Стівен Айрленд

Почав грати у футбол в рідному місті Коркі за молодіжну команду «Ков Ремблерс», за яку раніше грав його батько, Майкл[1]. У шкільному віці Айрленд проходив пробні випробування в ряді британських клубів, але деяких збентежила хвороба Шляттера, якою він захворів у підлітковому віці.

Стівен Айрленд під час виступів за «Манчестер Сіті». 8 серпня 2009

У віці 15 років Айрленд вступив у футбольну академію «Манчестер Сіті», де провів два роки. Після цього Айрленд зіграв кілька товариських матчів за основний склад «Сіті» в передсезонному турі команди 2005 року, а 18 вересня 2005 року дебютував за основний склад в матчі Прем'єр-ліги проти «Болтон Вондерерз», вийшовши на заміну на 81-й хвилині зустрічі[2]. Вже в наступному матчі проти «Донкастер Роверс», який відбувся 21 вересня 2005 року, Айрленд вийшов на поле в стартовому складі команди. 2 жовтня 2005 року він провів свою першу гру в стартовому складі команди в Прем'єр-лізі в матчі проти «Евертона», отримавши за підсумками зустрічі звання «гравець матчу»[3]. Наступні шість матчів він також потрапляв в стартовий склад, після чого підписав контракт з клубом до 2009 року[4]. Всього за «блактиних» Айрленд провів п'ять сезонів, взявши участь у 138 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Манчестер Сіті», був основним гравцем команди.

17 серпня 2010 року керівництво «Манчестер Сіті» придбало в «Астон Вілли» Джеймса Мілнера приблизно за 26 мільйонів фунтів, причому частина цієї суми була компенсована трансфером Айрленда, відправленого у зворотному напрямку[5][6]. Стівен підписав з бірмінгемським клубом контракт на чотири роки[7].

На початку 2011 року Айрленд, який не зумів закріпитися в основному складі «Астон Вілли», був узятий в оренду до кінця сезону 2010/2011 «Ньюкаслом»[8]. В «Ньюкасл» гравець приїхав вже травмованим і дебютував у складі команди лише 19 квітня 2011 року в матчі з «Манчестер Юнайтед». В кінці квітня він повернувся в «Астон Віллу», отримавши чергову травму. За час перебування в складі «Ньюкасла» Айрленд провів на полі всього 49 хвилин і запам'ятався лише скандалом, пов'язаним з відвідуванням нічного клубу напередодні матчу[9].

2 вересня 2013 року Айрленд на правах оренди перейшов у «Сток Сіті», який у січні наступного року викупив контракт гравця. Наразі встиг відіграти за команду з міста Сток-он-Трент 48 матчів в національному чемпіонаті.

2005 року залучався до складу молодіжної збірної Ірландії під проводом Брайана Керра. На молодіжному рівні зіграв в одному офіційному матчі. В цей період між гравцем і тренером виникли розбіжності, після яких Айрленд, залишений поза основного складу молодіжної збірної, попросив дозволу повернутися додому в Манчестер, на що Керр пообіцяв ніколи більше не запрошувати Стівена в збірну. Пізніше Керр став тренувати національну збірну Ірландії і свою обіцянку дотримав[10].

У січні 2006 року збірну очолив Стів Стонтон, який вирішив запросити в команду Айрленда, що проводив непоганий сезон в «Манчестер Сіті». Новачок збірної дебютував 1 березня 2006 року в товариському матчі проти збірної Швеції, який завершився перемогою ірландців з рахунком 3:0[11].

Айрленд зіграв 6 матчів за збірну Ірландії, в яких відзначився 4 забитими голами. У вересні 2007 року перед важливим матчем зі збірною Чехії Айрленд попросив Стонтона відпустити його з команди, оскільки померла його бабуся. Преса невдовзі з'ясувала, що обидві бабусі Айрленда ще живі. Футболіст деякий час намагався пручатися, але потім зізнався, що збрехав і назвав справжньою причиною свого від'їзду зі збірної бажання відвідати свою дівчину в Корку, у якої нібито трапився викидень[12]. Після цього випадку Айрленд більше не викликався в збірну Ірландії ні Стонтоном, ні його наступником Джованні Трапаттоні.