) | КЛЭ | 1921; радянський поет | |
| Йосип Курлат | Иосиф Борисович Курлат | Луганськ | (рос.) | УЛЕ | 1927-2000; поет, дитячий письменник, перекладач | |
Л
| Л | ||||||
| Борис Лавреньов | Борис Андреевич Лавренёв | Херсон | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1891-1959; поет, прозаїк та дуже відомий драматург; за деякими відомостями, справжнє прізвище — Сергєєв | |
| Л. Лазарєв (Лазар Ілліч Шиндель) | Л. Лазарев (Лазарь Ильич Шиндель) | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1924-2010; критик; приятель Віктора Некрасова; воював під Сталінградом; редактор фільму Тарковського «Соляріс»; від 1992 і до самої смерті очолював журнал «Вопросы литературы» | |
| Соломон Лазурін (Соломон Мойсейович Баєвський) | Соломон Лазурин (Соломон Моисеевич Баевский) | Мелітополь | (рос.) | УЛЕ, фах. дж. | 1899-1959; кіносценарист і драматург | |
| Євген Ланн (Євген Львович Лозман) | Евгений Ланн (Евгений Львович Лозман) | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1896-1958; перекладач і коментатор англійської літератури, великий її знавець; писав також історичні романи з англійської тематики та літературні розвідки; дуже любив Харків, хоча мешкав у Москві; разом із смертельно хворою жінкою наклав на себе руки, бо не хотів втрачати її | |
| Марко Ланськой | Марк Зосимович Ланской | Миколаїв | (рос.) | КЛЭ | 1909-1990; прозаїк-баталіст; також сатирик, гуморист, детективник, кіносценарист… | |
| Борис Ластовенко | Борис Яковлевич Ластовенко | село Старомайорське Великоновосілківського району Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1946; поет, прозаїк | |
| Олександр Лебеденко | Александр Гервасьевич Лебеденко | Черкаси | (рос.) | КЛЭ | 1892-1975; учасник Першої світової та Громадянської війн; про них і писав (але не тільки) | |
| Вільгельм Левік | Вильгельм Вениаминович Левик | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1907-1982; видатний російський поет-перекладач, таких небагато є | |
| Вадим Левін | Вадим Александрович Левин | Харків | (рос.) | УЛЕ, , | 1933; поет, перекладач, кандидат психологічних наук; автор чудових імітацій англійських дитячих віршів (найкраща збірка — «Нерозумна конячка»; рос. «Глупая лошадь») | |
| Кирило Левін | Кирилл Яковлевич Левин | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1892-1980; прозаїк; учасник Першої світової війни, був у полоні | |
| Роман Левін | Роман Александрович Левин | Лубни, тепер Полтавської області | (рос.) | УЛЕ | 1930; поет, прозаїк, лібретист; один з небагатьох вцілілих в'язнів Берестейського ґетто | |
| Раїса Левіна | Раиса Зельмановна (или Семёновна) Левина | Одеса | (рос.) | УЛЕ | 1903-1993; поетка, прозаїк; її мандрівне життя дало матеріал для творів і про Маньчжурію, і про Україну | |
| Гаврило Левінзон | Гавриил Александрович Левинзон | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1935; прозаїк; пише для дітей | |
| Юрій Левітанський | Юрий Давыдович Левитанский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1922-1996; поет, перекладач; учасник Другої світової війни; один з найкращих російських поетів пізнього радянського періоду | |
| Софія Левітіна | София Марковна Левитина | Новгород-Сіверський, тепер Чернігівської області | (рос.) | УЛЕ | 1891-1957; прозаїк, драматург; послідовна більшовичка і в житті (була, зокрема, політпрацівником Червоної армії), і в літературі (у своїх творах виправдовувала Голодомор, брала участь у цькуванні Олександра Шумського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Івана Микитенка та інших) | |
| Ірина Левченко | Ирина Николаевна Левченко | Кадіївка, тепер Луганської області | (рос.) | КЛЭ | 1924-1973; прозаїк; учасниця Другої світової війни, Герой Радянського Союзу; закінчила Бронетанкову академію, гвардії підполковник запасу; 1961 отримала медаль Флоренс Найтинґейл (бо починала на фронті санінструктором); тематика її творів типово радянська: війна, цілина, будівництво… | |
| І. Лежнєв (Ісай Григорович Альтшулер) | И. Лежнев (Исай Григорьевич Альтшулер) | Миколаїв | (рос.) | КЛЭ | 1891-1955; літературознавець та публіцист; 1926 року як «зміновіхівець» був висланий за кордон, але вже 1930 повернувся й був прийнятий до ВКП(б) (1933) | |
| Тамара Леонова | Тамара Ивановна Леонова | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1909-1973; прозаїк | |
| Ольга Лепко | Ольга Александровна Лепко | Ізмаїл, тепер Одеської області | (рос.) | УЛЕ | 1840-1905; поетеса, перекладачка; перекладала з української, польської, французької; її книжка «Чигиринский торбанист-певец» містила переклади з Тараса Шевченка, Івана Котляревського та Петра Гулака-Артемовського поряд з оригіналами | |
| Микола Лернер | Николай Осипович Лернер | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1877-1934; визначний літературознавець, биограф Олександра Пушкіна, Петра Чаадаєва, Аполлона Григор'єва, Миколи Лєскова та інших | |
| Юрій Либединський | Юрий Николаевич Либединский | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1898-1959; прозаїк; серед радянських вважався за визначного; учасник Громадянської та Другої світової воєн | |
| Євгенія Лизунова | Евгения Васильевна Лизунова | Дніпропетровськ | (казах.), (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1926-1993; літературознавець; член-кореспондент Національної академії наук Казахстану | |
| Віктор Ликов | Виктор Васильевич Лыков | Бердянськ Запорізької області | (рос.) | УЛЕ | 1930-1993; прозаїк, кіносценаріст; служив на флоті, про море й писав (гостросюжетний роман «Море солоне» був аж на три томи) | |
| Семен Липкін | Семён Израилевич Липкин | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1911-2003; поет, перекладач (переважно зі східних мов), автор роману «Декада» про сталінську «національну політику»; зберіг рукопис заарештованого роману Ґроссмана; 1979 року вийшов зі Спілки радянських письменників на знак протесту проти виключення Віктора Єрофєєва та Євгена Попова | |
| Казимир Лисовський | Казимир Леонидович Лисовский | село Обрадівка, тепер Вінницької області | (рос.) | КЛЭ | 1919-1980; помітний сибірський поет | |
| Марко Лисянський | Марк Самойлович Лисянский | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1913-1993; поет, автор текстів багатьох пісень, зокрема «Дорога моя столиця», яка вже після його смерті стала гімном Москви; воював, був тяжко поранений | |
| Тетяна Литвинова | Татьяна Александровна Литвинова | село Довгалівка Балаклійського району Харківської області | (рос.) | УЛЕ | 1956; поетеса | |
| Леонід Лиходєєв | Леонид Лиходеев (Леонид Израилевич Лидес) | Юзівка, тепер Донецьк | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1921-1994; дуже гострий сатирик | |
| Бенедикт Лівшиць | Бенедикт Константинович Лившиц | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1887-1938; поет-футурист, але не без впливу символістів; залишив дуже цікаві спогади про братів Бурлюків та інших футуристів; репресований | |
| Йосип Лікстанов | Иосиф Исаакович Ликстанов | Суми | (рос.) | КЛЭ | 1900-1955; цікавий дитячий письменник | |
| Раїса Лінцер | Раиса Исаевна Линцер | Єлизаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1905-?; перекладачка з французької та іспанської (Дідро, Бальзак, Жорж Санд, Моріак, Бласко Ібаньєс, новітні латиноамериканські письменники і багато інших) | |
| Володимир Ліфшиц | Владимир Александрович Лифшиц | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1913-1978; прозаїк, поет, сатирик | |
| Михайло Ліфшиц | Михаил Александрович Лифшиц | Мелітополь | (рос.) | КЛЭ | 1905-1983; філософ, естетик, літературний критик | |
| Антон Ловенгардт | Антон Сигизмундович Ловенгардт | Одеса | (рос.) | УЛЕ | 1875->1941; письменник, журналіст, видавець; вів загадковий і мандрівний триб життя | |
| Анатолій Луначарський | Анатолий Васильевич Луначарский | Полтава | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1875-1933; серед більшовицьких діячів не найгірший; був добре освічений, виступав як філософ, літературознавець, драматург; багато перекладав, зокрема, нобелевських лауреатів Гессе та Шпіттелера; добре знав українську літературу, залишив низку праць про Шевченка, Коцюбинського, Драгоманова, Лесю Українку | |
