Суддя Європейського суду з прав людини від України

Відбір кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини здійснюється конкурсною комісією, до складу якої входять представники Мін'юсту, МЗС, Конституційного та Верховного судів України, профільних комітетів Верховної Ради України та громадських організацій[1]. Комісія визначає вимоги до кандидатів та шляхом відкритого голосування більшістю голосів від складу конкурсної комісії визначає трійку переможців.

Після цього суддя від кожної держави обирається Парламентською Асамблеєю Ради Європи зі списків із трьох кандидатів, запропонованих кожною державою, строком на дев'ять років без права на переобрання[2].

Судді повинні мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом. Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є «несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов'язків на постійній основі»[3].

Чинна суддя від України — Ганна Юдківська. Обрана кандидатом на посаду за результатами конкурсу, який відбувся у жовтні 2007 року, але тільки 15 липня 2010 року призначена на посаду. Отримала 117 із 210 голосів депутатів ПАРЄ[4].

9-річний термін повноважень Юдківської спливав у квітні 2019 року і до 6 грудня 2018 року тодішній президент України Петро Порошенко мав подати ПАРЄ нові кандидатури суддів[5]. Утім, за часів Порошенка перелік претендентів від України так і не був остаточно сформований і Європейській суд з прав людини запропонував Юдківській продовжувати виконувати її роботу до обрання наступного судді.

Проблеми із обранням нового судді від України

Новий конкурс з добору кандидатів для обрання суддею ЄСПЛ від України президент Володимир Зеленський ініціював своїм указом 19 лютого 2021 року[6][7]. Документи для участі в конкурсі подали 17 претендентів[8]. У травні 2021 року конкурсна комісія відібрала з них трьох кандидатів для обрання суддею: Миколу Гнатовського, Олександра Мережка та Гаяне Нуріджанян[9], обрати з них переможця мала Парламентська асамблея Ради Європи. Правозахисники розкритикували це рішення як таке. що суперечить правилам[10] і заявили, що Офіс президента Зеленського «має нестримне бажання української влади мати „свого“ суддю в ЄСПЛ»[11].

Але 22 вересня 2021 року Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з відбору суддів до ЄСПЛ рекомендував Асамблеї відхилити подані Україною кандидатури через те, що не всі вони відповідають необхідним критеріям, та попросити Україну підготувати новий список[12]. 27 вересня ПАРЄ більшістю голосів остаточно відхилила українські кандидатури[13]. Після цього Україна мала провести новий конкурс для відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ - втретє, оскільки попередні спроби подати кандидатів (ще у 2019 році) завершилися нічим.

18 січня 2022 року конкурсна комісія за результатами проведення співбесід та з урахуванням результатів тестування сформувала рейтинг учасників нового конкурсу, затвердивши 13 фіналістів[14].