Сугдея (фема)

З VII ст. місто Сугдея являла важливий порт на Понті Евксінському (Чорму морі), яке знаходилося у спільному володінні візантійської імперії та Хозарського каганату. В той же час було запроваджено імперську митницю. Втім до початку IX тут остаточно закріпилася Візантія. У 840-х роках Сугдея з навколишньою територією на правах турмархії увійшла до складу феми Клімати (в подальшому — відома як Херсон). Але деякий час в Сугдеї правили місцеві «князі» й лише у 880-х роках тут постає візантійська адміністрація.

Тут розташовувалася резиденція єпископа. Також з часом стає важливою військовою базою для захисту Таврики від нападів хозар і русів. Для вирішення питання захисту морських шляхів створюється відповідна фема Евксінського Понту (також відома як фема Сотеріполь — за назвою адміністративного центру). З налагодженням відносин між Візантією та Київською Руссю (після хрещення князя Володимира Святославича у 988 році) економічне становище Сугдеї поліпшується. З огляду на провідний статус серед міст феми, місто поступово перетворюється на один із провідних портів. Тому навіть Чорне море у русів називалося «Сурозьким».

У 990-х роках або після придушення заколоту Георгія Цули 1016 року фема Евксінського Понту перейменовується на фему Сугдея. В цей же час посередницька торгівля поступово переходить від Боспора до Сугдеї. Зміцненню становища сприяло укладення союзу з печенігами для захисту Сугдеї. Економічне становище феми з її торгівельними портами у східній частині північного Причорномор'я залишало стабільним до 1059 року, коли з метою протистоянню амбіціями Тмутараканських князів було об'єднано з фемою Херсон. За часів імператора Олексія I Комніна знову отримала статус феми, її було підпорядковано увесь Східний Крим. Втім, за часів імператора Іоанна II знову увійшла до складу феми Херсон.

До феми входили міста з навколишніми областями: Сугдея, Батис, територія від Горгіппії до Пітіунта. Центром була фортеця Сотеріополь (неподалік від Пітіунта). З 1016 року стає місто Сугдея. На чолі стояв стратег у ранзі протоспафарія, який керував флотом та невеличкими залогами. З 1020-х років під час зовнішньої небезпеки підпорядковувався катепану в Херсонесі Таврійському.

• Георгій Муселе (1-а третина XI ст.)
• Іоанн (1-а третина XI ст.)

• Баранов И. A. Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая культура). — К., 1990. — С. 154
• Stepanova E. New Seals from Sudak // SBS. 1999. Vol. 6
• Γεώργιος Α. Λεβενιώτης, Η πολιτική κατάρρευση του Βυζαντίου στην ανατολή, Θεσσαλονίκη 2007, σελ. 269
• Булгакова В. И. Сигиллографический комплекс порта Сугдеи (материалы подводных исследований 2004—2005 гг.) // Сугдейский сборник. Киев, Судак, 2008. Т.III. С. 314