| Олена Любарьова | Елена Петровна Любарёва | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1917-?; критик, літературознавець | |
| Володимир Ляленков | Владимир Дмитриевич Ляленков | Костянтинівка, тепер Донецької області | (рос.) | КЛЭ | 1930; прозаїк; за основним фахом будівельник та гідротехнік | |
| Володимир Лясковський | Владимир Георгиевич Лясковский | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | УЛЕ | 1918-?; прозаїк | |
| Микола Ляшко | Николай Ляшко (Николай Николаевич Лященко) | Лебедин, тепер Сумської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1884-1953; небезталанний прозаїк більшовицького напрямку, один з керівників літературного угруповання «Кузница»; двічі був репресований за царату; для українського читача, мабуть, найцікавіша його автобіографічна повість «Микола з Лебедина» | |
| В. Львов-Рогачевський | В. Львов-Рогачевский (Василий Львович Рогачевский) | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1874-1930; літературознавець та критик; автор монографії «Русско-еврейская литература», передмови до творів О. П. Бібіка, праць про Горького, Вересаєва, Чехова, Блока, Беранже, Верхарна та ін.; напівмарксист | |
М
| М | ||||||
| Іван Мавроді | Иван Мавроди, Иван Васильевич Мавроди | село Катаржине, тепер Червонознам'янка Іванівського району Одеської області | (болг.), (рос.) | УЛЕ | 1911-1981; прозаїк; учасник Другої світової війни; до війни писав болгарською мовою, після — російською | |
| Олексій Макаренко | Алексей Алексеевич Макаренко | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1860-1942; фольклорист, етнограф; був засланий до Сибіру; автор однієї з найкращих праць про російський обрядовий фольклор «Сибирский народный календарь в этнографическом отношении» (1913); загинув під час блокади Ленінграда | |
| Антін Макаренко | Антон Семёнович Макаренко | Білопілля, тепер Сумської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1888-1939; видатний український педагог, а також російський прозаїк | |
| Володимир Маккавейський | Владимир Николаевич Маккавейский | Київ | (рос.) | УЛЕ, фах. дж. | 1893-1920; поет, перекладач, філософ; Ілля Еренбург називав його «київським Вячеславом Івановим», а академік Гаспаров — «київським Малларме»; загинув у лавах білої армії під Ростовом | |
| Михайло Маклярський | Михаил Борисович Маклярский | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1909-?; драматург та кіносценарист; про розвідників писав; був директором Вищих сценарних курсів у Москві | |
| Василь Маковецький | Василий Яковлевич Маковецкий | Ірпінь Київської області | (рос.) | УЛЕ | 1931; прозаїк; писав головним чином про Керч; також дитячий письменник | |
| Георгій Макогоненко | Георгий Пантелеймонович Макогоненко | Зміїв, тепер Харківської області | (рос.) | КЛЭ | 1912-1986; визначний літературознавець, спеціалізувався головним чином у російській літературі XVIII століття; професор Ленінградського університету; учасник оборони Ленінграда | |
| Марко Максимов | Марк Максимов (Марк Давидович Липович) | Сновськ, тепер Щорськ Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ | 1918-?; поет; також трохи драматург та кіносценарист; перекладач; учасник Другої світової війни, був у полоні, втік, воював у партизанському з'єднанні | |
| Юрій Мамакін | Юрий Анатольевич Мамакин | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1940; прозаїк; за фахом інженер-будівельник | |
| Геннадій Мамлін | Геннадий Семёнович Мамлин | Сімферополь | (рос.) | КЛЭ | 1925-2003; дитячий письмениик: поет, прозаїк, драматург | |
| Дмитро Марков | Дмитрий Фёдорович Марков, Димитър Тодоров Марков | село Преслав, тепер Запорізької області | (рос.), (болг.) | КЛЭ, фах. дж. | 1913-1990; літературознавець, фахівець із соцреалізму, колишній свинопас із болгарського села, а згодом дійсний член Академії наук СРСР; віршував болгарською мовою | |
| Олександр Мар'ямов | Александр Моисеевич Марьямов | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1909-1972; автор нарисів; критик | |
| Іван Маслов | Иван Степанович Маслов | село Тернова, тепер Харківського району Харківської області | (рос.) | УЛЕ | 1939; прозаїк, літературознавець; був головним редактором журналу «Прапор» | |
| Михайло Матусовський | Михаил Львович Матусовский | Луганськ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1915-1990; один з найвідоміших радянських поетів-піснярів (автор тесту пісні «Подмосковные вечера»); разом з Костянтином Симоновим написав книгу «Луганчане»; українській тематиці присвячено багато його віршів, а також книга спогадів «Сімейний альбом» | |
| Микола Матяш | Николай Иванович Матяш | село Ісківці, тепер Лохвицького району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ | 1890-1949; прозаїк | |
| Микола Мацуєв | Николай Иванович Мацуев | село Блистова, тепер Менського району Чернігівської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1894-1975; провідний російський бібліограф; також критик | |
| Йосип Машбіц-Вєров | Иосиф Маркович Машбиц-Веров | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1900-1989; критик, літературознавець | |
| Семен Машинський | Семён Иосифович Машинский | село Білозір'я, тепер Черкаського району Черкаської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1914-1978; літературознавець | |
| Єлеазар Мелетинський | Елеазар Моисеевич Мелетинский | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1918-2005; визначний фольклорист та етнограф, один із чільних представників структуралізму в радянській науці; друкувався у «Всесвіті»; учасник Другої світової війни (незадовго до смерті опублікував цікаві спогади); був репресований | |
| Володимир Мельник | Владимир Александрович Мельник | Ніжин, тепер Чернігівської області | (рос.) | УЛЕ | 1941; літературознавець | |
| Олександра Мельникова | Александра Николаевна Мельникова | село Шедієве, тепер Новосанжарського району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ | 1848-1902; автор дитячих оповідань та казок, збірки віршів, цінних спогадів про Тараса Шевченка, Марію Башкирцеву, Петра Чайковського | |
| Іван Мельниченко | Иван Максимович Мельниченко | село Возсіятське, тепер Єланецького району Миколаївської області | (рос.) | УЛЕ | 1930; поет, прозаїк | |
| Морис Мендельсон | Морис Осипович Мендельсон | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1904-1982; критик, літературознавець, фахівець з американської літератури, бо довго мешкав у Штатах | |
| Раїса Мессер | Раиса Давыдовна Мессер | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1905-1984; радянський літературознавець | |
| Ізраїль Меттер | Израиль Моисеевич Меттер | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1909-1996; прозаїк; за його повістю поставлено відомий кінофільм «До мене, Мухтар!» | |
| Анатолій Мєдников | Анатолий Михайлович Медников | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1918-?; прозаїк; писав про робітників та про війну | |
| Дмитро Мирський | князь Дмитрий Петрович Святополк-Мирский | село Гіївка, тепер у складі Люботина Харківської області | (рос.), (англ.) | КЛЭ | 1890-1939; визначний критик та літературознавець, також трохи поет; член комуністичної партії Великої Британії; репресований, загинув на Колимі | |
| Валерій Митрохін | Валерий Владимирович Митрохин | село Арпач, тепер Ленінського району Автономної Республіки Крим | (рос.) | УЛЕ | 1946; поет, прозаїк, журналіст | |
| Анатолій Мілявський | Анатолий Исаевич Милявский | Сімферополь | (рос.) | УЛЕ | 1925-1999; поет, прозаїк, доктор медичних наук, учасник Другої світової війни (служив у штурмовій авіації) | |
| Емілій Міндлін | Эмилий Львович Миндлин | Олександрівськ, тепер Запоріжжя | (рос.) | КЛЭ | 1900-1981; як прозаїк і поет цілковито радянський, але залишив цікаві спогади про Волошина, Цвєтаєву та ін. | |
| Степан Мішура | Степан Кириллович Мишура | Київ | (рос.) | УЛЕ | 1916-1960; прозаїк, військовик, літературний чиновник | |
