Сідні Макніл Гутьєррес

Сідні Гутьєррес народився 27 червня 1951 року в місті Альбукерке, штат Нью-Мексико, де у 1969 році закінчив середню школу. У 1973 році отримав ступінь бакалавра наук в області аеронавтики — Академія ВПС США. У 1976 році отримав ступінь магістра наук в області менеджменту, Університет Вебстера в місті Сент-Луїс, штат Міссурі.

Одружений на Маріані Сью Кремер з міста Джефферсон-Сіті, штат Міссурі. Її мати Лі Г. Кремер, проживає в Брекетвіллі, штат Техас. У них троє дітей: Дженніфер Анна (нар. 30 серпня р. 1980), Девід Макнейл (нар. 31 березня 1984) і Кетрін Елізабет (нар. 29 січня р. 1988). Захоплюється: відпочинок в кемпінгах, різьба по дереву та бадмінтон.

Гутьєррес був членом команди з парашутного спорту Академії ВПС США, брав участь у Національних студентських чемпіонатах, здійснив понад 550 стрибків, має звання майстер-парашутист. Після закінчення Академії, продовжив навчання на льотчика — авіабаза «Лафлін» в Дель-Ріо, штат Техас. З 1975 по 1977 рік служив там пілотом-інструктором на літаках T-38 Talon. У 1978 році Гутьєррес був переведений на авіабазу «Холломан» Аламогордо, штат Нью-Мексико, де він літав на літаках F-15. У 1981 році він пройшов навчання в Школі льотчиків-випробувачів ВПС США, авіабаза Едвардс, в Каліфорнії і став літати на літаку «F-16 Falcon». Незважаючи на те, що Гутьєррес служив льотчиком-випробувачем, він літав на планерах і брав участь у випробуваннях двигунів F-16. Він так само займався випробуваннями F-100 і різних модифікацій F-16 / C / D в екстремальних режимах: різке гальмування при невдалому старті і укорочена посадка. Має наліт понад 4500 годин на 30 різних типах літаків, планерів, повітряних куль і ракет.

В травні 1984 року був зарахований до загону НАСА у складі 10-го набору, кандидатом в астронавти. Став проходити навчання за курсом загальнокосмічної підготовки (ОКП) з серпня 1984 року. По закінченні курсу, в червні 1985 року отримав кваліфікацію «пілот» і призначення в Офіс астронавтів НАСА. Займався програмним забезпеченням для моделювання польотів на шатлі, в таких «польотах» відпрацьовував посаду «командир корабля». Після загибелі шаттла «Челленджер» він став заступником Адміністратора космічних польотів в штаб-квартирі НАСА. В його обов'язки входило співпраця з Комісією Президента і Конгресу США з розслідування катастрофи. У 1986 і 1987 роках він взяв участь в переатестації головних двигунів шатлів, головних рухових установок, і зовнішнього паливного бака. У 1988 році він став начальником Групи з розробки програмного забезпечення, перевірці та визначення вимог до польотів. З 1989 року він став входити в групи підтримки екіпажів при польотах STS-28, STS-30, STS-32, STS-33 і STS-34 в Космічному Центрі імені Кеннеді, штат Флорида.

• Офіційна біографія НАСА(англ.)