Спідран

Спідран або швидкісне проходження (англ. speedrun) у відеоіграх — максимально швидке проходження відеогри чи її частини. Переважно слугує ознакою майстерності гравців, оскільки вимагає детального знання структури ігрових рівнів, високої реакції, планування, і часто — обізнаності з програмними помилками, котрі можна використати.

Специфіка

При швидкісному проходженні гравець проявляє не тільки свою майстерність у межах офіційно заявлених ігрових умовностей, але часто використовує незвичайні для поточної гри трюки і непередбачені розробниками особливості гри. Для демонстрації створюються відеозаписи швидкісних проходжень в одному з відеоформатів, або в форматі демо-файлу самої гри.

Прагнучи скоротити час проходження, гравець пропускає можливі відгалуження сюжетної лінії, часто взагалі розриваючи її, перериває будь-які відеовставки. Іноді гра дозволяє виконувати недокументовану розробником дію (наприклад, rocket jump), яка в ряді умов допомагає скоротити час, що витрачається на проходження рівня. Деякі рівні можуть бути розроблені таким чином, що до певних областей (наприклад, виходу з рівня), до яких потрібно діставатися обхідним шляхом, існує коротший шлях за лаштунками. Іноді через недоробки в програмному коді гри з'являється можливість здійснювати дії, недоступні в звичайних умовах (наприклад, проходити крізь стіни або стрибати на велику відстань).

Історія

Speedrun.com

У березні 2014 року був запущений speedrun.com із таблицями лідерів та рекордів із швидкісного проходження ігор по категоріях.[1] Станом на березень 2020 року на сайті зареєстровано понад 300 000 користувачів зібрано 1 000 000 ігрових забігів у понад 17 000 ігор.[2]

Рекорди

Гра Quake, проходження якої за задумом авторів мало займати кілька годин, була пройдена за 11 хвилин 29 секунд.

Згідно сайту Speed ​​Demos Archive, присвяченому швидкісним проходженням відеоігор, рекорд повного проходження Quake (який передбачає знищення всіх ворогів і знаходження всіх секретів) на найвищому рівні складності був встановлений 18 жовтня 2005 року Джастіном Флеком, що пройшов гру за 1 годину 9 хвилин і 33 секунди.[3]

Гра Half-Life, розрахована приблизно на 8 годин ігрового часу, була пройдена колективно за 20 хвилин 41 секунду завдяки можливості дуже швидкого переміщення між локаціями, а також з використанням скриптів з стандартної ігрової консолі. Проходження представляло собою монтаж з декількох сегментів, по черзі записаних різними гравцями. Екрани завантаження локацій вирізані. Загальна кількість сегментів — 317, при цьому 249 з них коротше 5 секунд.[4]

Можливості для швидкісного проходження можуть виявлятися і в RPG. Прикладом може слугувати гра Morrowind, пройдена за 4 хвилини 19 секунд,[5] хоча творці планували, що проходження головної сюжетної лінії повинно зайняти кілька десятків годин.

Деякі ігри, до яких ігрова спільнота вже втратило активний інтерес, після постановки рекордів по швидкісному проходженню, знову знаходять масу шанувальників, які повертаються в гру. Прикладом може служити гра 2001 року Diablo II: Lord of Destruction, яка знову стала популярною, коли з'явилися перші результати проходження рівня Normal менш, ніж за 3,5 години.

Примітки
  1. The life of an elite 'Super Mario 64' speedrunner. Engadget (англ.). Процитовано 29 квітня 2020.
  2. About - speedrun.com. www.speedrun.com. Процитовано 29 квітня 2020.
  3. SDA: Profile of Justin Fleck. quake.speeddemosarchive.com. Процитовано 29 квітня 2020.
  4. Execut4ble |. HL21 is out! - SourceRuns (амер.). Процитовано 29 квітня 2020.
  5. Speed Demos Archive - The Elder Scrolls III: Morrowind. speeddemosarchive.com. Процитовано 29 квітня 2020.

Посилання
  • Speedrun.com — актуальний сайт, що містить таймінги і відео проходжень ігор для ПК і ігрових консолей, з можливістю сортування і пошуку за назвами ігор, роками виходу і платформами, а також за рівнями складності та ін.
  • Speed ​​Demos Archive (англ.) — сайт, присвячений швидкісним проходженням ігор на консолях в реальному часі.
  • TASVideos (англ.) — архів проходжень, що використовують інструменти емуляторів.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.