| Федір Міщенко | Фёдор Герасимович Мищенко | Прилуки, тепер Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ, УЛЕ | 1848-1906; філолог та історик-еллініст, член-корреспондент Петербурзької академії наук; УЛЕ вважає його і російським, і українським, отже, можливо, прийдеться перенести до іншого списку | |
| Юнна Моріц | Юнна Петровна Мориц | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1937; чудова лірична поетка; а її дитячі вірші знають, напевно, усі (принаймні у формі пісень) | |
| Михайло Морозов | Михаил Владимирович Морозов | Балта, тепер Одеської області | (рос.) | КЛЭ | 1868-1938; письменник і літературний критик; до революції більшовик-підпільник | |
| Микола Моршен (Микола Миколайович Марченко) | Николай Моршен (Николай Николаевич Марченко) | Бірзула, тепер Котовськ Одеської області | (рос.) | СПРЗ, фах. дж. | 1917-2001; поет, дуже винахідливий у царині форми; представник «другої хвилі» еміграції | |
| Костянтин Мочульський | Константин Васильевич Мочульский | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1892-1948; визначний літературознавець, автор монографій про Федора Достоєвського, Володимира Соловйова, Миколу Гоголя та ін.; емігрант; переслідувався гестаповцями | |
Н
| Н | ||||||
| Ніна Над'ярних | Нина Степановна Надъярных | Остер, тепер Козелецького району Чернігівської області | (рос.) | УЛЕ | 1927; літературознавець, головний науковий співробітник Інституту світової літератури РАН, автор багатьох досліджень з української літератури, зокрема монографії про Дмитра Чижевського (2005) | |
| Ольга Накко | Ольга Егоровна Накко | Одеса | (рос.) | УЛЕ | 1832-1919; прозаїк; тривалий час учителювала у Вилковому та селах Ізмаїльського повіту; в її оповіданнях та нарисах багато уваги приділено життю українських, молдавських, болгарських та гагаузьких селян | |
| Володимир Нарбут | Владимир Иванович Нарбут | хутір Нарбутівка, тепер село Червоне Глухівського району Сумської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1888-1938; видатний поет, акмеїст; брат Георгія Нарбута; репресований | |
| Василь Наріжний | Василий Трофимович Нарежный | село Устивиця, тепер Великобагачанського району Полтавської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1780-1825; перший російський романіст; попередник Гоголя | |
| Анатолій Наумов | Анатолий Иванович Наумов | Красний Лиман Донецької області | (рос.) | УЛЕ | 1938; прозаїк-гуморист | |
| Яким Нахімов | Аким Николаевич Нахимов | Богодухівський повіт Слобідсько-Української губернії | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1782-1814; поет-сатирик; родич флотоводця | |
| Микола Недоброво | Николай Владимирович Недоброво | Харків | (рос.) | УЛЕ | 1882-1919; поет, прозаїк, драматург; в Петербурзі мав репутацію «законодавця смаків» | |
| Борис Нейман | Борис Владимирович Нейман | Миколаїв | (рос.) | КЛЭ | 1888-1969; літературознавець; досліджував головно творчість Лермонтова | |
| Сергій Нейолов | Сергей Алексеевич Неёлов | Чернігів | (рос.) | КЛЭ | 1779-1852; поет-епіграматист; іноді його навіть із Пушкіним плутали | |
| Віктор Некрасов | Виктор Платонович Некрасов | Київ | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1911-1987; прозаїк (також кіносценаріст); автор одної з найкращих повістей провійну — «В окопах Сталінграда»; багато писав про Київ; був виключений зі Спілки письменників і примушений до еміґрації | |
| Микола Некрасов | Николай Алексеевич Некрасов | Немирів, тепер Вінницької області; за іншими даними — село Синьки, тепер Ульяновського району Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1821-1878; провідний російський поет соціального напрямку | |
| Федір Непоменко | Фёдор Иванович Непоменко | село Любо-Надеждівка, тепер Кіровоградського району Кіровоградської області | (рос.) | УЛЕ | 1927; прозаїк | |
| Ірина Неупокоєва | Ирина Григорьевна Неупокоева | Лебедин, тепер Сумської області | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1917-1977; літературознавець, автор праць про романтизм у європейських літературах; одна з керівниць проєкту багатотомної «Історії всесвітньої літератури» | |
| Милиця Нечкіна | Милица Васильевна Нечкина | Ніжин | (рос.) | КЛЭ | 1901-1985; історик; академік АН СРСР; займалася переважно декабристами, в тому числі й питаннями, пов'язаними з художньою літературою | |
| Лев Нікулін | Лев Вениаминович Никулин | Житомир | (рос.) | КЛЭ | 1891-1967; прозаїк; писав у багатьох жанрах, але найбільше вславився пригодницькими романами («Жодних випадковостей», «Тайна сейфу», «Мертва хвиля») | |
| Юрій Нікулін | Юрий Вениаминович Никулин | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1907-1958; драматург; брат Лева Нікуліна; не плутати з відомим клоуном та кіноактором Юрієм Володимировичем Нікуліним | |
| Віра Новікова | Вера Александровна Новикова | Севастополь | (рос.) | КЛЭ | 1918-1972; індолог, фахівець із бенгальської літератури | |
| Андрій Новодворський | Андрей Осипович Новодворский | Липовецький повіт Київської губернії | (рос.) | КЛЭ | 1853-1882; прозаїк щедрінської школи | |
| Микола Носов | Николай Николаевич Носов | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1908-1976; один з найвизначніших російських дитячих письменників, автор славетного Незнайка | |
| Ілля Нусінов | Илья Исаакович Нусинов | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1920-1970; драматург та кіносценарист; працював у співавторстві з С. Л. Лунгіним; найкращий фільм за їхнім сценарієм — «Жив співучий дрізд» | |
| Ісак Нусінов | ? | Черняхів, тепер Житомирської області | (рос.), (їдиш) | КЛЭ | 1889-1950; критик та літературознавець, автор досліджень про Менеделе Мойхер-Сфоріма, Шолом-Алейхема, Переца Маркіша, а також Шекспіра, Діккенса, Пушкіна, Лева Толстого, Чехова, Роллана, Пруста; репресований; по батькові — Маркович | |
О
| О | ||||||
| Дмитро Овсянико-Куликовський | Дмитрий Николаевич Овсянико-Куликовский | Каховка, тепер Херсонської області | (рос.) | КЛЭ | 1853-1920; літературознавець, історик культури (послідовник О. П. Потебні); також лінгвіст (визначний санскритолог) | |
| Володимир Огнєв | Владимир Фёдорович Огнев | Полтава | (рос.)[2] | КЛЭ | 1923; літературознавець, критик, кінодраматург | |
| Арнольд Одинцов | Арнольд Одинцов (Арнольд Борисович Одэр) | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1913-?; нарисовець, повістяр, перекладач із таджицької, узбецької, татарської | |
| Ольга Озаровська | Ольга Эрастовна Озаровская | Миколаїв | (рос.) | КЛЭ | 1874-1933; фольклористка (на жаль, українським фольклором не цікавилася, лише північноросійським); її відкриття та виконання билин з естради були сенсацією в тогочасній Москві; замолоду працювала під началом Дмитра Івановича Менделєєва, про якого залишила спогади | |
| Лев Озеров | Лев Озеров (Лев Адольфович Ґольдберґ) | Київ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1914-1996; гарний поет (першу свою збірку, «Приднепровье», видав у Києві);також перекладач (зокрема, переклав багато українських поезїй), літературознавець (перша його окрема літературознавча книжка була про творчість Павла Тичини; згодом чимало зробив для повернення імен призабутих, репресованих чи замовчуваних поетів — Ахматової, Пастернака, Заболоцького, Кедріна, Оболдуєва; також був заповзятим оборонцем прав російської літери ё) | |
| Олександр Ойслендер | Александр Ефимович Ойслендер | село Ходорків, тепер Попільнянського району Житомирської області | (рос.) | КЛЭ | 1908-1963; поет, перекладач; служив на Чорноморському, а під час війни — на Північному флоті | |
| Петро Ойфа | Пётр Наумович Ойфа | Єлисаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1907-1987; поет; воював на Ленінградському фронті | |
| Юліан Оксман | Юлиан Григорьевич Оксман | Вознесенськ Херсонської губернії, тепер Миколаївської області | (рос.) | КЛЭ | 1895-1970; видатний літературознавець | |
| Олександр Оленич-Гнененко | Александр Павлович Оленич-Гнененко | село Кегичівка Полтавської губернії, тепер Харківської області | (рос.) | КЛЭ | 1893-1963; помітний сибірський поет та більшовицький діяч пореволюційної доби; перекладав Тараса Шевченка, Едґара По та Льюїса Керролла | |
