ТЕС Шоштань

ТЕС Шоштань – теплова електростанція на півночі Словенії.

ТЕС Шоштань
46°22′22″ пн. ш. 15°03′11″ сх. д.
Країна  Словенія
Розташування  Словенія
Введення в експлуатацію 1977 (блок 5), 2008 (газові турбіни), 2014 (блок 6)
Вид палива вугілля (блоки 5, 6), природний газ (газові турбіни)
Енергоблоки 1х345 + 1х600 (блоки 5, 6), 2х42 (газові турбіни)
Котельні агрегати 1 Sulzer (блок 5)
Турбіни 1 парова KWU (блок 5), 2 газові (газові турбіни), 1 парова Alstom (блок 6)
Електрогенератори 1 KWU (блок 5), 1 Alstom 50WT 23E-138 (блок 6)
Встановлена електрична
потужність		 1029
ідентифікатори і посилання
ТЕС Шоштань
 ТЕС Шоштань у Вікісховищі

Перші конденсаційні енергоблоки

У 1950-х роках на майданчику станції ввели два вугільні блоки з паровими турбінами потужністю по 25 МВт, а в 1960 їх доповнив блок №3 з показником 75 МВт. Всі вони мали обладнання швейцарських компаній – котли Sulzer, турбіни Escher Wyss та генератори Oerlikon.

В 1972-му став до ладу блок №4 потужністю 275 МВт, який обладнали котлом Babcock-Benson та паровою турбіною компанії KWU. А в 1977-му додали блок №5 потужність 345 МВт, де встановили котел виробництва Sulzer та турбіну KWU.[1][2] Як наслідок, загальний показник ТЕС досяг 745 МВт, при цьому всі енергоблоки працювали на вугіллі.

Блок №2 вивели з експлуатації в 2008-му, а через два роки закрили і блок №1. Блоки №3 та №4 припинили роботу в 2014-му та 2018-му відповідно, після запуску нового блоку №6.

Блок №5 збираються використовувати до 2030 року, після чого він має бути замінений теплофікаційним об’єктом на природному газі.[3]

Газотурбінні потужності

Вже у 21 столітті станцію посилили за рахунок маневрових потужностей, що працюють на природному газі. 2008 року були введені в експлуатацію дві газові турбіни (об'єкти PT 51 та PT 52) потужністю 42 МВт кожна. Їх енергетична ефективність становила 37 %, а завдяки ув'язці з технологічним циклом блоків № 4 і 5 стало можливим підвищити ефективність останніх з 30% до 33.6%.

Необхідне для роботи PT 51 та PT 52 блакитне паливо надходить по відгалуженню від трубопроводу Рогатець – Любляна.

Блок №6

Невдовзі після запуску газових турбін узялись за спорудження блоку № 6 потужністю 600 МВт. Паливом для нього все так же є місцевий лігніт з вугільної копальні Велен'є, проте цей об’єкт став першим в Європі вугільним енергоблоком з ультрасуперкритичними параметрами пари. Сучасне обладнання суттєво зменшило навантаження на довкілля, а енергетична ефективність нового об’єкта становить 43 %.

У 2008 році контракт на спорудження блоку №6 отримала компанія Alstom. Його практична реалізація стикнулась з труднощами фінансового характеру: первісно вартість проекту не мала перевищувати 900 млн євро, проте поступово досягла 1,3 млрд. При цьому Європейський Інвестиційний Банк, якому поряд з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку належала найбільша частка у фінансування проекту, своєчасно не отримав відповідних державних гарантій для збільшення розміру кредиту на спорудження блоку № 6. Втім, підрядник продовжував будівництво за графіком і осінню 2014 року він був під'єднаний до мережі та виведений на повну потужність.[4][5][6][7]

Примітки
  1. Termoelektrarna Šoštanj blok 4 - Wikiwand. www.wikiwand.com. Процитовано 17 січня 2021.
  2. Unit 5. TES (амер.). Процитовано 17 січня 2021.
  3. Thermal power plant Šoštanj takes active role in Slovenia's energy transition. Balkan Green Energy News (амер.). 25 березня 2020. Процитовано 17 січня 2021.
  4. TES6—New Coal Power Plant Unit in Sostanj | Environmental Justice Organisations, Liabilities and Trade (english). Процитовано 17 січня 2021.
  5. Sostanj power station - Global Energy Monitor. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 17 січня 2021.
  6. Alstom brings Unit 6 of otanj power plant to full load. Alstom (англ.). Процитовано 17 січня 2021.
  7. Unit 6. TES (амер.). Процитовано 17 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.