Станіслав Дрогойовський (каштелян)

Станіслав Дрогойовський гербу Корчак (пол. Stanisław Drohojowski; ? — 1583) — руський (український) шляхтич, військовик та урядник Королівства Польського. Вуйко мецената Яна Щасного Гербурта.[1]

Життєпис

Батько — Дрогойовський Іван Парис, дідич Дрогоєва, мати — дружина батька Катерина Оріховська. Мав 4-х братів, зокрема, Івана Дрогойовського (пом. 1557) — пробоща в Дрогобичі, латинського єпископа кам'янецького, холмського, куявського, старосту Вольбужа.

Навчався в університетах Віттенберґу, Падуї (правничий факультет). Після повернення додому став королівським придворним, секретарем короля.

Змінив обряд на протестантський (кальвінізм); у дідичному Яцимирі костел перетворив на кальвінський збір, за що перемиським єпископом Яном Дзядуським був відлучений від РКЦ у 1559 році.

Мав посаду перемиського каштеляна у 1574–1582 роках. Підтримував кандидатуру Максиміліана II Габсбурга на трон Польщі. Під тиском шляхти Руського воєводства підтримав кандидатуру Стефана Баторія. Належав до опозиції канцлера Яна Саріуша Замойського як пов'язаний родинними зв'язками зі Зборовськими.

Був похований в латинській катедрі Перемишля.

Сім'я

Перша дружина — сестрениця королеви Бони Урсула Ґуччі, з якою мали сина Івана — сяноцького каштеляна.
Друга дружина — Дорота Дершняк (†1568), вдова Станіслава Ліґензи з Бобрку, відомості про дорослих дітей відсутні.
Третя дружина — Зофія з Оссолінських; тесть — Геронім Оссолінський (†1576) — каштелян сандомирський, сондецький, войніцький, староста кшешувський.[2]

Примітки
  1. S. Cynarski. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567–1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961. — Tom IX/3. — Zeszyt 42. — 321–480 s. — S. 443. (пол.)
  2. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — 820 s. — S. 494. (пол.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.