| Юрій Олеша | Юрий Карлович Олеша | Єлисаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1899-1960; прозаїк, драматург; видатний стиліст; автор романів «Заздрість» та «Три гладуни»; в розвідці Аркадія Бєлінкова «Загибель та здача радянського інтелігента» постать Олеши взято як модельну для цілого покоління письменників | |
| Йосип Ольшанський | Иосиф Григорьевич Ольшанский | Кременчук | (рос.) | КЛЭ | 1918-2003; драматург, киносценарист, прозаїк; найвідоміший фільм за його сценарієм — «Дом, в якому я живу» | |
| О. Л. д'Ор (Йосип Львович Оршер) | О. Л. д'Ор (Осип Львович Оршер) | село Старе Переяславського повіту Полтавської губернії, тепер Бориспільського району Київської області | (рос.) | КЛЭ, РП | 1878-1942; сатирик, автор славнозвісної пародійної «Російської історії» | |
| Володимир Орлов | Владимир Иванович Орлов | Полтава | (рос.) | КЛЭ | 1916-1974; автор научно-популярних творів | |
| Валентина Осеєва | Валентина Александровна Осеева-Хмелева | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1902-1969; дуже відома свого часу радянська дитяча письменниця (і попри все зовсім непогана) | |
| Наум Осипович | Наум Маркович Осипович | Очаків, тепер Миколаївської області | (рос.) | КЛЭ | 1870-1937; прозаїк; народоволець, вісімнадцять років перебував у в'язницях та на засланні | |
| Микола Островський | Николай Алексеевич Островский | село Вілія, тепер Острозького району Рівненської області | (рос.) | КЛЭ | 1904-1936; не письменник, а просто ікона для радянської літератури; хоча його мужність перед тяжкою недугою викликає повагу | |
| Еміль Офін | Эмиль Михайлович Офин | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1911-1978; прозаїк, автор романтичних творів переважно для дітей | |
| Петро Охріменко | Пётр Фёдорович Охрименко | село Верхолісся Чернігівської губернії | (рос.) | КЛЭ | 1888-?; перекладач; за рекомендацією Лева Толстого працював на заводі Едісона (там англійської мови й навчився, бо до того лише церковно-парафіяльну школу закінчив) | |
П
| П | ||||||
| Михайло Папава | Михаил Григорьевич Папава | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1906-1975; кінодраматург | |
| Зиновій Паперний | Зиновий Самойлович Паперный | Гайсин, тепер Вінницької області | (рос.) | КЛЭ | 1919-1996; гострий і винахідливий сатирик, а взагалі-то літературознавець | |
| Ярема Парнов | Еремей Иудович Парнов | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1935-2009; фантаст, найбільше відомий творами, писаними в співавторстві з Михайлом Ємцевим | |
| Леонід Пасенюк | Леонард Михайлович Пасенюк | Велика Цвіля, тепер Ємільчинського району Житомирської області | (рос.) | КЛЭ | 1926; поет і мандрівник | |
| Лев Пеньковський | Лев Минаевич Пеньковский | Кременчук | (рос.) | КЛЭ | 1894-1971; поет-перекладач | |
| Ольга Перовська | Ольга Васильевна Перовская | село Василівка Мелітопольського повіту Таврійської губернії, тепер Запорізької області | (рос.) | КЛЭ | 1902-1961; авторка знаменитої дитячої книжки «Малята та звірята»; її дід (брат Софії Перовської) був політкаторжником, її саму теж було репресовано | |
| Віктор Перцов | Виктор Осипович Перцов | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1898-1980; радянський літературознавець, біограф Маяковського | |
| Євг. Петров (Євген Петрович Катаєв) | Евг. Петров (Евгений Петрович Катаев) | Одеса | (рос.) | УЛЕ, КЛЭ | 1903-1942; славетний співавтор «Дванадцяти стільців» та «Золотого теляти», брат славетного Валентина Катаєва | |
| Дмитро Петровський | Дмитрий Васильевич Петровский | Дроздівка, тепер Куликівського району Чернігівської області | (рос.) | КЛЭ | 1892-1955; як поет (і трошки художник: був близький до «Червоного валета») — авангардист; як прозаїк — цілком радянський оповідач історій про партизанів Громадянської війни (сам брав участь) | |
| Володимир Печерін | Владимир Сергеевич Печерин | село Димерка, тепер Велика Димерка Броварського району Київської області | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1807-1885; легендарний дисидент царських часів; був пов'язаний із Герценом, але той здався Печеріну не досить радикальним; скінчив тим, що прийняв католицизм і став єзуїтом; залишив цікаві спогади; його поезії також варті уваги (були під забороною і за царату, і за радянщини); ненависть до зажерливої російської держави вилилася у знамениті рядки: «Как сладостно отчизну ненавидеть и жадно ждать ее уничиженья!» | |
| Катерина Пєшкова | Екатерина Павловна Пешкова (в дівоцтві Волжина) | Семереньки, тепер Тростянецького району Сумської області | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1876-1965; перша дружина Максима Горького; авторка мемуарів; також підготувала до друку листи чоловіка до неї; але головна її заслуга в історії — праця в Політичному Червоному хресті за більшовиків (і до 1937 року їй дійсно вдавалося декого врятувати чи хоча б полегшити долю) | |
| Олександр Письменний | Александр Григорьевич Письменный | Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області | (рос.) | КЛЭ | 1909-1971; прозаїк (радянський — більше нема чого додати) | |
| Захарій Плавскін | Захарий Исаакович Плавскин | Маріуполь | (рос.) | КЛЭ | 1918; літературознавець, фахівець із іспанської літератури (кваліфікації набув, зокрема, під час Громадянської війни в Іспанії, де був добровольцем; брав участь і в Другій світовій); автор ґрунтовних праць про Сервантеса, Лопе де Вегу, Аларкона, Гильєна, про латиноамериканську літературу… | |
| Микола Плиско | Николай Гаврилович Плиско | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1903-1941; критик (зокрема, писав про Миколу Бажана); загинув у битві під Москвою | |
| Андрій Подолинський | Андрей Иванович Подолинский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1806-1886; поет; тематика його творів пов'язана з Україною; батько Сергія Подолинського — українського економіста, передтечі сучасної екологічної економіки | |
| Ян Поліщук | Ян Азарович Полищук | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1921-?; радянський сатирик; писав переважно у співавторстві з Б. А. Приваловим та Б. А. Єгоровим; також автор наукових праць із теорії фейлетону та стилістики сатиричної літератури. | |
| Марко Поляков | Марк Яковлевич Поляков | Вовчанськ, тепер Харківської області | (рос.) | КЛЭ | 1916; літературознавець; досліджував Бєлінського, але має в доробку й працю про Тараса Шевченка; заснував Незалежну академію естетики та вільних мистецтв | |
| Макс Поляновський | Макс Леонидович Поляновский | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1901-1977; учасник Великої Вітчизняної війни; пор війну й писав; також про Північ, Далекий Схід; співавтор Лева Кассіля («Вулиця молодшого сина») | |
| Анатолій Поперечний | Анатолий Григорьевич Поперечный | Нова Одеса Миколаївської області | (рос.) | КЛЭ | 1934; як автор текстів радянських пісень був надзвичайно популярний, а як поет узагалі… гм… ГМ! | |
| Володимир Попов | Владимир Фёдорович Попов | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1907-2001; радше металург, ніж прозаїк | |
| Євген Поповкін | Евгений Ефимович Поповкин | село Петроострів, тоді Херсонської губернії, а тепер Новомиргородського району Кіровоградської області | (рос.) | КЛЭ | 1907-1968; автор відомого радянського роману «Сім'я Рубанюк» | |
| Марко Поповський | Марк Александрович Поповский | Одеса | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1922-2004; за фахом військовий лікар, учасник Великої Вітчизняної війни; як і батько (див. нижче), працював значною мірою в жанрі наукової біографії, зокрема написав книгу про академіка М. Вавилова, таким чином спокутувавши провину батька за вихваляння Трохима Лисенка; також автор життєпису Луки Войно-Ясенецького; був правозахисником, емігрував, помер на чужині | |
| Олександр Поповський | Александр Данилович Поповский | селище Великий Токмак Катеринославської губернії, тепер місто Токмак Запорізької області | (рос.) | КЛЭ | 1897-1982; драматург, автор кепської художньої прози, але також і цікавих творів у научно-художньому жанрі; хоча, знов-таки, апологет сумнозвісного академіка Лисенка… | |
