Стеларк

У 1976—1988 роках провів серію перформансів з підвішуванням власного тіла на гаках.

Суть цих підвішувань полягала ось в чому. Голого Стеларка «насаджували» на сталеві гаки, підвішували до тросів і піднімали якомога вище.

Для кожної акції тіло Стеларка проколювали в багатьох місцях, щоб вага на гаки розподілялася однаково. Наприклад, у перформансі «Сидіння / хитання: акція з підвішування з каменями» (1980) він ширяв під стелею Токійської галереї, сидячи по-турецьки.

У перформансі «Морське підвішування: акція з вітром і хвилями» (1981) він бовтався над океаном.

У «Вуличному підвішуванні» (1984) Стеларк «перелетів» з четвертого поверху однієї будівлі нью-йоркського кварталу Іст-Віллідж на четвертий поверх іншого за допомогою троса і блоку.

А у перформансі «Міське підвішування» (1985) він висів на підйомному крані на висоті 200 футів над Королівським театром Копенгагена.

Під час кожної акції він відчував нестерпний біль, коли його піднімали і опускали. На лікування ран і відновлення йшов не один тиждень.

у 1980 р. використовував виготовлену назамовлення в Японії механічну руку, прикріплену до правої руки. Нею можна було управляти за допомогою сигналів електроміограма, які надходять від м'яз ніг і живота.

Стеларк має на руці вживлене вухо, що не тільки прижилось, а й на спеціальному сайті відтворює звуки, яке чує за допомогою блютуз-адаптера.