Статут Санкт-Петербурга

Статут Санкт-Петербурга (рос. Устав Санкт-Петербурга) — основний закон Санкт-Петербурга, прийнятий Законодавчими Зборами Санкт-Петербурга 14 січня 1998 р.

Історія

Статут Санкт-Петербурга був розроблений і прийнятий депутатами Законодавчих зборів першого скликання (1994—1998 рр..). Документ був прийнятий при повторному голосуванні кваліфікованою більшістю при мінімально необхідній кількості голосів — 34 з 50 (8 голосів проти та 3-утрималися).[1] Оскільки Статут у цій редакції значно обмежував повноваження Губернатора Санкт-Петербурга і зафіксував певний дисбаланс на користь законодавчої гілки влади[2] , чинний на той час губернатор В. Я. Яковлєв, відмовився його підписувати, що призвело до серйозної політичної кризи. В результаті переговорів і компромісу вже 28 січня 1998 р. було прийнято цілий пакет поправок на користь виконавчої влади.[1]

Структура

Статут Санкт-Петербурга складається з Преамбули та 12 глав:

  • Глава I. Загальні положення
  • Глава II. Предмети ведення Санкт-Петербурга
  • Глава III. Основи територіального устрою Санкт-Петербурга
  • Глава IV. Основи організації державної влади Санкт-Петербурга
  • Глава V. Законодавча влада Санкт-Петербурга
  • Глава VI. Адміністрація Санкт-Петербурга
  • Глава VII. Судова влада Санкт-Петербурга
  • Глава VIII. Взаємодія органів державної влади Санкт-Петербурга
  • Глава IX. Основи місцевого самоврядування в Санкт-Петербурзі
  • Глава X. Участь жителів Санкт-Петербурга у здійсненні влади
  • Глава XI. Власність Санкт-Петербурга
  • Глава XII. Прикінцеві та перехідні положення[3]

Примітки
  1. Татьяна Драбкина. Политический кризис в связи с принятием устава Санкт-Петербурга // Политический мониторинг. 1998. № 1.. Политический мониторинг. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 2012-01-6.
  2. Зиновьев А. В. Устав Санкт-Петербурга: Политико-правовой анализ // Правоведение. 1998. № 3. - С. 36-40.. Юридическая Россия. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 2012-01-6.
  3. Устав Санкт-Петербурга (с изменениями и дополнениями). Сайт Конституции РФ. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2012-01-6.

Посилання

Література

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.