| Гнат Потапенко | Игнатий Николаевич Потапенко | село Федорівка Херсонської губернії[3] | (рос.) | КЛЭ, РП | 1856-1929; дуже популярний свого часу прозаїк — і надзвичайно плодовитий; але славу свою пережив; приятель Чехова | |
| Віра Потапова | Вера Потапова (Вера Аркадьевна Длигач) | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1910-1992; поетеса і перекладачка; співпрацювала з Ахматовою в перекладі давньоєгипетської лірики; переклала, між іншим, і «Енеїду» Котляревського; загалом помітна представниця російської перекладацької школи післявоєнної доби | |
| Микола Почивалін | Николай Михайлович Почивалин | село Баничі, тепер Глухівського району Сумської області | (рос.) | КЛЭ | 1921-1988; радянський прозаїк | |
| Софія Преґель | София Юрьевна Прегель | Одеса | (рос.) | КЛЭ, СПРЗ | 1904-1972; емігрантська поетка | |
| Іван Приблудний | Иван Приблудный (Яков Петрович Овчаренко) | слобода Безгинівка Харківської губернії, тепер, вірогідно, село Безгинове Новоайдарського району Луганської області | (рос.) | КЛЭ | 1905-1937; поет; репресований | |
| Михайло Пустинін | Михаил Яковлевич Пустынин | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1884-1966; поет | |
Р
| Р | ||||||
| Леонід Равич | Леонид Осипович Равич | Єлизаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1908-1957; поет | |
| Орина Радунська | Ирина Львовна Радунская | Луганськ | (рос.) | КЛЭ | 1926; авторка фантастичних та науково-популярних творів | |
| Рита Райт-Ковальова | Рита Райт-Ковалёва (Раиса Яковлевна Райт-Ковалёва) | село Петрушеве Херсонської губернії, тепер Показове Добровеличківського району Кіровоградської області[4] | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1898-1988; найбільш відома як перекладачка, що дала російськомовному читачеві твори Кафки, Фолкнера, Селінджера та Воннеґута; її перекладацький доробок дуже великий, стилістичне опрацювання — досконале, хоча дещо вона вносила від себе, іноді відтворюючи щось своє, а не те, що писав автор; також мемуаристка | |
| Данило Ратгауз | Даниил Максимович Ратгауз | Харків | (рос.) | КЛЭ, СПРЗ | 1868-1937; емігрантський поет | |
| Євген Ратнер | Евгений Ильич Ратнер | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1911; автор пропагандивних виробничих нарисів | |
| Василь Регінін | Василий Александрович Регинин | Біла Церква | (рос.) | КЛЭ | 1883-1952; журналіст, драматург, автор лібрето оперет | |
| Соломон Рейсер | Соломон Абрамович Рейсер | Київ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1905-1989; бібліограф і літературознавець, викривач багатьох літературознавчих міфів, автор ґрунтовної монографії «Палеография и текстология нового времени» | |
| Олександр Рекемчук | Александр Евсеевич Рекемчук | Одеса | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1927; цікавий прозаїк-шістдесятник | |
| Йосип Рєзник | Осип Сергеевич Резник | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1904-?; літературознавець | |
| Раїса Рєзник | Раиса Азарьевна Резник | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1915-1995; літературознавець | |
| Ілля Рєпін | Илья Ефимович Репин | Чугуїв | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1844-1965; крім того, що геніальний живописець, ще й непоганий мемуарист | |
| Анатолій Рибаков | Анатолий Наумович Рыбаков | Чернігів | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1911-1998; прозаїк, який урятувався від сталінського терору (був репресований на початку тридцятих), пробився до літератури ще до відлиги, став автором популярних повістей для юнацтва («Кортик» та інші), в добу застою зумів відобразити фактично заборонену тему Голокосту («Важкий пісок»), а особливо відзначився в добу Перебудови («Діти Арбата» та подальші романи з цього циклу) | |
| Надія Рикова | Надежда Януарьевна Рыкова | Симферополь | (рос.) | КЛЭ, | 1901-1996; перекладач і літературознавець; мемуаристка | |
| Євген Рисс | Евгений Самойлович Рысс | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1908-1973; прозаїк і драматург; писав переважно для юнацтва; значне місце в його творчості займає пригодницька тематика | |
| Орина Роднянська | Ирина Бенционовна Роднянская | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1935; критик і літературознавець; відзначається широким колом зацікавлень: писала і про російських класиків, і про слов'янофілів, і про сучасних західноєвропейських прозаїків, і про філософів першої половини XX століття | |
| Семен Родов | Семён Абрамович Родов | Херсон | (рос.) | КЛЭ | 1893-1968; поет і літературний критик; як провідний ідеолог журналу «На посту» відзначився «голобельною» критикою всього талановитого, але нам цікавий не тільки цим, але й тим, що перекладав з української (також з білоруської, їдишу та інших мов) | |
| Михайло Рудерман | Михаил Исаакович Рудерман | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1905-1984; поет, автор знаменитої «Пісні про тачанку» (на жаль, в ній геніальний винахід Нестора Івановича подається як більшовицький) | |
| Іван Рядченко | Иван Иванович Рядченко | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1924-1997; поет, драматург, кіносценаріст, моряк | |
С
| С | ||||||
| Володимир Савельєв | Владимир Семёнович Савельев | Полтава | (рос.) | КЛЭ | 1934-1998; поет | |
| Борис Савінков | Борис Викторович Савинков (В. Ропшин) | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1879-1925; славетний терорист, організатор блискучих убивств міністра Плеве, великого князя Сергія Олександровича та інших представників тероризму державного; як літератор був близький до декадансу; вірші його позначені впливом Зінаїди Гіппіус; серед прози виділяються повісті «Кінь блідий» та «Кінь вороний», роман «Те, чого не було», де добре показано боротьбу проти тиранії царизму та більшовизму | |
| Роман Самарін | Роман Михайлович Самарин | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1911-1974; літературознавець, фахівець із англійської літератури | |
| Сатуновский Ян | ||||||
| Вадим Сафонов | Вадим Андреевич Сафонов | Керч | (рос.) | КЛЭ | 1904-2000; прозаїк, за фахом біолог; автор науково-художньої прози, історичних романів та повістей, спогадів про Данила Андрєєва, книги дорожніх записів «Дзвін Говерли», документальної повісті про Т. Шевченка та М. Щепкіна; почесний громадянин Керчі | |
| Святослав Сахарнов | Святослав Владимирович Сахарнов | Артемівськ, тепер Донецької області | (рос.) | КЛЭ | 1923-2010; військовий моряк і письменник-марініст; починав з «Морських казок», де вдало поєднав потішні та пізнавальні мотиви, пізніше писав казки й про мешканців суходолу; за особистим проханням Індіри Ганді переказав фрагменти «Рамаяни»; єдиний роман для дорослих — «Камікадзе» — написано на основі знайомства зі справжнім японським льотчиком-смертником (Сахарнов воював від 1941 аж до розгрому Японії) | |
| Аркадій Сахнін | Аркадий Яковлевич Сахнин | Луганськ | (рос.) | КЛЭ | 1910-1999; прозаїк та публіцист | |
| Ігор Сац | Игорь Александрович Сац | Чернігів | (рос.) | КЛЭ | 1903-1980; літературний критик | |
| Михайло Свєтлов | Михаил Аркадьевич Светлов | Катеринослав, тепер Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1903-1964; поет, автор славетної «Гренади»; обдарований і дотепний, він навряд чи сумнівався в комуністичних ідеалах, але до конкретної комуністичної влади ставився саркастично; також відомий як драматург та перекладач (зокрема, українських поетів) | |
| Олексій Свирський | Алексей Иванович Свирский | Петербург, але за деякими іншими відомостями — Житомир | (рос.) | КЛЭ | 1865-1942; прозаїк, автор зворушливих повістей про люмпен-пролетаріїв | |
| Олексій Селивановський | Алексей Павлович Селивановский | Ольгопіль, тепер Чечельницького району Вінницької області | (рос.) | КЛЭ | 1900-1938; літературний критик | |
| Ілля Сельвинський | Илья (Карл) Львович Сельвинский | Симферополь | (рос.) | КЛЭ | 1899-1968; видатний поет-конструктивіст, великий експериментатор у царині форми; учасник Другої світової війни (важко поранений) | |
