Ступінь дисоціації

Сту́пінь дисоціа́ції або коефіціє́нт дисоціа́ції — кількісний показник, обчислений як відношення числа формульних одиниць розчиненої речовини, що розпалися на його йони, до їх загального числа дисоціації.

Позначається зазвичай α і є безрозмірною величиною.

Ступінь дисоціації залежить від концентрації. Для слабких електролітів, у яких можна знехтувати взаємодією йонів між собою, справедливий закон розведення Оствальда

${\displaystyle {\frac {\alpha ^{2}}{1-\alpha }}={\frac {K}{n}}}$,

де n — концентрація молекул, які дисоціюють, K — певний параметр, який залежить від тиску й температури.

При дуже малій концентрації (${\displaystyle n\rightarrow 0}$), ступінь дисоціації ${\displaystyle \alpha \rightarrow 1}$, тобто усі молекули дисоційовані.

У слабких електролітах ступінь дисоціації менший ніж 3%, у електролітах середньої сили — 3%<α<30%, у сильних — α>30%.