Сікач

Сіка́ч — ручний інструмент для січення, рубання. Використовується для розрубування м'яса, подрібнення рослинної сировини[1].

Сікачі різних форм
Кухарський сікач для розбирання м'яса
Сікач Foster, 1940 р.

Сікачі для м'яса

Ножі можуть значно розрізнятися за довжиною і вагою залежно від призначення. Прямокутні леза мають зазвичай 30-40 см у довжину і 7-15 у ширину. Руків'я можуть бути до 50 см завдовжки. Вага — 400-3000 г. Часто має вигляд короткого тесака, має прямокутне лезо. Обух потовщений. Застосовується для розрубування замороженого м'яса, розбирання його по суглобах. У швейцарського сікача лезо розташоване перпендикулярно до руків'я.

Великі сікачі використовують у ремісному м'ясному виробництві для розсікання туш вздовж хребта (у промисловому це робиться шляхом розпилювання). Сікачі меншого розміру — для розділення окремих частин туші, а також для розбирання тушок дрібних тварин.

Див. також
  • Білгук — середньовічна зброя у вигляді сікача із загнутим кінцем на довгому держаку
  • Садовий ніж — деякі види мають вигляд загнутого на кінці сікача
  • Сікачка — інструмент для січення капусти

Примітки
  1. Сікач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.