| Іван Сергєєв | Иван Владимирович Сергеев | село Біле, тепер селище Лутугинського району Луганської області | (рос.) | КЛЭ | 1903-1964; прозаїк, географ; есперантист | |
| Марко Сергєєв | Марк Сергеев (Марк Давидович Гантваргер) | Єнакієве | (рос.) | КЛЭ | 1926-1997; поет і прозаїк; писав переважно для дітей та підлітків; автор фантастичних повістей, а також краєзнавчих розвідок | |
| Петро Сергєєнко | Пётр Алексеевич Сергеенко | Іванівка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії (тепер Антрацитівського району Луганської області) | (рос.) | КЛЭ | 1854-1930; співучень Чехова по гімназії; писав різне — дуже різне: фейлетоніст, драматург, романіст, біограф Лева Толстого… | |
| Олена Серебровська | Елена Павловна Серебровская | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1915-2003; поетка; прозаїк; досліджувала й оспівувала Бєлінського; закінчила життя переконаною комуністкою; не варта уваги | |
| Ігор Серебряков | Игорь Дмитриевич Серебряков | Сартана Донецької області | (рос.) | КЛЭ | 1917-1998; індолог, перекладач, літературознавець | |
| Галина Серебрякова | Галина Иосифовна Серебрякова | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1905-1980; прозаїк; була жінкою радянського фінансиста Сокольникова (що створив червінець); разом із ним репресована, а все одно нічого не зрозуміла: так і писала далі біографічні книжки про Маркса | |
| Марко Серебрянський | Марк Исаакович Серебрянский | Єлисаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1901-1941; літературний критик, літературознавець | |
| Дмитро Сильчевський | Дмитрий Петрович Сильчевский | Ніжин | (рос.) | КЛЭ | 1851-1919; бібліограф і публіцист | |
| Сергій Синегуб | Сергей Силыч Синегуб | Привілля, тепер Дніпропетровської області | (рос.) | КЛЭ | 1851-1907; поет, революціонер-народник | |
| Василь Сиповський | Василий Васильевич Сиповский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1872-1930; літературознавець; про Пушкіна писав; член-кореспондент Петербурзької академії наук | |
| Ніна Сігал-Жирмунська | Нина Александровна Сигал-Жирмунская | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1919; досконалий літературознавець і перекладач; фахівець з французької літератури | |
| Моріс Сімашко | Морис Симашко (Морис Давидович Шамис) | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1924-2000; автор надзвичайно цікавої історичної прози, яка була сповнена натяків на реалії радянської сучасності; також на матеріалі власного досвіду написав повість про штрафбат «Гу-га» | |
| Микола Сказбуш | Николай Сказбуш (Николай Иосифович Акулов) | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1903-1989; радянський прозаїк; писав переважно для дітей | |
| Аполлон Скальковський | Аполлон Александрович Скальковский, Apollo Skalkowski | Житомир | (рос.), (пол.)[5] | фах. дж. | 1808-1899; історик (досить антиукраїнських поглядів, але опублікував багато цінних історичних джерел), також прозаїк | |
| Григорій Скульський | Григорий Михайлович Скульский | Миргород | (рос.) | КЛЭ | 1912-1987; прозаїк; помітний представник російськомовної літератури Естонії | |
| Лев Славін | Лев Исаевич Славин | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1896-1984; прозаїк, драматург, автор славетної п'єси «Інтервенція»; учасник Першої світової війни | |
| Борис Слуцький | Борис Абрамович Слуцкий | Слов'янськ | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1919-1986; видатний поет; учасник Другої світової війни (був тяжко поранений); 1958 року виступив із засудженням Бориса Пастернака, але пізніше відчув каяття з цього приводу, тяжко переживав (подейкували навіть, що саме це спричинялося до його важкої нервової недуги після 1977) | |
| Ярослав Смєляков | Ярослав Васильевич Смеляков | Луцьк | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1913-1972; популярний і серйозний поет; тричі був репресований (1934—1938, 1941—1944, 1951—1955), що, однак, не мало особливого впливу на його творчість; перекладав з української | |
| Сергій Смирнов | Сергей Васильевич Смирнов | Ялта | (рос.) | КЛЭ | 1913—1993; поет, автор цілком радянських «ідеологічно витриманих» віршів, але також оригінальний і дотепний пародист | |
| Олександра Смирнова | Александра Осиповна Смирнова (урождённая Россет) | Одеса | (рос.) | РП, КЛЭ | 1810-1882; відома мемуаристка | |
| Сергій Снєгов | Сергей Снегов (Сергей Александрович Штейн) | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1910-1994; прозаїк; двадцять років перебував у таборах та на засланні; найбільше відомий як фантаст (трилогія «Люди як боги») | |
| Борис Соколов | Борис Матвеевич Соколов | Ніжин | (рос.) | КЛЭ | 1889-1930; етнограф, фольклорист, літературознавець; брат-близнюк академіка Юрія Соколова; був директором Музею народів СРСР у Москві | |
| Юрій Соколов | Юрий Матвеевич Соколов | Ніжин | (рос.) | КЛЭ | 1889-1941; фольклорист і літературознавець; академік АН УРСР; разом із братом-близнюком Борисом зібрав багато фольклорних матеріалів, але, на жаль, не стільки в Україні, як у колишній Новгородській губернії | |
| Наталя Соколова | Наталия Викторовна Соколова | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1916-2002; прозаїк, літературний критик | |
| Володимир Соловйов | Владимир Александрович Соловьёв | Суми | (рос.) | КЛЭ | 1907-1978; автор віршованих п'єс на історичні теми; також перекладач | |
| Цезар Солодар | Цезарь Самойлович Солодарь | Вінниця | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1909-1992; драматург, поет, сатирик; представник суто радянського мімікрійного типу «єврей-антисіоніст» | |
| Євген Солонович | Евгений Михайлович Солонович | Сімферополь | (рос.) | КЛЭ | 1933; видатний перекладач з італійської | |
| Орест Сомов | Орест Михайлович Сомов | Вовчанськ | (рос.) | КЛЭ | 1793-1833; прозаїк, критик, журналіст; безпосередній попередник Гоголя в освоєнні української тематики російською літературою; був близький до декабристів | |
| Віктор Соснора | Виктор Александрович Соснора | Алупка | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1936; поет, прозаїк; один із найяскравіших представників російського поетичного авангарду | |
| Сергій Спаський | Сергей Дмитриевич Спасский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1898-1956; поет, прозаїк, лібретист, перекладач; різку критику зустріла його повість про Олександра Ульянова — терориста, старшого брата Леніна | |
| Іван Стаднюк | Иван Фотиевич Стаднюк | Кордишівка Вінницького району й Вінницької ж області (в КЛЭ вказано, що Вороновицького району, але то аберація: в 1920 районів ще не існувало, були повіти, а Вороновицький дійсно існував (і Кордишівка таки входила до нього), але був скасований у п'ятдесяті роки) | (рос.) | КЛЭ | 1920-1994; радянський прозаїк; запеклий сталініст | |
| Микола Стальський | Николай Стальский (Николай Павлович Жайворонков) | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1909-1972; літературний критик, перекладач | |
| Костянтин Станюкович | Константин Михайлович Станюкович | Севастополь | (рос.) | КЛЭ | 1843-1903; прозаїк; найвідоміший з російських мариністів; син адмірала | |
| Юрій Стеклов | Юрий Стеклов (Юрий Михайлович Нахамкис) | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1873-1941; публіцист і більшовицький діяч; репресований | |
| Микола Степанов | Николай Леонидович Степанов | Ялта | (рос.) | КЛЭ | 1902-1972; літературознавець | |
| Олександр Степанов | Александр Николаевич Степанов | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1892-1965; прозаїк, автор роману «Порт-Артур» (тобто теж, уявіть собі, мариніст!) | |
| Микола Стороженко | Николай Ильич Стороженко | село Ржавець Харківського району Харківської області | (рос.) | КЛЭ | 1836-1906; літературознавець | |
| Вадим Стрєльченко | Вадим Константинович Стрельченко | Херсон | (рос.) | КЛЭ | 1912-1942; поет; загинув у битві за Москву | |
| Михайло Сухомлинов | Михаил Иванович Сухомлинов | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1828-1901; філолог, академік | |
Т
| Т | ||||||
