Стеренок Валентин Павлович

народився 4 квітня 1934 р. в м. Кронштадт, де й минуло його нелегке дитинство. Саме в цьому легендарному російському місті майбутньому музиканту і композитору довелося перенести блокаду.

У 1946 році сім'я Стеренків переїжджає в Херсон, на батьківщину. Валентин Павлович закінчує Херсонське музичне училище і в 1952 році влаштовується музикантом в обласну філармонію. Він потрапляє в оточення талановитих солістів, музикантів, для яких служіння мистецтву було повсякденною потребою душі.

За 10 років В. Стеренок робить завидну кар'єру в Херсонській філармонії: починав баяністом, акомпаніатором, був концертмейстером, художнім керівником. Одночасно завершив навчання в Харківському інституті культури.

Молодого здібного музиканта примітили і запросили в славетний Волзький народний хор. І там, завдяки підтримці відомого композитора Григорія Пономаренка, В. Стеренок уже сам одну за одною пише пісні. Вони постійно звучать у конкурсних програмах у виконанні професійних і самодіяльних солістів. Так, у Дніпропетровську на Всесоюзному конкурсі естрадної пісні у супроводі знатного симфонічного оркестру (керівник Юрій Силантьєв), за свою пісню «Северные лани» В. Стеренок одержав диплом. А в черговому Московському конкурсі була відзначена пісня «В огне закалялась сталь». Диплом композитору вручив особисто маршал І. Баграмян. За півстоліття творчої діяльності В. Стеренок був володарем всіляких призів і нагород, лауреатом багатьох фестивалів — і всесоюзних, і міжнародних.

Бездоганна і його гра на баяні: він акомпанує Народній артистці Росії Людмилі Зикиній, солісту Большого театру Михайлу Кисельову. Безпосередню участь баяніст брав у концертній програмі «Зірки України».

Чотири роки Валентин Павлович проходив службу в ансамблі Південної групи військ у Будапешті.

Гастрольне життя остаточно і безповоротно захопило музиканта. Творчі поїздки розтяглися на довгі роки: Середня Азія, Кавказ, Далека Північ, Далекий Схід… В. Стеренок подорожує всюди, виступає з непохитним бажанням. Вся Україна, весь колишній Радянський Союз були величезним концертним залом мільйонів любителів пісні. А ще й виступи за кордоном: Німеччина, Болгарія, Чехія, Польща…

Якийсь час В. Стеренок працював у місті алмазодобувачів ― Мирному, де був директором школи мистецтв і депутатом міськради. Але його концертна діяльність продовжилась і там. Він виступав перед будівельниками БАМу, шахтарями, оленярами. Як результат таких зустрічей ― народження пісень про Північний край.

Однак, ріднішого і кращого краю ніж Херсон на землі не знайшлося.

Перефразуючи відоме прислів'я письменника Юрія Олеші ― «Жодного дня без рядка», можна вважати, що В. Стеренок додержується правила «Жодного дня без ноти». Він, як і колись, не розлучається з баяном, пише пісні. Бо пісня жити допомагає…

Багато років працював серед російськомовного населення, щиро дивуємося, як треба перейнятися українським мелосом і яку мати любов до того, що оспівуєш, щоб відтворити таке розмаїття саме українського почуття.

Ми завжди цінуємо у людях сильний патріотичний поклик. Із часу появи В. Стеренка-композитора на теренах Херсонщини з цікавістю вслухаємося у записи його творів на радіо, проймаємося щирою симпатією до людини, якій небайдужа національна духовність, народні витоки української культури.

Крім місцевих співаків: Віктора Гурби, Зінаїди Колісніченко, Наталії Лелеко, він до сьогоднішнього дня підтримує творчі зв'язки з вокальним дуетом (Луїза Бойко та Ольга Кавиршина), які співають для алмазодобувачів м. Мирного (Якутія) пісні, що їм полюбилися: «Поземка», «Северные лаки», «Дві дівочі мрії» та багато інших.

