ТЕС Шуайба

ТЕС Шуайба – теплова електростанція на узбережжі Перської затоки, за три десятки кілометрів на південь від кувейтської столиці міста Ель-Кувейт. Розташована у центрі потужної промислової зони (НПЗ Міна-аль-Ахмаді та Міна-Абдуллах, установки парового крекінгу та інші нафтохімічні підприємства).

ТЕС Шуайба
29°02′01″ пн. ш. 48°09′15″ сх. д.
Країна  Кувейт
Розташування  Кувейт
Введення в експлуатацію 1970 – 1974 (Шуайба-Південь), 2009 – 2010 (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Вид палива нафта (Шуайба-Південь), природний газ (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Водозабір морська вода
Енергоблоки 6 (Шуайба-Південь), 1х875 (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Котельні агрегати Leings/DB (Шуайба-Південь)
Турбіни Toshiba (Шуайба-Південь), 3 газові General Electric 9FA + 1 парова General Electric (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Електрогенератори Toshiba (Шуайба-Південь), Melco (Шуайба-Північ, парогазовий блок)
Встановлена електрична
потужність
1595
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
3758 (Шуайба-Південь, 2018), 4575 (Шуайба-Північ, 2018)
Материнська компанія Ministry of Electricity and Water Kuwait
ідентифікатори і посилання
ТЕС Шуайба

Майданчик для ТЕС обрали між двома кувейтськими НПЗ, заснованими раніше від неї у 1949 та 1958 роках. В 1965-1968 тут звели першу чергу, відому в подальшому як Шуайба-Північ. Вона мала п’ять парових турбін потужністю по 50 МВт та дві газові турбіни по 25 МВт кожна.

В 1970-1974 роках стала до ладу друга черга – Шуайба-Південь, яка мала шість парових турбін потужністю по 134 МВт.

Станом на кінець 1980-х потужність першої черги зменшилась до 330 МВт через вивід з експлуатації однієї парової турбіни, технічний стан якої робив недоцільним її подальшу експлуатацію або ремонт. А невдовзі під час іракського вторгнення та наступної війни у Перській затоці Шуайба-Північ виявилась зруйнованою.

У 2009-2010 роках на майданчику Шуайба-Північ звели парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 875 МВт. Він складається із трьох газових турбін по 220 МВт, які через котли-утилізатори живлять одну парову турбіну потужністю 215 МВт. Для нового блоку основним паливом обрали природний газ, котрий подається по трубопроводу з Міна-аль-Ахмаді.

В той же час, станом на кінець 2020-х через технічний знос потужність черги Шуайба-Південь зменшилась до 720 МВт.

У 2020-му оголосили про намір приватизувати енергоблок Шуайба-Північ.

Для охолодження станція використовує морську воду.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 132 кВ.

Опріснення води

Всі черги станції створювались як інтегровані проекти, в яких залишкове тепло спрямовується на виробництво прісної води. Так, разом з первісною Шуайба-Північ ввели в експлуатацію сім ліній загальною потужністю 64 млн літрів на добу. В 1988-му цей показник через знос обладнання та вивід трьох ліній скоротився до 41 млн літрів, а невдовзі Шуайба-Північ була зруйнована.

На другій черзі запустили шість ліній опріснення із загальним показником 136 млн літрів на добу (станом на 2003-й цей показник зазначали як 120 млн літрів).

Нарешті, новий парогазовий блок на Шуайба-Північ інтегрований з трьома лініями опріснення загальною потужністю 205 млн літрів/доба.[1][2][3][4][5][6][7][8]

Примітки

  1. MEW Kuwait. www.mew.gov.kw. Процитовано 29 липня 2020.
  2. On better utilization of gas turbines in Kuwait.
  3. Shuiba South (SSPS) Thermal Power Plant Kuwait - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 29 липня 2020.
  4. 2019 Statistical year book.
  5. Shuiba (Shuaiba) North CCGT Power Plant Kuwait - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 29 липня 2020.
  6. Kuwait North Shuaiba power plant scheme faces challenges. Power Technology | Energy News and Market Analysis (en-GB). 13 березня 2020. Процитовано 29 липня 2020.
  7. Shuaiba North Power & Water Project Kuwait. Kentech (en-GB). Процитовано 29 липня 2020.
  8. Darwish, M. A.; Abdulrahim, H. K.; Mabrouk, A. A.; Hassan, A. S. (28 жовтня 2015). Cogeneration Power-Desalting Plants Using Gas Turbine Combined Cycle. Desalination Updates (англ.). doi:10.5772/60209. Процитовано 29 липня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.