Станок (значення)

Станок (від прасл. *stanъ — «установка», «ткацький верстат») — термін, що має кілька значень.

Прилади
  • Станок — пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму[1].
  • Станок — військовий термін, металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні механізми[1].
  • Станок, мольберт — підставка, на якій художник або скульптор встановлює картину або скульптуру (див. станковий живопис)[1].
  • Станок — рідковживаний синонім верстата[1].
  • Станок — сільськогосподарський термін. Має два значення:
    • Станок, стійло — відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику[1].
    • Станок — пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування та ін., не даючи їй вільно рухатися[1].
  • Станок — пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять, напр. станок для вправ балерин[1].
  • Станок — частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок[1].
  • Станок — пристрій для покарання різками, канчуками та ін. (див. тілесні покарання)[1].

Одяг
  • Станок — половина плахти.
  • Станок, станик — застаріла назва верхньої частини сукні від плечей до пояса, верхньої частини жіночої сорочки (до підтички), ліфа кофти, кофти, безрукавки[1].

Інше
  • Станок — зменшено-пестливе до «стан»[1].

Див. також

Примітки
  1. Станок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.