ТЕС Даманхур

ТЕС Даманхур — теплова електростанція на півночі Єгипту в дельті Нілу, розташована на північ від Даманхуру та за 40 км на південний схід від Александрії.

ТЕС Даманхур

31°05′11″ пн. ш. 30°25′51″ сх. д.
Країна	Єгипет
Розташування	Єгипет, біля міста Даманхур
Введення в експлуатацію	1985 (газові турбіни), 1991 (конденсаційна)
Модернізація	1995 (модернізація у парогазову)
Вид палива	природний газ
Енергоблоки	1х156 + 1х300
Котельні агрегати	4 котли-утилізатори NEM BV (парогазова), Babcock & Wilcox (конденсаційна)
Турбіни	4 газових General Electric + 1 парова Hitachi (парогазова), Ansaldo (конденсаційна)
Електрогенератори	4 GE EFZB1 LA + 1 Hitachi (парогазова), Ansaldo (конденсаційна)
Встановлена електрична потужність	456
Материнська компанія	West Delta Electricity Production Company
ідентифікатори і посилання
ТЕС Даманхур

У 1968—1969 роках тут ввели в експлуатацію три парові турбіни виробництва компанії AEG потужністю по 65 МВт, що зробило ТЕС Даманхур четвертою (після столичних Каїр-Південь та Каїр-Захід, а також александрійської ТЕС El-Seiuf) потужною класичною конденсаційною станцією в Єгипті. Як паливо ця перша черга ТЕС використовувала нафтопродукти [1], а її обладнання допрацювало до середини 2010-х років.

В 1985-му на площадці станції встановили чотири газові турбіни виробництва компанії General Electric потужністю по 25 МВт. На той час неподалік дельти Нілу вже велась розробка офшорного родовища Абу-Маді і, починаючи з цієї черги, основним паливом для ТЕС Даманхур став природний газ. За десять років, у 1995-му, газові турбіни доповнили паровою виробництва японської компанії Hitachi потужністю 58 МВт, котра живилась від чотирьох котлів-утилізаторів. Таким чином створили блок комбінованого парогазового циклу,[2] що суттєво підвищує паливну ефективність роботи. Можливо відзначити, що в кінці 1980-х — середині 1990-х подібну модернізацію пройшли ще дві єгипетські станції — ТЕС Тальха та ТЕС Махмудія.

У 1991 році на ТЕС Даманхур спорудили класичний конденсаційний блок потужністю 300 МВт, обладнаний паровою турбіною італійської компанії Ansaldo.[3]

А в другій половині 2010-х років на площадці станції заплановано спорудження двох потужних парогазових блоків комбінованого циклу по 900 МВт кожен. В 2018-му очікується введення газових турбін з наступним їх доповненням через рік паровими турбінами.[4]