Стратиграфічна одиниця

Стратиграфічна одиниця (підрозділ) (рос. стритиграфическая единица (подразделение), нім. höchstrangige geochronologische Einheit f) — відклади (шари) гірських порід, що виділяються за сукупністю органічних (переважно) і неорганічних особливостей, і займають певне положення в загальній послідовності нашарувань, що складають земну кору і мають відносно ізохронні границі. Стратиграфічна одиниця об'єктивно відбиває своєрідність природного етапу геологічного розвитку регіону або Землі в цілому, що виявляється на підставі необоротної еволюції органічного світу. Стратиграфічні одиниці поєднуються в стратиграфічній шкалі, де показані їхній обсяг і співпідпорядкованість.

Існують різні класифікації стратиграфічних підрозділів. За однією з них розрізняють стратиграфічні одиниці трьох категорій:

• 1) загальні (планетарні), які є загальними для всього земної кулі (або для декількох континентів): група, система й, нерідко, ярус;
• 2) провінційні (у межах палео-біогеографічних провінцій) — ярус, зона;
• 3) регіональні — горизонт, шари з географічною назвою й місцева зона.

У Стратиграфічному Кодексі України стратиграфічні підрозділи виділяють за провідною стратиграфічною ознакою: хроностратиграфічні (визначають за часом утворення), літостратиграфічні (за літолого-фаціальними ознаками), біостратиграфічні (за комплексами решток давніх організмів), магніто-стратиграфічні (за палеомагнітною характеристикою), кліматострати-графічні, сейсмостратиграфічні та циклостратиграфічні (за характером будови розрізу). В межах кожної категорії за ступенем підпорядкованості виділяють стратиграфічні підрозділи різного рангу: від елементарних до найбільших (табл.) .

Категорії стратиграфічних підрозділів