Такшонь
Такшонь (угор. Taksony, лат. Toscus, словен. Takšoň; 931 — пр. 972) — великий князь угорців між 955 та приблизно 972 роками.
Такшонь угор. Taksony | ||
| ||
---|---|---|
955 — 972 | ||
Попередник: | Файс | |
Наступник: | Геза | |
Народження: |
931 Угорщина | |
Смерть: |
972 Угорщина | |
Рід: | Арпади | |
Батько: | Золта | |
Діти: | Геза і Michael Wegierskid | |
Такшонь був сином Жолта (Золтана), четвертого з синів Арпада. 947 року у віці 16 років, він очолював рейд угорців в Італію, змусивши короля Італійського королівства виплатити йому данину. Можливо, він брав участь у битві на річці Лех, в якій угорці зазнали важкої поразки від німецьких військ короля Оттона I Великого. Незабаром після цієї битви Такшонь став великим князем, хоча його контроль над угорськими племенами був ще дуже слабким. За його правління угорці припинили напади на Західну Європу, повернувши напрям рейдів у бік Візантії.
За правління Такшоня на територію угорців переселилося багато печенігів. Такшонь залишався язичником, хоча 963 року Папа Іван XII послав до мадярів місіонера[1].
Після смерті Такшоня титул великого князя успадкував його син Геза.
Примітки
- Liutprand of Cremona: Liber de rebus gestis Ottonis magni imperatoris.
Попередник Файс |
Великий князь Угорщини 955-972 |
Наступник Геза |