| Марко Талов | Марк Владимирович Талов | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1892-1969; поет, перекладач; замолоду, служивши в москалях, дезертував і втік через кордон до Парижу, де був францисканським монахом, а повернувся вже за більшовиків | |
| Арсеній Тарковський | Арсений Александрович Тарковский | Єлисаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1907-1989; поет, перекладач | |
| Марко Тарловський | Марк Ариевич Тарловский | Єлисаветград, тепер Кіровоград | (рос.) | КЛЭ | 1902-1952; поет, перекладач | |
| Олексій Тверяк | Алексей Тверяк (Алексей Артамонович Соловьёв) | Волинська губернія | (рос.) | КЛЭ | 1900-1937; прозаїк; писав переважно про село; репресований | |
| Тетяна Тесс | Татьяна Тэсс (Татьяна Николаевна Сосюра) | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1906-1983; прозаїк і дуже популярний свого часу публіцист | |
| Теффі | Тэффи (Надежда Александровна Лохвицкая) | маєток у Волинській губернії | (рос.) | КЛЭ | 1872-1952; прозаїк | |
| Леонід Трауберґ | Леонид Захарович Трауберг | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1902-1990; кінодраматург | |
| Семен Трегуб | Семён Адольфович Трегуб | Ромни | (рос.) | КЛЭ | 1907-1975; літературний критик, приятель відомого Миколи Островського | |
| Володимир Тренін | Владимир Владимирович Тренин | Єлизаветград, тепер Кірогвоград | (рос.) | КЛЭ | 1904-1941; критик, літературознавець, фахівець з творчості Маяковського; загинув на фронті | |
| Костянтин Треньов | Константин Андреевич Тренёв | хутір Ромашове Харківської губернії | (рос.) | КЛЭ | 1876-1945; дуже відомий свого часу драматург, автор славнозвісної «Любови Ярової» | |
| Тамара Трифонова | Тамара Казимировна Трифонова | містечко Кача, тепер селище Сімферопольського району АРК | (рос.) | КЛЭ | 1904-1962; літературознавець | |
| Йосип Тронський | Иосиф Моисеевич Тронский | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1897-1970; філолог-класик, найбільший у СРСР знавець античної літератури; прізвище Троцький мусив змінити на Тронський через особливі обставини | |
| Василь Туманський | Василий Иванович Туманский | село Чорториги, тепер Шевченкове Глухівського району Сумської області | (рос.) | КЛЭ | 1800-1860; поет-романтик; був попечителем полтавської гімназії | |
| брати Тур | братья Тур | село Таганча, тепер Канівського району Черкаської області, та Київ | (рос.) | КЛЭ | ніякі не брати, а колективний псевдонім Леоніда Давидовича Тубельського (1905—1961) та Петра Левовича Рижєя (1908—1978), популярних радянських драматургів | |
| Володимир Турбін | Владимир Николаевич Турбин | Харків | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1927-1993; дуже цікавий літературний критик та публіцист (крім того, наприкінці життя почав друкувати дотепну фантастичну прозу) | |
| Майя Туровська | Майя Иосифовна Туровская | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1924; кінокритик, літературний критик, співавтор сценарію фільму «Звичайний фашизм» | |
| Георгій Тушкан | Георгий Павлович Тушкан | Полтава | (рос.) | КЛЭ | 1906-1965; автор гостросюжетних прозаїчних творів; хрещеник Дмитра Яворницького; мати була далекою родичкою Гоголя, а батько позував Рєпіну для «Запорожців» | |
| Іван та Олександра Тхоржевські (Іван-та-Мар'я) | Иван Феликсович и Александра Александровна Тхоржевские (спільний псевдонім Иван-да-Марья) | Севастополь і Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1843-1910 і 1856—1933; поети-перекладачі | |
У
Ф
| Ф | ||||||
| Зиновій Фазін | Зиновий Фазин (Зиновий Исаакович Факторович) | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1906-?; дитячий письменник комуністично-патріотичного спрямування | |
| Віктор Фет | Виктор Яковлевич Фет | Кривий Ріг | (рос.) | фах. дж. | 1955; поет, представник так званої «наукової поезії»; також фахівець із зоології безхребтових, один з провідних знавців фауни скорпіонів у всьому світі | |
| Михайло Філіппов | Михаил Михайлович Филиппов | село Вікнине Звенигородського повіту Київської губернії, тепер Катеринопільського району Черкаської області | (рос.) | КЛЭ | 1858-1903; вчений надзвичайно широкого профілю: залишив дослідження у галузях математики, природознавства, хімії, економіки, соціології, філософії; також літературний критик і автор роману «Обложений Севастополь»; загинув під час експерименту у своїй лабораторії | |
| Езра Фінінберґ | ? | Умань | (їдиш), (івр.), (рос.) | КЕЭ, КЛЭ | 1899-1946; поет і драматург; один з класиків єврейської (їдиш) дитячої літературі; перекладав Михайла Коцюбинського; помер від важкого поранення, отриманого на фронті; по батькові — Йосифович | |
| Віктор Фінк | Виктор Григорьевич Финк | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1888-1973; прозаїк і перекладач; під час Першої світової війни воював у Іноземному легіоні, про що написав популярний свого часу роман (перекладений багатьма мовами) | |
| Геннадій Фіш | Геннадий Семёнович Фиш | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1903-1971; поет, прозаїк, перекладач, кіносценарист, автор науково-популярних нарисів, а також нарисових книжок про країни Скандинавії; брав участь у радянсько-фінській війні | |
| Володимир Фоменко | Владимир Дмитриевич Фоменко | Чернігів | (рос.) | КЛЭ | 1911-1990; прозаїк соцреалістичного напрямку; під час Другої світової війни артилерійський офіцер | |
| Олександр Фомін | Александр Григорьевич Фомин | село Гусятин, тепер Чемеровецького району Хмельницької області | (рос.) | КЛЭ | 1887-1939; літературознавець і бібліограф | |
| Ульріх Фохт | Ульрих Рихардович Фохт | Ніжин | (рос.) | КЛЭ, | 1902-1979; літературознавець; написав небагато (бо був ледачий), але підтримував нові напрямки в науці, завжди допомагав колегам; був великим життєлюбом | |
| Ольга Фрейденберг | Ольга Михайловна Фрейденберг | Одеса | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1890-1955; видатна дослідниця міфології і літератури; двоюрідна сестра Бориса Пастернака | |
| Семен Фрейліх | Семён Израилевич Фрейлих | Умань | (рос.) | КЛЭ | 1920; критик, мистецтвознавець (доктор мистецтвознавства), кінодраматург; учасник Великої вітчизняної війни, кавалер бойових орденів | |
| Яків Фрід | Яков Владимирович Фрид | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1903-1986; літературознавець, фахівець із французької літератури | |
| Георгій Фрідлендер | Георгий Михайлович Фридлендер | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1915-1995; літературознавець, академік Російської АН, неперевершений знавець Достоєвського | |
| Семен Фруґ | Семён Григорьевич Фруг | колонія Бобровий Кут Херсонської губернії, тепер однойменне село Великоолександрівського району Херсонської області | (рос.) | КЛЭ | 1860-1916; поет, у творчості якого помітне місце займала громадянська лірика; послідовник і навіть якоюсь мірою конкурент Надсона | |
Х
| Х | ||||||
| Олександр Хазін | Александр Абрамович Хазин | Бердичів | (рос.) | КЛЭ, фах. дж. | 1912-1976; поет і драматург; автор славетного пародійного «Повернення Онегіна», за яке зазнав гонінь від сталінського поплічника Жданова | |
| Йосип Халіфман | Иосиф Аронович Халифман | Могилів-Подільський | (рос.) | КЛЭ | 1902-1988; автор виняткових науково-художніх творів про комах (бджіл, мурах, джмелів, термітів) | |
| Юрій Ханютін | Юрий Миронович Ханютин | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1929-1978; кінодраматург і критик | |
| Микола Харджієв | Николай Иванович Харджиев | Каховка | (рос.) | КЛЭ | 1903-1996; видатний літературознавець; також виступав як прозаїк | |
| Яків Хелемський | Яков Александрович Хелемский | Васильків | (рос.) | КЛЭ | 1914-2003; поет, перекладач (українських, чеських, аварських, польських, а особливо білоруських поетів); дуже відомий як автор текстів пісень (переважно на музику Дунаєвського та Мокроусова; виконував їх понад усе Марк Бернес) | |
| Михайло Херасков | Михаил Матвеевич Херасков | Переяслав | (рос.) | КЛЭ | 1733-1807; поет і драматург (також прозаїк), найбільший представник російського класицизму | |
| Олександр Хмєлик | Александр Григорьевич Хмелик | Алупка | (рос.) | КЛЭ | 1925-2001; драматург та кіносценарист | |
