Стефан Калафат

Походив з ремісничого родини з Пафлагонії. Займався ущільнюванням дощок у кораблях для запобігання протіканню води. За це дістав прізвисько «Калафат». Ймовірно, не займався цим особисто, а мав велику майстерню. Оженився на представниці торгівельно-ремісничої родини, що також займалася суднобудуванням.

Піднесення Стефана відбулося після сходження його шварґа Михайла на імператорський трон у 1034 році. Стефан став активним помічником впливового сановника Івана Орфанотропа (брата імператора). У 1038 році Стефан стає патрикієм. Того ж року призначається друнгарієм флоту для походу проти емірату Кільбідів на Сицилії. Основними силами візантійців керував Георгій Маніак.

Спочатку Стефан здійснив вправну висадку армії на Сицилії з Італії. Слідом за цим вправними діями Маніак визволив більшу частину острова від арабів. Втім, під час облоги Палермо 1040 року флот на чолі із Стефаном не зміг завадити каравану суден з північної Африки, що зміцнив залогу міста, яке перебувало у практично безнадійній ситуації. Внаслідок цього вибухнула суперечка, в якій Маніак образив і вдарив Стефана Калафата. Останній поскаржився імператорові та Орфанотропу, звинувативши Георгія Маніак у змові. ТОго було відізвано до столиці, де арештовано. Натомість призначено Стефана Калафата стратегом-автократом.

Стефан не зміг захопити Палермо й відступив до східної частини Сицилії, в результаті чого усі здобутки кампанії було втрачено. В цей час в Апулії спалахнуло повстання проти візантійського панування. Для його придушення Калафат відправив війська на чолі із Михайло Докіаном, якого призначив катепаном Італії. Нездорість Стефана призвела фактично до розвалу війська, в результаті чого нормани-найманці залишили Сицилію. за цим обставин війська Кільбітів та підтримки північноафриканських Зірідів перейшли у наступ, завдавши візантійцями поразки. Стефан втік з острова, залишивши війська.

Після повернення до Константинополя повернувся на посаду друнгарія. 1041 році під час розгляду можливих кандидатів на трон в умовах тяжкої хвороби імператора кандидатуру Стефана було відкинуто, проте погоджено його сина Михайла. Слідом за сходженням того на трон у грудні 1041 року Стефан отримує титул вестарха та посаду дуки феми Антіохія. Після повалення сина у квітні 1042 року Стефана Калафата арештовано й страчено.

Дружина — Марія.

Діти:

• Михайло (д/н—1042), візантійський імператор

• Guillaume de Pouille. La geste de Robert Guiscard. Palermo, 1961. P. 109—111
• FALKENHAUSFN V. VON. Untersuchung über die byzantinische Herrschaft in Süditalien vom 9. bis ins II . Jahrhundert. Wiesbaden, 1967. S. 89