Стрийський парк

Стри́йський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розташований у місцевості Софіївка Галицького району. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі.

Стрийський парк
49°49′22″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д.
Тип громадський парк
Статус пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення
Відкрито 1894
Площа 52,1381 га
Розташування  Україна,
Львів
Стрийський парк
Стрийський парк (Львів)

 Стрийський парк у Вікісховищі

Історія

Околиця в давнину складалася з піщаних надм, крутих ярів та долинок.[1] Облаштування парку розпочато у 1879 році за ініціативи міського радника Станіслава Немчиновського. Стрийський парк був запроєктований відомим майстром садово-паркового мистецтва інженером міських плантацій Арнольдом Рерінгом в 18761877 роках на території колишнього, так званого «першого», Стрийського кладовища, закритого у 1823 році. Було висаджено 40 тис. дерев: смереки, клени, явори, екзотичні породи, такі, як червоний дуб, тюльпанне дерево, червонолистий бук, гінкго. У 1887 році Рада міста Львова розглядала питання спорудження у Львові пам'ятника Яну Кілінському — одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Місцем спорудження було призначено новостворений парк, який отримав назву парку Кілінського. Вже у 1888 році розпочалася робота над спорудженням монумента, дорученого відомому українському скульптору Григорію Кузневичу[2] та Юліану Марковському. Для цього з Миколаєва була доставлена кам'яна брила. Пам'ятник було відкрито 18 червня 1895 року, де він стоїть і дотепер. Однак назва «Парк Кілінського» не прижилася, а назва «Стрийський парк» виявилась популярнішою та пройшла випробовування часом.

Парк Яна Кілінського у 1910-х роках

Спочатку парком була лише його нижня частина. Верхня була пустирем. На ній, у 1894 році була проведена Крайова виставка, для якої були збудовані численні виставкові павільйони. До цієї події у Львові відкрили електричний трамвай, а 1907 року до території було підведено трамвайну колію. У 1936 році трамвайну колію було продовжено до вулиці Козельницької, а звідки до Стрийської рогатки. Однак вже у 1940 році ділянка від вулиці Івана Франка до Стрийської рогатки була розібрана, а також була закрита трамвайна лінія у Стрийському парку, що використовувалися для обслуговування «Східних торгів»[3].

Під час першої світової в Стрийському парку загинув австрійський летун, могила була біля Палацу Мистецтв. У листопаді 1918 року тут були могили українських січових стрільців, яких згодом ексгумували та перепоховали на цвинтарі[4].

З 1922 року до початку другої світової війни в парку працювала виставка-ярмарок «Східні торги», до якої підвели вузькоколійні залізничні шляхи для доставки вантажів і пасажирів від станції Персенківка. Про цю щорічну виставку згадує Станіслав Лем[5]. У 1930-х роках тут побудували вежу для радіопередач.

У 1920-их роках один із путівників Львовом писав[6]:

На півдні міста лежить Стрийський парк, відомий як найгарніший парк країни. Він користується великою любов'ю жителів Львова. Позаду парку на великому плато розміщений «Східний ярмарок». Величезна торговиця має місце тут щороку, в другий тиждень вересня. Серед цих будинків є Рацлавицька панорама, що містить чудову панораму авторства Яна Стики і Войцеха Коссака, котра зображує битву при Рацлавицях. Сусіднє приміщення містить цікаву діораму «Львів в 18 столітті і сьогодні»
Оригінальний текст (англ.)
To the south of the city, there is the Stryjski Park, regarded as the most beautiful park in the Republic and a great favorite with citizens of Lwow. Behind the park, situated on an expansive plateau is the area called “Eastern Fairs”. An enormous trade fair takes place here every year, in the second week of September. Amid these buildings there is the Raclawicka Panorama, which accommodates the magnificent panoramic painting by Jan Styk and Wojciech Kossak, depicting the Battle of Raclawice. A neighbouring building is home to the interesting diorama "Lwow in the XVIII century and today
Алея у верхній частині парку
Лебедине озеро в нижній частині парку

У 1951 році вузькоколійні шляхи, що використовувалися для обслуговування «Східних торгів», частково розібрали на ділянці від вулиці Козельницької до станції Персенківка, а частково використали для створення Львівської дитячої залізниці.

У 1952 році головний вхід у парк прикрасили легкою аркою корінфського ордеру за проєктом радянського архітектора Генріха Швецького-Вінецького. У радянський період територію парку збільшили за рахунок пустирів і невживаних ділянок, встановили чавунну огорожу, посадили нові породи дерев і чагарників.

У 2008 році у верхній частині Стрийського парку було відкрито перший в Україні скейт-парк. У 2009 році на кошти, виділені урядом Республіки Польща, було реставровано пам'ятник Яну Кілінському. З 2009 року триває реконструкція парку, зокрема, відновлюється зовнішнє освітлення, перемощуються доріжки.

У червні 2011 року завершено реставрацію фонтану «Івасик-Телесик». Для цих потреб із бюджету міста виділено 2,4 млн гривень. Однак уже за місяць чаша фонтану потріскалась.[7] Влітку 2013 відновлено після реконструкції функціонування фонтану. Тепер він музичний та підсвічений.[8]

Сучасний стан

Парк займає понад 52 гектари. Він розташований у Галицькому районі Львова, між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин:

  • зона нижніх партерів — по дну балки
  • лісопаркова зона — на схилах балки
  • верхня тераса, яка фактично є територією колишньої виставки «Східні торги».

Основою планування паркової території є глибока ерозійна долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви); тепер тут пішохідна доріжка, яка зв'язує верхню терасу з нижньою частиною парку.

У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин, є оранжерея, альпінарій, платанова, липова, каштанова і вільхова алеї. Тут зростають червоний дуб, тюльпанне дерево, магнолія, сосна Веймута, японський бузок, маньчжурська аралія, ґінко дволопатеве, тис ягідний, клен японський, тсуга канадська, бук червоний (форма бука звичайного), катальпа звичайна, коркове дерево амурське і тощо.[9]

Неподалік від головних воріт розташований ставок з лебедями. У парку є також спортивні корпуси Львівської політехніки (розташовані в будівлях колишнього Палацу Мистецтв та Рацлавицької панорами), головний корпус Української академії дизайну, кінотеатр «Львів», три ресторани, Львівська торгово-промислова палата, бібліотека № 18.

Галерея

Примітки

  1. В.Кучерявий. Сади і парки Львова, с.145
  2. Старе Брусно: зниклий центр каменярства Закерзоння. Історична правда. Процитовано 28 травня 2020.
  3. Івана Франка вул.
  4. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 114.
  5. Славетний львівський письменник Станіслав Лем згадує, як він у 30-х роках минулого століття на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків «Маггі».
  6. Пам'ятник Кілінському в парку його імені
  7. Фонтан «Івасик-Телесик» ціною 2 млн. 400 тисяч дав тріщину // Львівська газета. — 14 липня 2011. — № 28 (625). — С. 21.
  8. У Львові запрацював озвучений та підсвічений фонтан[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Стрыйский парк. Википедия (рос.). 22 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.

Джерела

  • Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.