| Ольга Холмська | Ольга Петровна Холмская | Катеринослав, нині Дніпропетровськ | (рос.) | КЛЭ | 1896-?; перекладачка; переклала російською величезний корпус творів англомовних авторів від Діккенса до Фолкнера; також перекладала з французької, писала оповідання для дітей та праці з теорії перекладу | |
| Владислав Холшевников | Владислав Евгеньевич Холшевников | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1910-2000; літературознавець, автор досліджень у галузі віршознавства | |
Ц
| Ц | ||||||
| Ісраель Цинберґ | ? | село Козачок Волинської губернії (вірогідно, сучасне село Козачки Лановецького району Тернопільської області) | (рос.), (їдиш) | КЕЭ | 1873-1939; історик єврейської літератури (автор фундаментальної багатотомової монографії), публіцист; репресований, загинув у Владивостоцькому концтаборі; в російськомовному середовищі був відомий під ім'ям і по батькові Сергій Лазарович | |
| Єгуда Лейб Цирельсон | ? | Козелець Чернігівської губернії | (їдиш), (рос.) | КЕЭ | 1859-1942; рабин, громадський діяч, публіцист і релігійний письменник; забитий нацистами | |
Ч
| Ч | ||||||
| Михайло Червинський | Михаил Абрамович Червинский | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1911-1965; поет і драматург; працював переважно в співавторстві з В. З. Массом (зокрема вони написали лібрето оперети «Трембіта» на музику Юрія Мілютіна) | |
| Леонід Черкаський | Леонид Евсеевич Черкасский | Черкаси | (рос.) | КЛЭ, КЕЭ | 1925-2003; видатний літературознавець і перекладач з китайської, один з провідних синологів у російському літературознавстві | |
| Саша Чорний (Олександр Михайлович Ґлікберґ) | Саша Чёрный (Александр Михайлович Гликберг) | Одеса | (рос.) | РЗ, СПРЗ, КЛЭ | 1880-1932; поет, яскравий сатирик, що вплинув на Маяковського, але також і лірик; відомий ще як перекладач (Гайне та ін.), а в пізній його творчості (в еміграції) значне місце посіла проза | |
| Микола Чуковський | Николай Корнеевич Чуковский | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1904-1965; прозаїк, перекладач (в молоді роки також поет); значне місце серед його доробку займають біографічні повісті про мандрівників; син відомого дитячого поета й літературознавця Корнія Чуковського; учасник фінської війни та оборони Ленінграду | |
Ш
| Ш | ||||||
| Олександр Шаров | Александр Израилевич Шаров | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1909-1984; прозаїк, найбільш відомий як фантаст і казкар (іноді його тексти наближувалися до жанру притчі, іноді ж містили досить ризиковані натяки на радянські реалії); учасник Другої світової війни, мав ордени; за фахом біолог | |
| Лазар Шерешевський | Лазарь Вениаминович Шерешевский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1926-2008; поет і перекладач (головно з литовської, але з української теж — Павло Тичина та ін.) | |
| Сергій Шестериков | Сергей Петрович Шестериков | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1903-1941; літературознавець і бібліограф, фахівець із російської літератури XIX століття; загинув на фронті | |
| Лев Шестов (Лев Ісакович Шварцман) | Лев Шестов (Лев Исаакович Шварцман) | Київ | (рос.) | ФЭ, КЛЭ, КЕЭ, фах. дж. | 1866-1938; видатний філософ; значна частина його праць (особливо ранніх) поєднує літературно-критичний аналіз творів відомих письменників (Шекспір, Достоєвський, Толстой, Ібсен, Чехов тощо) з філософськими роздумами над ними; вплинув на Альбера Камю і взагалі на європейський екзистенціалізм | |
| Костянтин Шильдкрет | Константин Георгиевич Шильдкрет | Миколаїв | (рос.) | КЛЭ | 1886-1965; історичний романіст (за деякими оцінками — псевдоісторичний: принаймні «першого російського авіатора» з його повісті «Крила холопа» ніколи не існувало) | |
| Зінаїда Шишова | Зинаида Константиновна Шишова | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1898-1977; автор історичних романів для юнацтва; також мемуаристка і перекладачка (з молдавської та литовської) | |
| Ґустав Шпет | Густав Густавович Шпет | Київ | (рос.) | ФЭ, КЛЭ, фах. дж. | 1879-1937; видатний філософ, літературознавець і перекладач; у своїх працях випередив досягнення пізнішої структурної поетики; відзначаються ґрунтовністю його коментарі до творів Діккенса, Теккерея, Байрона | |
| Михайло Штительман | Михаил Ефимович Штительман | Одеса | (рос.) | КЛЭ | 1911-1941; прозаїк і журналіст цілком радянського штибу; загинув у битві за Москву | |
| Іван Шутов | Иван Никитич Шутов | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1908-1978; прозаїк; тематично значною мірою прив'язаний до України; в радянському дусі писав про громадянську та Другу світову війну, колективізацію тощо; також автор дитячих казок | |
Щ
| Щ | ||||||
| Марко Щеглов | Марк Александрович Щеглов | Чернігів | (рос.) | КЛЭ | 1925-1956; критик та літературознавець; від двох років був прикутий до ліжка важкою хворобою | |
| Ю | ||||||
| Матильда Юфіт | Матильда Иосифовна Юфит | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1909-1993; прозаїк; її творчість характеризувалася увагою до деталей та психологічністю; також перекладала азербайджанську, казахську та литовську прозу | |
| Семен Юшкевич | Семён Соломонович Юшкевич | Одеса | (рос.) | КЛЭ, КЕЭ | 1868-1927; прозаїк і драматург; деякі критику закидали йому нестачу художнього смаку, але всі погоджувалися, що його твори дуже яскраві емоційно; особливо йому вдавалося відтворення лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей їдишу засобами російської мови (в цьому його навіть вважають за попередника Бабеля) | |
Я
| Ім'я | Ім'я рідною мовою | Місце народження | Мова | Джерела | Додаткова інформація | |
| Я | ||||||
| Лев Якубинський | Лев Петрович Якубинский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1892-1945; лінгвіст і літературознавець; підкреслював різницю між практичним та поетичним мовленням | |
| Борис Ямпольський | Борис Самойлович Ямпольский | Біла Церква | (рос.) | КЛЭ | 1912-1972; прозаїк, а також журналіст; учасник війни; публікував цілком дозволені речі, а вже посмертно виявилися більш крамольні, писані «в шухляду» | |
| Ісак Ямпольський | Исаак Григорьевич Ямпольский | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1903-1991; літературознавець; досліджував творчість О. К. Толстого, М. Г. Пом'яловського, І. С. Тургенєва та ін. | |
| Василь Ян (Янчевецький) | Василий Ян (Василий Григорьевич Янчевецкий) | Київ | (рос.) | КЛЭ | 1874-1954; педагог і історичний романіст; опублікував книгу «Виховання надлюдини» (1903), але особливо відзначився історичними повістями «Фінікійський корабель», «Вогні на могилах», «Спартак», «Молотобійці» та романами, об'єднаними в трилогію «Нашестя монголів» | |
| Олексій Яровицький | Алексей Яровицкий (Алексей Васильевич Корнев) | Клевань, нині Рівненського району Рівненської області | КЛЭ | (рос.) | 1876-1903; рано померлий наслідувач Максима Горького (алегоричні оповідання, вірші, легенди тощо) | |
| Віктор Ярхо | Виктор Ноевич Ярхо | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1920-2003; філолог-античник, фахівець із давньогрецької літератури | |
| Єронім Ясинський | Иероним Иеронимович Ясинский | Харків | (рос.) | КЛЭ | 1850-1931; прозаїк: то демократ, то побутописець, то оборонець царату, то палкий прихильник радянської влади; у жанрах теж не дуже перебирав: працював журналістом, а час від часу публікував то драми, то вірші, то переклад поеми Фрідріха Енгельса; втім, спогади залишив цікаві | |
| А. Ясний (Олександр Маркович Яновський) | А. Ясный (Александр Маркович Яновский) | станція Фундукліївка | (рос.) | КЛЭ | 1903-1945; комсомольський поет; загинув на фронті | |
Виноски
- Така форма його прізвища подана в УЛЕ; в інших джерелах, зокрема в ґрунтовній біографії письменника, написаній Лесею Степовичкою,— через і: Билінов.
- Також писав польською та чеською.
- Поки нерозшукано, яка саме Федорівка: в Херсонській області їх багато, а до складу Херсонської губернії входили й частини інших сучасних областей.
- В російській вікіпедії місцем народження названо місто Курськ, але взагалі не наведено джерел.
- Польською — переважно щоденники.
Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.