Супутникова антена

Супу́тникова антена, розм. супутникова тарілка — комплект обладнання для прийому або передачі сигналів з або на штучний супутник. Включає дзеркало або рефлектор, один або декілька конвертерів, штангу для кріплення конвертера, мультифід (для позиціювання та кріплення 2-го та наступних конверторів), стійку або кронштейн та вузол кріплення (підвіску). Може також включати контррефлектор (допоміжне дзеркало), мотопідвіс, перемикач або комутатор DiSEqC (для двох або більше конвертерів).

Параболічна офсетна антена з трьома конвертерами
Прямофокусна антена в Растінгу (Баварія)

За конструкцією і геометрією поверхні рефлектора антени діляться на параболічні і тороїдальні. Параболічні антени діляться на прямофокусні та офсетні.

Найбільш поширені серед населення параболічні офсетні антени.

Чим більший розмір антени (дзеркала), тим більш стійкий сигнал можна отримати з супутника, тим більший запас стійкості при несприятливих погодних умовах (дощ, сніг, туман, хмари).

В бортових системах космічних апаратів можуть використовуватися фазовані або цифрові антенні решітки[1][2]

Див. також

Примітки
  1. Слюсар, В.И. (2001). Thuraya-1 сквозь призму технических новшеств. // Телемультимедиа. – 2001. - № 5(9). с. 13 – 18.
  2. Слюсар, В.И. (2002). Фазированная антенная решетка системы Thuraya. //Сети и телекоммуникации. – 2002. - № 5 (24). с. 54 – 58.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.