Спілка білоруських письменників
Спілка білору́ських письме́нників (СБП) (біл. Саюз беларускіх пісьменьнікаў, Sajuz biełaruskich piśmieńnikaŭ) — творча громадська організація Білорусі, створена 8 червня 1934 року на установчому з'їзді. На сьогодні нараховує понад 540 дійсних членів. Входить до Міжнародного товариства письменницьких спілок[1]. Дійсним головою спілки з 2011 року є прозаїк, головний редактор часопису «Дієслово» (біл. «Дзеяслоў») Борис Петрович (Саченко)[2].
| Спілка білоруських письменників | |
|---|---|
| біл. Саюз беларускіх пісьменнікаў | |
| Тип | спілка письменниківd |
| Засновано | 8 червня 1934 |
| Сфера | Білоруська література |
| Країна |
 Білорусь |
| Членство | Q48945113? |
| Керівник | Борис Петрович (Саченко) |
| Ключові особи | Alesʹ Pashkevichd і Акулін Едуард Олександрович |
| Афіліація | Союз письменників Білорусі |
| Членів | 519 |
| Вебсайт | lit-bel.org |
1 жовтня 2021 року Верховний суд Республіки Білорусь ухвалив рішення про ліквідацію СБП.[3]
Історія
Першим головою, з початку формування спілки в 1932 році, був Михайло Климкович. Раніше також називався: «Спілка письменників БРСР» (до 1991 року), «Спілка письменників Білорусі» (до 1996 року).
У листопаді 2005 року ряд членів вийшов з СБП і утворили нову організацію — Союз письменників Білорусі. Причиною для виходу вони назвали політизацію СБП та її боротьбу з владою, яка, на їхню думку, супроводжувалася оскаженілою спекуляцією на культурі, проблеми білоруської мови і т. д.[4]
Конфлікти з владою
У 1997 році розпорядженням президента Білорусі у СБП був відібраний Будинок літератора (власність організації), а в 2006 році об'єднання було виселено із займаного приміщення в згаданому будинку і позбавлене юридичної адреси. У 2002 році у СБП були відібрані літературно-громадські періодичні видання, засновником яких він був, на їх базі була створена державна Республіканська видавнича установа «Література і мистецтво», а нелояльні редактори та співробітники були звільнені.
СБП був втягнутий в процес у Верховному суді Республіки Білорусь, за позовом Міністерства юстиції Республіки Білорусь, спрямований на ліквідацію об'єднання. Спілка білоруських письменників встояла, судову справу було виграно, що дає право організації діяти легально.
Однак з початку 2010 р. на членів Спілки було організовано масовий тиск з метою виходу їх з об'єднання. Оскільки більшість з них працюють в державних організаціях, керівництво в ультимативному порядку пропонувало їм звільнення або вихід з громадської організації.[5][6]
Голови
- 1932—1937 — Михась Климкович
- 1938—1948 — Михась Линьков
- 1948—1967 — Бровка Пятрусь
- 1967—1990 — Максим Танк
- 1990—1998 — Василь Зуєнок
- 1998—2001 — Володимир Некляев (фактично — до виїзду з Білорусі в 1999 році)
- 2001—2002 — Ольга Іпатова (фактично — з моменту виїзду з Білорусі Володимира Некляева в 1999 році)
- 2002—2011 — Олесь Пашкевич (2 терміни)
- 2011 — н.в. — Борис Петрович (Саченко)[7]
Див. також
Примітки
- наступник Спілки письменників СРСР
- Електронне видавництво з Білорусі BYBOOKS
- https://lit-bel.org/news/barys-pyatrovich-ni-stalin-ni-brezhne-ni-andropa-ne-zakryli-sayuz-pismennika-i-tolki-belaruskaya-lad/. Архіў сайта грамадскага аб'яднання "Саюз беларускіх пісьменнікаў" (білоруською).
- Баценкова Н. «Мы опоздали на десять лет» // Рэспубліка. — № № 226 (3916). — 2 декабря 2005. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 28 жовтня 2010.
- Белорусские писатели: Такого массового преследования не было со сталинских времен
- Охота на писателей
- Союз білоруських письменників змінив керівника