Галина Мурзай — народна артистка України, нині мешкає в місті Луганську — перша виконавиця пісні «Поземка» В. Стеренка. А чого варта співпраця з народною артисткою Росії Людмилою Зикіною, чи композитором, народним артистом Росії Григорієм Пономаренком? Це з їхньої легкої руки розквітає композиторський дивосвіт В. Стеренка.

Упродовж десятиліть триває співпраця із заслуженими артистками Росії Марією Селівановою та Галиною Єгоровою.

У рідному Херсоні доля звела композитора із поетами, на вірші яких він пише музику. Дуже близькі йому по духу Л. Куліш («Вишенька»), М. Братан («Голуби над батьківською хатою», «Два жадання»), В. Кулик («Таврійська сторона»), В. Шаройко, М. Боянжу, О. Сердюк та інші. Завдяки знайомству з поетесою Наталією Коломієць із Голої Пристані написано чимало пісень, таких як «Волиняночка», «Як же кума не любити», «Мій краю степовий». Вийшло декілька пісенників — «Моя пісня до тебе летить», «Чиста криниця», два збірника для дітей. Пісня, написана з А. Дунаєвим «Я народилась в Таврійському краї», стала музичною візитною карткою Херсонщини, а «Пісня про сало» відразу ж полюбилась народові. Творча дружба композитора й поета Марка Боянжу воістину виявилася плідною: був написаний великий цикл пісень «Юність трудова». Марка Боянжу немає в живих, але романс «Скрипка» на його слова звучить як і раніше. Цей романс вперше виконала народна артистка України Наталія Лелеко. Як розповідає Валентин Павлович автору інтерв'ю Леонідові Марченку, він щасливий від того, що його пісні співають народні і заслужені артисти України, солісти та хорові колективи Херсонщини. Вони звучать на радіо, виходять на компакт-дисках.

Життєве кредо композитора ― коли перестають співати солов'ї, починають стрекотати цвіркуни. Без красивої задушевної музики й пісні життя перетворюється в прісне та безутішне існування.

1.Чиста криниця. Сл. Н.Коломієць

2.Я народилась в Таврійському краї. Сл. А.Дунаева

3.Мій краю степовий. Сл. Н.Коломієць

4.Поле славы. Сл. В.Фирсова

5.Яблуневий цвіт. Сл. В.Шаройка

6.Пісня про сало. Сл. А.Дунаєва

7.Доля козака. Сл. Н.Коломієць

8.Як же кума не любити. Сл. Н.Коломієць

9.Догодила: (Жарт). Сл. В.Шаройка

10.Дві дівочі мрії. Сл. О.Сердюка

11.Весільний вальс. Сл. С.Стефані

12.Два білих лебеді. Сл. Н.Коломієць

13.Вишенька. Сл. Л.Куліша

14.Спомин. Сл. О.Кузьменко

15.Скрипка: (Романс). Сл. М.Боянжу

16.Я цілую твої сліди: (Романс). Сл. О.Кузьменко

17.Синьоока. Сл. Н.Коломієць

18.Тавричаночка. Сл. Е.Яцюка

19.Живе чарівниця на схилі Дніпровім

20.(Дніпряночка). Сл. А.Дунаєва

21.Забудь мене. Сл. Н.Коломієць

22.Говорила мне мама. Сл. К.Холодовой

23.Лебединая песня. Сл. А.Жарова

24.Девушка. Сл. В.Сааковой

25.Яблонька. Сл. Л.Марченко

26.Девки да бабы. Сл. Н.Коломиец

27.Поземка. Сл. Н.Дружкова

28.Дорожная песня. Сл. Вл. Шпунта

29.Ищу песню. Сл. В.Сааковой

30.Односельці. Сл. В.Шаройка

31.Величальна Таврійській землі. Сл. Н.Коломієць