Сірілл Пуже

Народився 6 грудня 1972 року в місті Мец. Вихованець футбольної школи клубу «Мец». У 1993 році він був заявлений за першу команду, а 19 лютого 1994 року дебютував у Лізі 1 у матчі проти «Гавра» (1:0). З сезону 1994/95 став основним гравцем в «Метці» в якому загалом провів чотири сезони, взявши участь у 68 матчах чемпіонату і у останньому сезоні 1995/96 виборов титул володаря Кубка французької ліги.

Влітку 1996 року Пуже відправився у швейцарський «Серветт», але вже через півроку повернувся до Франції, перейшовши у столичний «Парі Сен-Жермен». В тому сезоні Сірілл з парижанами став віце-чемпіоном Франції, учасником Суперкубка УЄФА і з'явився в програному 0:1 фіналі Кубка володарів Кубків проти «Барселони».

Не закріпившись у складі ПСЖ, влітку 1997 року Пуже став гравцем «Гавра», але вже незабаром він дав позитивний результат на анаболічні стероїди (нандролон), за що був дискваліфікований[1]. Через це до кінця 1999 року зіграв лише у 51 матчі Ліги 1, а на початку 2000 року став гравцем «Марселя». У цій команді Сірілл зміг відновити атакувальний дует з Робером Піресом, який існував ще в «Меці». Проте вже влітку Пірес покинув клуб, а в кінці того ж року з клубу пішов і Пуже, перейшовши у «Беллінцону», де дограв сезон у другому швейцарському дивізіоні.

З літа 2001 року провів по сезону у Лізі 2 за клуби «Сент-Етьєн» та «Мец», проте на поле виходив нечасто

Завершував професійну ігрову кар'єру у люксембуррзькому клубі «Женесс», за команду якого виступав протягом 2003—2006 років. У 2004 році він виграв з ним чемпіонат Люксембургу, а в 2006 році став віце-чемпіоном, після чого закінчив свою спортивну кар'єру.

24 січня 1996 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Франції в товариському матчі проти Португалії (3:2). У лютому та березні того ж року зіграв ще по одному товариському матчі, після чого за збірну більше не грав.

• Володар Кубка французької ліги (1):

«Мец»: 1995–96

• Чемпіон Люксембургу (1):

«Женесс»: 2003–04

• Сірілл Пуже на сайті National-Football-Teams.com (англ.)